Справа № 2604/7057/12
"05" березня 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Вернидубова Я.І.
при секретарі Нестеровському Б.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Сантанна» про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації український банків від 21 жовтня 2011 року,
Заявник звернувся до суду з зазначеною заявою, в якій просить скасувати рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21 жовтня 2011 року у справі № 695-11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_1, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сантанна» про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 30703232 грн. 87 коп. та витрат, пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом, у розмірі 25500 грн.
В обґрунтування зазначив, що 21 жовтня 2011 року постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків у складі третейського судді Білоконя Юрія Миколайовича задоволено позовні вимоги по справі ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_1, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Сантанна» та вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Сведбанк» 30703232 грн. 87 коп. заборгованості за кредитним договором № 642 від 29 липня 2008 року та 25500 гривень витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом.
Зазначене рішення третейського суду вважає ухваленим з порушенням вимог ст.ст. 16-19 Закону України „Про третейські суди", також вважає, що судом при розгляді справи були порушені вимоги ст. 46 Закону України «Про третейські суди».
В судовому засіданні представник заявника підтримав заяву з викладених в ній підстав та просив заяву задовольнити у повному обсязі.
Представник ПАТ «Сведбанк» та представник ТОВ «Сантанна» в судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Вислухавши представника заявника, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності, зокрема матеріали справи, витребуваної з Постійно діючого незалежного Третейського суду при Асоціації українських банків, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 51 Закону України „Про третейські суди" рішення третейського суду може бути оскаржене стороною у випадках, передбачених Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.
Рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване з таких підстав: - справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; - рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; - третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; - склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 Закону.
Згідно із ст. 14 Закону України «Про третейські суди», сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів. За домовленістю сторін вони можуть доручити третій особі (юридичній або фізичній) призначення чи обрання третейського суду чи суддів.
Для призначення чи обрання третейських суддів у кожній справі необхідна їхня згода.
Виходячи з положень ст. 17 Закону України „Про третейські суди" одним із правил формування складу третейського суду є участь у цьому процесі обох сторін. При колегіальному розгляді справи кожна зі сторін призначає чи обирає рівну кількість третейських суддів, а при одноособовому розгляді справи - третейського суддю обирають чи призначають сторони спільно, якщо сторони не домовилися про інше. Формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, погодженому сторонами. Якщо спір підлягає вирішенню третейським суддею одноособово і після звернення однієї сторони до іншої з пропозицією про призначення чи обрання третейського судді сторони не призначать чи не оберуть третейського суддю, то розгляд спору в третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду.
Як вбачається з матеріалів справи, було порушено процедуру формування складу суду. В матеріалах справи відсутня пропозиція позивача про призначення чи обрання третейського судді. Також відповідача не було ознайомлено зі списком суддів постійно діючого третейського суду, у зв'язку з чим заявник був позбавлений можливості реалізувати своє право на участь у формуванні складу третейського суду для вирішення цього спору, що є порушенням вимог ст. 17 Закону України „Про третейські суди" при формуванні складу третейського суду.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, третейським суддею Білоконь Ю.М. в результаті вирішення спору та ухвалення рішення на користь ПАТ «Сведбанк» порушений встановлений статтею 4 Закону «Про третейські суди» принцип законності, через що у рішенні третейського суду в порушення вимог статті 46 названого закону взагалі не зазначені мотиви, з яких третейський суд відхилив доводи ОСОБА_1 про те, що договір поруки №642-П-3, укладений ОСОБА_1 та ЗАТ «Сведбанк Інвест», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», припинений внаслідок збігу строку, визначеного статтею 559 ЦК України. Після 12 серпня 2009 року позичальник ТОВ «Сантанна» не сплачував на користь банку кошти в рахунок виконання умов кредитного договору, а тому згідно з умовами кредитного договору банк повинен був з 01 вересня 2009 року вимагати від позичальника або ОСОБА_1, як поручителя, повернення коштів за кредитним договором. Згідно із ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлений, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»зання не пред'явить вимоги до поручителя, банк протягом встановленого шестимісячного строку вимоги до ОСОБА_1 не пред'явив, а тому договір поруки припинений у наслідок збігу строку, встановленого ст.559 ЦК України.
Крім того, в матеріалах справи відсутнє повідомлення про вручення ОСОБА_1 поштового повідомлення про розгляд даної справи, що є порушенням вимог ст. 34, 39 Закону України «Про третейські суди».
За таких обставин суд приходить до висновку, що склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 Закону України „Про третейські суди", у зв'язку з чим рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21 жовтня 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ „Сведбанк» заборгованості за кредитним договором № 642 від 29 липня 2008 року в сумі 30703232 грн. 87 коп. та 25500 гривень витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом, підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 17, 19, 51 Закону України „Про третейські суди", ст.ст. 73, 389-5 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого незалежного третейського суду при Асоціації українських банків від 21 жовтня 2011 року - задовольнити.
Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21 жовтня 2011 року у справі № 695/11 - скасувати.
Роз»яснити сторонам, що скасування рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва у відповідності до вимог ч.1 ст.389 -6 ЦПК України, а саме шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом 5 діб з дня проголошення ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Апеляційного суду міста Києва.