20 серпня 2013 року Справа № 37816/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів Коваля Р.Й., Святецького В.В.,
з участю секретаря судового засідання Омеляновської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрале» та Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрале» до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області, Головного управління Державного казначейства України в Закарпатській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів, -
ТзОВ «Фрале» звернулось до суду з позовом до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України в Закарпатській області, яким з врахуванням уточнення позовних вимог просило визнати протиправною бездіяльність Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції щодо ненадання висновку про відшкодування заявлених сум податку на додану вартість, зобов'язати Ужгородську міжрайонну державну податкову інспекцію надати Головноиу управлінню Державного казначейства України в Закарпатській області висновок на бюджетне відшкодування ТзОВ «Фрале» сум податку на додану вартість в розмірі 129591,00 грн. та стягнути Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства в Закарпатській області на користь ТзОВ «Фрале» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 129591,00 грн. на розрахунковий рахунок підприємства.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції щодо ненадання висновку про відшкодування заявлених сум податку на додану вартість; в решті позовних вимог відмовлено. Постанова мотивована тим, що заявлена ТзОВ «Фрале» сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2008 року в розмірі 129591,00 грн. підтверджена всіма належними та необхідними документами, порушень при формуванні податкового кредиту позивачем не було допущено, отже, у податкового органу не було законних підстав ненадання висновку органу державного казначейства про відшкодування зазначеної суми. Тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції щодо ненадання висновку про відшкодування заявлених сум податку на додану вартість та стягнення сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 129591 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Що стосується позовної вимоги про зобов'язання податкового органу надати висновок Головному управлінню Державного казначейства у Закарпатській області на бюджетне відшкодування ТзОВ «Фрале» сум податку на додану вартість, суд зазначив, що відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» органи державного казначейства України здійснюють відшкодування податку на додану вартість з бюджету на підставі висновків податкових органів визначеної форми або за рішенням суду і даний перелік є вичерпним. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, то у задоволенні вимоги щодо зобов'язання надати висновок на бюджетне відшкодування слід відмовити, оскільки така дублює вищевказану вимогу.
Постанову в апеляційному порядку оскаржили сторони.
Позивач оскаржив постанову в частині відмови в позові щодо стягнення на його користь бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 129591 грн., просить постанову у вказаній частині скасувати і прийняти нову, якою задовольнити позов в цій частині. Вважає, що у зазначеній частині постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції правильно встановивши, що право ТзОВ «Фрале» на бюджетне відшкодування підтверджується всіма необхідними документами, про що вказано в мотивувальній частині постанови, однак в резолютивній частині судом вказано про відмову в позові в цій частині. Таке рішення суду є незаконним, оскільки не захищає законного права позивача на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Відповідач Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція оскаржила постанову в частині задоволення позовних вимог, просить постанову в цій частині скасувати і прийняти нову, якою в позові відмовити повністю. Вважає, що в цій частині постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що за результатами проведених позапланових перевірок заявлених сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість та проведених додаткових заходів по дослідженню ланцюга постачання товарів від виробника відповідно до наказу ДПА України від 18.08.2005 року № 350 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість» податковим органом підтверджено до відшкодування суму податку в розмірі 114036,00 грн. Дана сума включена до реєстру про відшкодування податку на додану вартість та згідно встановленого регламенту направлена на розгляд до Державної податкової адміністрації в Закарпатській області, яка в свою чергу направила його до Державної податкової адміністрації України. За повідомленням Державної податкової адміністрації в Закарпатській області на даний час погодження на проведення відшкодування позивачу суми податку на додану вартість у розмірі 114036,00 грн. не отримано. Що стосується заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість 15555,00 грн., то проводяться заходи по отриманню відповідей щодо перевірки постачальників по ланцюгу до виробника для можливості відшкодування податку на додану вартість заявленого позивачем. Також в судовому засіданні відповідач зазначає, що на даний час позивачу відшкодовано частину спірної суми, а саме 114036,00 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг та заперечення на апеляційну скаргу позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції слід залишити без задоволення, а апеляційну скаргу ТзОВ «Фрале» задовольнити частково з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 29 грудня 2008 року Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Фрале» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалося за жовтень 2007 року - вересень 2008 року, за результатами якої складено акт від 29 грудня 2008 року № 2934/23-4/35335687
Даним підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2008 року у сумі 53834 грн. та зазначено, що суму бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року в розмірі 75463 грн. не можливо підтвердити у зв'язку з неотриманням матеріалів зустрічних перевірок.
З 13 січня 2009 року ТзОВ «Фрале» перейшло на облік до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області.
07 травня 2009 року ТзОВ «Фрале» звернулося до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області, Державної податкової адміністрації у Закарпатській області та до Державної податкової адміністрації України з листом про надання інформації та вжиття заходів для підтвердження в повному обсязі заявленої суми бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року.
За результатами розгляду листа позивача Ужгородською міжрайонною державною податковою інспекцією у Закарпатській області повідомлено, що при підтвердженні заявлених сум податку на додану вартість останнього дотримано норми чинного законодавства України.
Листом Державної податкової адміністрації у Закарпатській області повідомлено, що залишок невідшкодованої суми податку на додану вартість, заявленої ТзОВ «Фрале» на розрахунковий рахунок по декларації за жовтень 2008 року, згідно реєстру про відшкодування станом на 03 червня 2009 року складає 129591 грн., з них 114036 грн. - сума підтверджена актом документальної перевірки, включена до реєстру про відшкодування податку на додану вартість та згідно встановленого регламенту направлена до Державної податкової адміністрації України. На даний час погодження від Державної податкової адміністрації України на проведення відшкодування такої суми податку на додану вартість по ТзОВ «Фрале» не отримано. Відшкодування зазначеної суми податку на додану вартість підприємству буде проведено після отримання погодження від державної податкової адміністрації України. Сума податку на додану вартість в розмірі 15555 грн. непідтверджена, проводяться зустрічні перевірки по ланцюгу постачання до виробника.
Державна податкова адміністрація України листом повідомила позивача про те, що станом на 01 вересня 2009 року залишок задекларованого до відшкодування податку на додану вартість складає 137,8 тис. грн. та те, що відшкодування податку на додану вартість здійснюється підприємствам після підтвердження матеріалами документальних перевірок заявлених до відшкодування сум (включаючи матеріали зустрічних перевірок за ланцюгом поставлених товарів до виробника), а тому у разі додержання вказаним підприємством законодавчих та нормативних актів з питань оподаткування та підтвердження документальними (зустрічними) перевірками заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість рішення про повернення податку на додану вартість може бути прийнято за результатами таких перевірок.
Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним і в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Згідно з пп. 7.7.2 цієї статті якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 даного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.
Підпунктом 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну (камеральну) перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідно до пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
Враховуючи те, що податковим органом за наслідками перевірки позивача не було виявлено невідповідностей сум бюджетного відшкодування в частині 114036 грн., яка була заявлена у податковій декларації, і не було доведено неправомірність заявлення позивачем до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість в зазначеному розмірі в ході судового розгляду справи, а сам відповідач у відповіді на звернення позивача повідомив останнього, що дана сума підтверджена актом документальної перевірки, включена до реєстру про відшкодування податку на додану вартість та згідно встановленого регламенту направлена до Державної податкової адміністрації України, однак на даний час погодження від Державної податкової адміністрації України на проведення відшкодування такої суми податку на додану вартість по ТзОВ «Фрале» не отримано, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги в частині стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 114036 грн. підлягають задоволенню.
При цьому, як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваної постанови, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення на користь позивача сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, однак помилково не відобразив цього в резолютивній частині постанови, де відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України зазначається, зокрема, висновок суду про задоволення адміністративного позову або про відмову в його задоволенні повністю чи частково та висновок суду по суті вимог.
Так обставина, що на даний час податковий орган відшкодував ТзОВ «Фрале» податок на додану вартість в розмірі 114036 грн., не спростовує висновків суду першої інстанції і не свідчить про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваної постанови в цій частині, оскільки на час її прийняття суду не були відомі дані обставини, а апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції на момент його прийняття.
Що стосується позовних вимог про стягнення на користь бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 15555 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Податковим повідомленням-рішенням Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області від 08 грудня 2010 року № 504/002742320/5762 ТзОВ «Фрале» було зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість на вказану суму.
Як встановлено судом, ТзОВ «Фрале» оскаржило зазначене податкове повідомлення-рішення в судовому порядку, однак на даний час відсутнє судове рішення в цій справі, яке набрало законної сили.
Тобто відповідно до вимог податкового законодавства дана сума на даний час є неузгодженою, а тому у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова підлягає частковому скасуванню, оскільки суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрале» задовольнити частково.
Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року у справі № 2а-4695/09/0770 - скасувати в частині відмови в позові і прийняти в цій частині нову постанову, якою стягнути Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства в Закарпатській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрале» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 114036 (сто чотирнадцять тисяч тридцять шість) грн. 00 коп. на розрахунковий рахунок підприємства.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий О.М. Довгополов
Судді Р.Й. Коваль
В.В. Святецький
Постанова складена в повному обсязі 23.08.2013 року