28 серпня 2013 року Справа № 9104/114880/12
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області на постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 25.06.2011р.у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахування та виплати недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, -
07.06.2011р. позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати неправомірними дії відповідача, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, починаючи з 23.11.2010 року на підставі положення ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", яка обчислюється відповідно до абз. 1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин з урахуванням виплачених сум
Постановою Лановецького районного суду Тернопільської області від 25.06.2011р. заявлений позов задоволено. Визнано протиправними дії відповідача. Зобов'язано провести перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" починаючи з 07 грудня 2010 року до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин, з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум. Постанова підлягає негайному виконанню.
Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач, який покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції.
Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Також не враховано, що управління виплачує тільки ті кошти, які надходять на його рахунок, і іншого фінансування не має.
Також відповідач посилається на те, що 19 червня 2011 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» №3491 - VI від 14.06.2011 року. Пункт 7 Закону зазначає,що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (Відомості Верховної Ради України, 2005р., №4, ст. 94 з наступними змінами) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що позивач належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітей війни, а тому має право на встановлене ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії.
Безспірно встановлено, що позивач є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) мала право на отримання підвищення виплачуваної їй пенсії за віком.
Позивач перебуває на обліку у відповідача.
Разом з тим, при зверненні до суду позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.99 КАС України та не наведено поважних причин його пропуску.
Відповідно до ст.100 КАС України (в попередній редакції) - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом, колегія суддів приходить до висновку про те, що в частині вимог позивача про визнання дій неправоміними та зобов»язання нарахувати та виплатити надбавку до пенсії, як дитині війни за період з 23.11.2010р. по 06.12.2010р. включно позовні вимоги слід залишити без розгляду.
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії, колегія суддів вважає, що такі підлягають задоволенню, так як Законом України "Про Державний бюджет України на 2010рік" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2011рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України" розміри державних соціальних гарантій, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач, повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Колегія суддів вважає, що відсутні підстави обмежувати орган, відповідальний за здійснення нарахування і виплати пенсії позивача певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.
У зв'язку з тим, що функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивача здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області, а також виходячи з вимог п.15 Положення про Пенсійний фонду України, затв. постановою КМ України № 1261 від 24.10.2007р., відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.
Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України").
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення, при цьому належить визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" починаючи з 07 грудня 2010 року до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин, із урахуванням вимог ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", протиправними; зобов'язати відповідача провести нарахування і виплату позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" починаючи з 07 грудня 2010 року до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин, із урахуванням вимог ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведених виплат за вказаний період.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплат пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заявленого позову з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.ст.100, 160, 195,197, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області задоволити частково.
Постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 25.06.2011р. скасувати та прийняти нову, якою позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Позовні вимоги про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області неправомірними та зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку до пенсії, як дитині війни за період з 23.11.2010р. до 06.12.2010 року включно залишити без розгляду.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" починаючи з 07 грудня 2010 року до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин, із урахуванням вимог ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області провести нарахування і виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" починаючи з 07 грудня 2010 року до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин, із урахуванням вимог ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведених виплат за вказаний період. В решті позовних вимог - відмовити.
Звернути зазначену постанову до негайного виконання - у межах суми стягнення за один місяць.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.П.Кушнерик
Судді О.М.Гінда
В.В. Ніколін