28 серпня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/2648/13-а
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сич С.С.,
при секретарі - Вороніній І.О.,
за участю:
представника позивача - Арзуманян В.А.,
представника відповідача - Решетнік М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
14 травня 2013 року Приватне підприємство "Полтавський ливарно-механічний завод" (надалі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000461507 від 26.09.2012 року, № 0000451507 від 26.09.2012 року, № 0000441507 від 26.09.2012 року
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, винесені за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод" з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2011 року в частині взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал Ресурс", що набрала форму акту від 06.09.2012 року №2663/15-3/31495420. Вважає помилковими висновки акту перевірки про порушення п.198.1 та п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, оскільки право на формування податкового кредиту по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал Ресурс" підтверджується письмовим договором, податковими накладними, видатковими накладними, специфікаціями та платіжними документами. Господарські операції із вищезазначеним підприємством носили реальний характер та відображені в бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, оформлених у відповідності до чинного законодавства.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень посилається на висновки акту перевірки від 06.09.2012 року №2663/15-3/31495420. Вказує, що у першому та другому ланцюгу постачання контрагента позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Ресурс" задіяні ризикові постачальники, у зв'язку з чим приходить до висновку, що фактично здійснення господарської операції між Приватним підприємством "Полтавський ливарно-механічний завод" та вказаним контрагентом не було.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що Приватне підприємство "Полтавський ливарно-механічний завод", ідентифікаційний код 31495420, є юридичною особою та зареєстроване платником податку на додану вартість з 21.05.2002 року, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 23501522 серії НБ, індивідуальний податковий номер 314954216016 (том 1 а.с.218).
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 566136 Приватне підприємство "Полтавський ливарно-механічний завод" має право здійснювати наступні види діяльності за КВЕД-2010: 24.51 Лиття чавуну; 24.52 Лиття сталі; 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 38.32 Відновлення відсортованих відходів (том 1 а.с. 29).
У термін з 23.08.2012 року по 06.09.2012 року посадовою особою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод" з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2011 року в частині взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал Ресурс", за результатами якої складено акт від 06.09.2012 №2663/15-3/31495420 (том 1 а.с.53-60).
За висновками перевірки позивачем порушено п.198.1 та п.198 3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого:
- занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду за листопад 2011 року на суму 149 012,00 грн;
- завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за грудень 2011 року на 105 00,00 грн.;
- завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за грудень 2011 року на 23 337,00 грн.
26.09.2012 року Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на підставі акту перевірки від 06.09.2012 №2663/15-3/31495420 винесено наступні податкові повідомлення-рішення:
- № 0000461507, яким Приватному підприємству "Полтавський ливарно-механічний завод" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в розмірі 186 265,00 грн., з них: за основним платежем - у сумі 149 012,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 37 253,00 грн. ( том 1 а.с. 10);
- № 0000451507, яким Приватному підприємству "Полтавський ливарно-механічний завод" зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 23 337,00 грн. (том 1 а.с.11);
- № 0000441507, яким Приватному підприємству "Полтавський ливарно-механічний завод" збільшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 105 000, грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 26 250,00 грн. (том 1 а.с.12).
За результатами адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень Держаною податковою службою у Полтавській області 07.12.2012 року прийнято рішення №3094/10/10-215 (том 1 а.с.13-17), яким податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Позивач не погодився з податковими повідомленнями-рішеннями від 26.09.2012 року № 0000461507, №0000451507 та №0000441507 , у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що підставою винесення зазначених податкових повідомлень - рішень стали висновки контролюючого органу щодо віднесення Приватним підприємством "Полтавський ливарно-механічний завод" до складу податкового кредиту за листопад 2011 року суму податку на додану вартість по господарських операціях з Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал - Ресурс" в розмірі 277 348,70 грн.
Коло платників податку на додану вартість, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено розділом V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до підпункту "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Згідно пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Податкова накладна відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати оформлені належним чином податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.
Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що з метою закупівлі ферохрому, феромарганцю та феросицилію для здійснення власного виробництва позивачем було укладено договір поставки № 2/02/11П від 02.02.2011 року з Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал - Ресурс".
Так, між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал - Ресурс" (постачальник) 02.02.2011 року укладено договір поставки №2/02/11П (том 1, а.с.61-63), згідно умов якого постачальник зобов'язується в порядку та строки, встановлених даним договором, протягом строку дії договору поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати майно (далі - товар), перелік та кількість якого визначається специфікаціями, які з моменту підписання сторонами та проставлення печаток є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно п. 9.1, 9.2 даного договору договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими особами сторін та завірення печатками та діє до 31.12.2011 року, а в частині гарантійних зобов'язань - до закінчення гарантійного строку.
На виконання умов договору були складено специфікації № 2 від 11.11.2011 року, № 3 від 24.11.2011 року, № 4 від 25.11.2011 року (том 1 а.с. 211-213), якими визначено асортимент, найменування, кількість та ціну товарів, а також встановлено умови та строк поставки.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал - Ресурс" виписано позивачу наступні податкові накладні на загальну суму податку на додану вартість - 277 348,70 грн.: від 28.11.2011 року № 471 на загальну суму 138 600,00 грн. (з них, податок на додану вартість - 23 100,00 грн.); від 28.11.2011 року № 469 на загальну суму 480 704,11 грн. (з них, податок на додану вартість - 80 117,00 грн.); від 11.11.2011 року № 441 на загальну суму 285 174,00 грн. (з них, податок на додану вартість - 47 529,00 грн.); від 28.11.2011 року № 470 на загальну суму 480 704,11 грн. (з них, податок на додану вартість - 80 117,35 грн.); від 25.11.2011 року № 467 на загальну суму 278 910,00 грн. (з них, податок на додану вартість - 46 485,00 грн. (том 1, а.с.206-210).
Податкові накладні, виписані Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал - Ресурс", внесені позивачем до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2011 року (том 1 а.с. 111-143) та суми податку на додану вартість на підставі вказаних податкових накладних включені до складу податкового кредиту грудня 2011 року в розмірі 277 348,70 грн. (том 1 а.с. 108-110).
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "Метал - Ресурс" включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том 2 а.с. 2-4). З акту від 25.09.2012 року № 1063/227 - 36833386 про результати документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Ресурс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.09.2010 по 31.10.2010, з 01.03.2011 по 31.07.2011, з 01.09.2011 по 30.11.2011 (том 1 а.с. 220) вбачається, що у перевіряємому періоді ТОВ "Метал Ресурс" мало право здійснювати та фактично здійснювало такий вид діяльності як 51.12.0 Посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Метал - Ресурс" на момент здійснення господарських операцій з позивачем було зареєстроване платником податку на додану вартість, свідоцтво № 100262960, видане 15.01.2010 року, анульовано лише 28.12.2012 року (том 1 а.с. 245).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Факт передачі товарів за укладеним договором поставки Приватне підприємство "Полтавський ливарно-механічний завод" підтверджує видатковими накладними: № РН-0000410 від 11.11.2011 року, № РН-0000435 від 28.11.2011 року, № РН-0000437 від 28.11.2011 року, №РН-0000436 від 28.11.2011 року, №РН-0000432 від 25.11.2011 року, копії яких наявні у матеріалах справи (том 1 а.с.64, 66, 68, 70, 72).
Також позивачем на вимогу суду були надані копії сертифікатів якості на придбаний товар (том 1 а.с. 214-216).
Фактичне перерахування коштів позивачем на виконання умов договору, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал - Ресурс" здійснено у безготівковій формі, про що зафіксовано у акті перевірки на сторінці 5 (том 1 а.с. 57). Копії платіжних доручень наявні у матеріалах справи.
Договір, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення досліджувалися перевіряючими під час проведення перевірки, про що відображено у акті перевірки (том 1 а.с. 54, 56-57).
За умовами договору поставки № 2/02/11П від 02.12.2011 року поставка партії товарів, визначених специфікацією, здійснюється на протязі 5 календарних днів з дня підписання специфікації транспортом постачальника (п. 3.1). Умови поставки товару - EWX - склад постачальника (м. Полтава), згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс в редакції 2000 р., якщо інше не передбачено підписаною сторонами специфікацією на конкретну партію товару (п. 3.2).
Суд зазначає, що у правилах Інкотермс-2000 відсутній термін "EWX - склад постачальника", натомість, як вбачається з наявних у матеріалах справи копій специфікацій до договору (том 1 а.с. 211-213), поставка товару згідно специфікації № 2 від 11.11.2011 року та № 3 від 24.11.2011 року повинна здійснюватися транспортом постачальника, а відповідно до умов специфікації № 4 від 25.11.2011 року - самовивозом зі складу постачальника.
Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що поставка товару 11.11.2011 року та 25.11.2011 року здійснювалася постачальником, поставка товару 28.11.2011 року на підставі специфікації № 4 від 25.11.2011 року здійснювалася позивачем із залученням перевізника за договором, укладеним позивачем з ФОП ОСОБА_4 про надання транспортних послуг № 10/01-11 від 10.01.2011 року (том 2 а.с. 6), що підтверджується актом виконаних робіт про здійснення вантажних перевезень від 28.11.2011 року, копія якого наявна у матеріалах справи (том 2 а.с. 7).
Під час перевірки контролюючим органом досліджувалися товарно - транспортні накладні згідно переліку зазначеного на сторінці 5 акту перевірки (том 1 а.с. 57).
На уточнююче запитання суду представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що у відповідача відсутні будь-які зауваження щодо оформлення та змісту товарно - транспортних накладних, які досліджувалася під час перевірки.
Отриманий від Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал - Ресурс" товар оприбутковано позивачем по бухгалтерському обліку та використано у власному виробництві, що підтверджується прибутковими накладними (том 1, а.с.65, 67, 69, 71, 73), картками по рахунку 201, 631 (том 1, а.с.144-158, том 2 а.с. 29-31), накладними на внутрішнє переміщення (том 1, а.с.159-171) та актами списання (том 1, а.с.172-200), копії яких наявні у матеріалах справи.
Відповідачем не спростовано надані позивачем докази реальності та товарності господарських операцій.
Встановлені порушення відповідач у акті перевірки обґрунтовує виключно неможливістю проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Ресурс" через втрату останнім документів, про що Алчевською ОДПІ складено акт від 21.06.2012 року № 49/223-36833386, а також посилається на висновки актів від 08.02.2012 року № 61/2300/37197272 по ПП "М.О.Н.Т." та від 08.02.2012 року № 63/2300/37197301 по ПП "КФ "С.Т.К.-Сервіс" (том 1 а.с. 57).
Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Згідно із пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 Цивільного кодексу України : 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін.
Відповідачем не доведено, що договір позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал - Ресурс" був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, не надано доказів про наявність умислу сторін, тобто, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного правочину і суперечність його мети інтересам держави та суспільства, прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
Відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Разом з тим, вироками судів ознаки узгоджених кримінально-карних дій в діях працівників позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал - Ресурс" не встановлені.
Посилання відповідача на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Метал Ресурс" мало господарські взаємовідносини з ризиковими постачальниками ПП "М.О.Н.Т.", ПП "КФ "С.Т.К.- СЕРВІС" та ПП "Д.С.Л." не є підтвердженням нікчемності та безтованості укладеної угоди між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал Ресурс", оскільки відповідачем не доведено взаємозв'язку між ПП "М.О.Н.Т.", ПП "КФ "С.Т.К.- СЕРВІС", ПП "Д.С.Л." та підприємством позивача.
Суд також відхиляє доводи відповідача про завищення податкового кредиту, яке контролюючий орган пов'язує з не наданням ТОВ "Метал Ресурс" до перевірки документів з посиланням на акт про результати документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Ресурс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.09.2010 по 31.10.2010, з 01.03.2011 по 31.07.2011, з 01.09.2011 по 30.11.2011 від 25.09.2012 року № 1063/227 - 36833386, оскільки порушення порядку здійснення господарської діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал Ресурс", зокрема щодо не збереження та/або не надання до перевірки первинних документів бухгалтерського обліку, не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, оскільки у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Крім того, як вбачається з акту перевірки від 25.09.2012 року № 1063/227 - 36833386 (том 1 а.с. 220) вказану перевірку проведено Алчевською ОДПІ Луганської області ДПС 25 вересня 2012 року, тоді як господарські операції з ТОВ "Метал Ресурс" відбувалися у листопаді 2011 року.
Суд вважає за необхідне зазначити, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за не виконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.
У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
З огляду на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем п.198.1 та п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.
Як вбачається з акту перевірки від 06.09.2012 року № 2663/15-3/31495420, на підставі якого винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення, у тому числі і податкове повідомлення - рішення від 26.09.2012 року № 000441507, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за грудень 2011 року, податковим органом під час перевірки взагалі не досліджувалося питання фактичної сплати позивачем податку на додану вартість, заявленого до бюджетного відшкодування у грудні 2011 року.
Натомість, вказане питання досліджене Державною податковою інспекцією у м. Полтаві при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2011 року, оформленої довідкою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби №325/22-6/31495420 від 20.03.2012 року (том 2, а.с.8-18).
Так, довідкою № 325/22-6/31495420 від 20.03.2012 року підтверджено фактичну сплату позивачем постачальникам товарів/послуг сум податку на додану вартість у листопаді 2011 року, яку позивачем заявлено до бюджетного відшкодування у грудні 2011 року в розмірі 105000 грн. (том 2, а.с.17). Копії платіжних доручень наявні у матеріалах справи (том 2 а.с. 19-28).
Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, тобто винесені без урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішень, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби від 26 вересня 2012 року № 0000461507.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби від 26 вересня 2012 року № 0000451507.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби від 26 вересня 2012 року № 0000441507.
Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на користь Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2294 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 02 вересня 2013 року.
Суддя С.С. Сич