ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/13350/13 30.08.13
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»
До Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»
про стягнення 26 745, 12 грн.
Суддя Картавцева Ю.В.
Представники:
від позивача Петриченко Д.І. - представник (дов. № Э.37.7.0.0./д-777 від 03.06.2013 р.)
від відповідача не з'явився
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про стягнення страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору страхування наземного транспорту № DO1NAN00042519 від 21.05.2007 р. в розмірі 26 745, 12 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором страхування наземного транспорту № DO1NAN00042519 від 21.05.2007 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою страхувальника автомобіля "Daewoo Nexia", державний номер АН 3549 СА - Литвиненку В.І., а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1187, 1188 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб - автомобіль "ВАЗ 2106", державний номер АР 8632 АЕ, за участю якого скоєно ДТП, водій якого Щербаков В.В. визнаний винним у її скоєні, застрахований у ПАТ «СК «Універсальна» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8524084, позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 26 745, 12 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.07.2013 р. порушено провадження у справі №910/13350/13 та призначено справу до розгляду на 29.07.2013 р.
В судове засідання 29.07.2013 р. представники сторін не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Суд, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання 29.07.2013 р. представників сторін, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 30.08.2013 р., про що виніс відповідну ухвалу.
05.08.2013 р. відділом діловодства суду отримано від Моторного (транспортного) страхового бюро України відповідь на запит суду на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 15.07.2013 р., з якої вбачається, що згідно з інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, за полісом № ВС/8524084 застраховано цивільно-правову відповідальність Щербакова В.В. в страховій компанії ПАТ «СК «Універсальна» за типом договору «3» в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля "ВАЗ 2106", державний номер АР 8632 АЕ, ліміт по майну 25 500, 00 грн., франшиза становить 510 грн.
13.08.13 р. відділом діловодства суду отримано від Моторного (транспортного) страхового бюро України лист на виконання вимог ухвали суду від 29.07.2013 р., у якому дублюється інформація з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, зазначена вище.
В судове засідання 30.08.2013 р. представник відповідача повторно не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.
За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 30.08.2013 р. та за відсутності представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору, та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 30.08.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -
21.05.2007 р. між ЗАТ «СК «Інгосстрах» (в подальшому назву змінено на ПрАТ «СК «Інгосстрах») та Литвиненком В.І. було укладено договір страхування наземного транспорту № DO1NAN00042519 від 21.05.2007 р., предметом страхування за цим Договором виступають майнові інтереси Литвиненка В.І., пов'язані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортним засобом автомобіля "Daewoo Nexia", державний номер АН 3549 СА від страхових ризиків.
Згідно з довідкою ЦБДР та АС МВС України № 8664269, 10.08.2010 р. о 17 год. 00 хв. На дорозі М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на Таганрог) 590 км. 250 м. сталась дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобілів "Daewoo Nexia", державний номер АН 3549 СА яким керував Литвиненко В.І. та автомобіля марки "ВАЗ 2106", державний номер АР 8632 АЕ, яким керував Щербаков В.В.
ДТП сталася в результаті порушення водієм Щербаковим В.В. Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні кримінального злочину за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23.02.2011 р.
До ПрАТ «СК «Інгосстрах» звернувся страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов договору страхування є страховим випадком.
Згідно зі Звітом № 11024 про проведення незалежної оцінки вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу від 06.09.2010 р., вартість матеріального збитку власнику автомобіля "Daewoo Nexia", державний номер АН 3549 СА становить 52 689, 42 грн.
Згідно з умовами Договору страхування позивач виплатив страхувальнику, відповідно до Страхового акту № И-6073 від 07.09.2010 р. страхове відшкодування в розмірі 27 255, 12 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9936 від 13.09.2010 р. на суму 27 255, 12 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У ч. 2 зазначеної статті вказано, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Таким чином, між винною та потерпілою особами виникло зобов'язання з відшкодування заподіяної майнової шкоди.
Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача як особи, що виплатила страхувальнику розмір страхового відшкодування за Договором, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль "ВАЗ 2106", державний номер АР 8632 АЕ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю "Daewoo Nexia", державний номер АН 3549 СА, знаходився під керуванням Щербакова В.В.
Цивільно-правова відповідальність Щербакова В.В. в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля "ВАЗ 2106", державний номер АР 8632 АЕ була застрахована у ПАТ «СК «Універсальна» на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/8524084).
Вина водія Щербакова В.В. який керував автомобілем "ВАЗ 2106", державний номер АР 8632 АЕ, підтверджується вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23.02.2011 р.
Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Daewoo Nexia", державний номер АН 3549 СА відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВС/8524084), а до ПАТ «СК «Інгосстрах» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування наземного транспорту № DO1NAN00042519 від 21.05.2007 р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Щербакова В.В. як особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Відповідно до статті 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВС/8524084) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 25 500, 00 грн., франшиза - 510, 00 грн.
З огляду на вищевикладене, відсутні законні підстави для стягнення з відповідача 1 245, 12 грн., що є сумою коштів понад ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну за полісом ВС/8524084, так само, як відсутні підстави для стягнення 510 грн., що є розміром франшизи за полісом № ВС/8524084.
Враховуючи визначені полісом № ВС/8524084 розміри лімітів відповідальності та франшизи, встановлену судом вартість матеріального збитку з урахуванням зносу транспортного засобу, а також розмір виплаченого позивачем страхового відшкодування, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 24 990, 00 грн. /26 745 грн. (сума виплаченого страхового відшкодування - 510 грн. франшизи; ціна позову) - 1 245, 12 грн. (сума понад ліміт відповідальності за полісом № ВС/8524084) - 510, 00 грн. (франшиза за полісом № ВС/8524084/ = 24 990, 00 грн.), а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.
Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п.12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та межі позовних вимог, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 24 990, 00 грн., а тому позовні підлягають задоволенню частково.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 48А, ідентифікаційний код 20113829) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32, ідентифікаційний код 33248430) шкоду в розмірі 24 990 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто) грн. 00 коп., судовий збір в розмірі 1 607 (одна тисяча шістсот сім) грн. 59 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення
Складено 30.08.2013 р.
Суддя Ю.В. Картавцева