28 серпня 2013 року Справа № 9104/1337/12
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області на постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 08.04.2011р. у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії, -
22.03.2011р. позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила зобов'язати відповідача нарахувати недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006 - 2007 - 2008 - 2009 роки і за 11 місяців 2010 року в сумі 7037 грн 70 коп.
Ухвалою суду від 23.03.2011р. адміністративний позов за період з 2006р. по
21.09.2010р. - залишено без розгляду, відповідно до ст.99, 100 КАС України.
Постановою Кременецького районного суду Тернопільської області від 08.04.2011р. заявлений позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача. Зобов'язано нарахувати та виплачувати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 22 вересня 2010 року з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач, який покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції.
Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Окрім того, після прийняття Конституційним Судом України рішення №6-рп від 09.07.2007р. та №10-рп/2008 від 22.05.2008р. зміни до Законів України про Державний бюджет на відповідні роки не вносилися, законодавчим органом не приймалися акти на виконання вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати розміри спірного підвищення до пенсії.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Безспірно встановлено, що позивач є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) мала право на отримання підвищення виплачуваної їй пенсії за віком.
Позивач перебуває на обліку у відповідача.
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії, колегія суддів вважає, що такі підлягають задоволенню, так як Законом України "Про Державний бюджет України на 2010рік" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2011рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України" розміри державних соціальних гарантій, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач, повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Колегія суддів вважає, що відсутні підстави обмежувати орган, відповідальний за здійснення нарахування і виплати пенсії позивача певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.
Крім того, до компетенції відповідача належить нарахування конкретної суми підвищення до пенсії, а тому суд першої інстанції правильно вирішив позовні вимоги про нарахування такої, не вказавши скільки саме підлягає стягненню.
У зв'язку з тим, що функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивача здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області, а також виходячи з вимог п.15 Положення про Пенсійний фонду України, затв. постановою КМ України № 1261 від 24.10.2007р., відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.
Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України").
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.160, 195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 08.04.2011р. у справі № 1909/2-а-1269/11- без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
.
Головуючий суддя М.П.Кушнерик
Судді О.М.Гінда
В.В.Ніколін