Справа № 22 -ц/796/8175/2013 року Головуючий у 1-й інстанції: Бобровник О.В.
Доповідач: Чобіток А.О.
Ухвала
Іменем України
22 серпня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі :
головуючого - судді Чобіток А.О..
суддів - Немировської О.В.,Ящук Т.І.
при секретарі - Бабіч К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом»янського районного суду м. Києва від 24 квітня 2013 року в справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа : КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом»янської районної у м. Києві ради про скасування постанови Відділу державної виконавчої служби Солом»янського районного управління юстиції в м.Києві про розшук майна боржника ,-
В грудні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця ВДВС Солом»янського РУЮ у м.Києві та просив скасувати постанову останнього про розшук майна боржника від 20.12.2011 року. Зазначав, що в провадженні вказаної виконавчої служби знаходиться виконавче провадження № 25643702 про примусове стягнення з нього 4 474,77 грн. та 55,5 судових витрат на користь КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом»янської районної у м. Києві ради. Державним виконавцем Мазуром Ю.С. 20.12.2011 року було ухвалено постанову про розшук майна боржника і затримання та постановлення на спеціальний майданчик належного йому автомобіля Деу д.н. НОМЕР_1 Вважає вказані дії виконавця неправомірними , оскільки заборгованість перед заінтересованою особою погашена в повному обсязі, а вказаний автомобіль знаходиться під заставою кредитора .
Ухвалою Солом»янського районного суду м. Києва від 24 квітня 2013 року в задоволенні скарги відмовлено.
Не погодившись з таким висновком суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на її незаконність та невідповідність обставинам справи.
Вислухавши доповідь судді,пояснення осіб,що з»явилися в судове засідання,обговоривши доводи апеляційної скарги,обставини справи,колегія суддів приходить до наступного.
Встановлено, що в провадженні ВДВС Солом»янського РУЮ у м.Києві знаходиться виконавче провадження № 25643702 про примусове стягнення з ОСОБА_1 4 474,77 грн. та 55,5 судових витрат на користь КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом»янської районної у м. Києві ради.
Постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.04.2011 року ОСОБА_1 отримав 06.07.2011 року.
20.12.2011 року Державним виконавцем Мазуром Ю.С. було ухвалено постанову про розшук майна боржника і затримання та постановлення на спеціальний майданчик належного йому автомобіля Деу д.н. НОМЕР_1
Відповідно до ч. 3 ст. 387 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і прав чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана ОСОБА_1 постанова про розшук майна боржника і затримання та постановлення на спеціальний майданчик належного йому автомобіля Деу д.н. НОМЕР_1 була постановлена державним виконавцем в межах Закону України «Про виконавче провадження».
Такий висновок суду є законним та обґрунтованим, відповідним обставинам справи та вимогам закону, що регулюють правовідносини, які виникли між сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України.
Частина 1 ст. 58 ЦПК України визначає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Так, посилаючись як на підставу погашення боргу перед заінтересованою особою, ОСОБА_1 надав копії квитанцій про оплату житлово-комунальних послуг датовані різним періодом, з яких неможна встановити за який період останнім погашався борг.
В даному випадку належним доказом погашення боргу, за яким відкрито виконавче провадження, повинна бути постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав виконання рішення суду, яка ОСОБА_1 не надана та на існування якої останнім не вказано.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.
Враховуючи викладене, та обставина , що автомобіль Деу д.н. НОМЕР_1 належний ОСОБА_1 знаходиться в заставі , не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови при розгляді даної скарги .
На підставі викладеного, ухвала суду є законною та обґрунтованою, підстави до скасування якої відсутні.
Керуючись ст. ст.. 304, 307, 312 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити .
Ухвалу Солом»янського районного суду м. Києва від 24 квітня 2013 року залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий : Судді: