Справа № 22 -ц/796/3275/2013 року Головуючий у 1-й інстанції: Гуменюк А.І.
Доповідач: Чобіток А.О.
Ухвала
Іменем України
22 серпня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі :
головуючого - судді Чобіток А.О..
суддів - Немировської О.В.,Ящук Т.І.
при секретарі - Бабіч К.А.
за участю перекладачів жестової мови - ОСОБА_1
ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 листопада 2012 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,-
В вересні 2012 року ОСОБА_4 пред»явив позов до ОСОБА_3, в якому просив розірвати шлюб, укладений між ними 26 травня 2007 року. При цьому посилався на те, що шлюб не виправдав сподівань та його неможливо зберегти.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 листопада 2012 року позов ОСОБА_4 задоволено.
Не погодившись з таким висновком суду першої інстанції, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість.
Вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, колегія суддів приходить до наступного.
Встановлено, що шлюб між сторонами укладений 26.05.2007 року. Починаючи з жовтня 2011 року подружжя фактичні шлюбні відносини не підтримує, спільне господарство не веде, проживає окремо, спільних дітей не має.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 та розірвавши шлюб між ним та відповідачем, суд виходив з того, що сторони з жовтня 2011 року не підтримують шлюбні відносини та не ведуть спільне господарство, проживають окремо і подальше спільне проживання і збереження шлюбу є неможливим.
Враховуючи , що в наданий судом апеляційної інстанції строк на примирення, сторони не поновили шлюбні стосунки і продовжують проживати окремо, колегія суддів вважає, висновок суду про розірвання шлюбу відповідним обставинам справи та вимогам закону, що регулює правовідносини, які виникли між сторонами.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 не навела доводів, які б спростовували висновок суду.
Апеляційна скарга не містить обґрунтованих доводів про те, що розірвання шлюбу суперечить інтересам жодного з них, що мають істотне значення.
Не встановлено порушень судом першої інстанції і норм процесуального права, що тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.
Суд з"ясував фактичні взаємини подружжя, обставини їх життя, причини розірвання шлюбу.
Керуючись ст.ст.304,307,308,313-315,319 ЦПК України,колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - Судді -