28 серпня 2013 р. Справа № 876/5878/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Дяковича В. П., Сапіги В. П.;
за участю секретаря судового засідання - Сідельник Г. М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області на постанову Сокальського районного суду Львівської області від 07 грудня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення дій, -
13 листопада 2012 року Сокальським районним судом Львівської області зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у зарахуванні періоду роботи з 26 січня 1979 року по 25 жовтня 1983 року на посаді газоелектрозварника ПМК-186 тресту «Львівсільбуд», з 25 жовтня 1985 року по 03 квітня 1987 року на посаді електрозварника Сокальської панчішної фабрики, з 15 квітня 1987 року по 10 червня 1996 року на посаді електрозварника РМЦ та газоелектрозварника РМЦ відкритого акціонерного товариства «Сокальська панчішна фабрика» до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2; зобов'язання зарахування періоду роботи з 26 січня 1979 року по 25 жовтня 1983 року на посаді газоелектрозварника ПМК-186 тресту «Львівсільбуд», з 25 жовтня 1985 року по 03 квітня 1987 року на посаді електрозварника Сокальської панчішної фабрики, з 15 квітня 1987 року по 10 червня 1996 року на посаді електрозварника РМЦ та газоелектрозварника РМЦ відкритого акціонерного товариства «Сокальська панчішна фабрика» до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, в тому числі і на пільгових умовах, є трудова книжка.
Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 07 грудня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 періоду роботи з 26 січня 1979 року по 25 жовтня 1983 року на посаді газоелектрозварника ПМК-186 тресту «Львівсільбуд», з 25 жовтня 1985 року по 03 квітня 1987 року на посаді електрозварника Сокальської панчішної фабрики, з 15 квітня 1987 року по 10 червня 1996 року на посаді електрозварника РМЦ та газоелектрозварника РМЦ відкритого акціонерного товариства «Сокальська панчішна фабрика» до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі, Львівської області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 26 січня 1979 року по 25 жовтня 1983 року на посаді газоелектрозварника ПМК-186 тресту «Львівсільбуд», з 25 жовтня 1985 року по 03 квітня 1987 року на посаді електрозварника Сокальської панчішної фабрики, з 15 квітня 1987 року по 10 червня 1996 року на посаді електрозварника РМЦ та газоелектрозварника РМЦ відкритого акціонерного товариства «Сокальська панчішна фабрика» до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.
Зазначену постанову мотивовано тим, що позивач фактично має необхідний пільговий стаж і не може нести відповідальність за відсутність первинних документів чи записів у них, за відсутність атестації робочого місця, відсутність відомостей про закріплення зварювального апарату, невідповідність обліку та ведення облікових документів відповідно до вимог закону.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - Управлінням Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що проведеною перевіркою не підтверджено характер виконуваних позивачем робіт.
Позивач, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить таку залишити без задоволення.
Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення такої.
Встановлено, що ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) в період з 26 січня 1979 року по 25 жовтня 1983 року працював на посаді газоелектрозварника ПМК-186 тресту «Львівсільбуд», з 25 жовтня 1985 року по 03 квітня 1987 року на посаді електрозварника Сокальської панчішної фабрики, з 15 квітня 1987 року по 10 червня 1996 року на посаді електрозварника РМЦ та газоелектрозварника РМЦ відкритого акціонерного товариства «Сокальська панчішна фабрика», що підтверджується записами в трудовій книжці (а. с. 11-12).
Виконувну позивачем роботу віднесено до Списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, завтердженого постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22 серпня 1956 року та до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11 березня 1994 року, чинних у вищевказані періоди роботи позивача.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти дише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно із п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 р., при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. п. «а», «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
Відповідно до ч. 2 п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовми праці, затверджоного постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 01 серпня 1992 року, відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Згідно із ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Виходячи із змісту наведених норм та встановлених обставин справи, суд апеляційної інстанції переконаний у вірності висновку суду першої інстанції стосовно наявності підстав для зарахування періоду роботи позивача з 26 січня 1979 року по 25 жовтня 1983 року на посаді газоелектрозварника ПМК-186 тресту «Львівсільбуд», з 25 жовтня 1985 року по 03 квітня 1987 року на посаді електрозварника Сокальської панчішної фабрики, з 15 квітня 1987 року по 10 червня 1996 року на посаді електрозварника РМЦ та газоелектрозварника РМЦ відкритого акціонерного товариства «Сокальська панчішна фабрика» до пільгового стажу.
Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції констатує, що відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), без дотримання принципу рівності перед законом, непропорційно.
Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Сокальського районного суду Львівської області від 07 грудня 2012 року в справі № 1321/3422/2012 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя: С. П. Нос
Судді: В. П. Дякович
В. П. Сапіга
Ухвалу складено в повному обсязі 02 вересня 2013 року