Головуючий у 1 інстанції - Гонтар А.Л.
Суддя-доповідач - Юрко І.В.
28 серпня 2013 року справа №229/2160/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Юрко І.В., суддів: Міронової Г.М., Блохіна А.А.,
секретарі судового засідання Мартакова О.А.,
за участі представника відповідача - Баймешевої Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області на постанову Дружківського міського суду Донецької області від 15 липня 2013 року у справі № 229/2160/13-а за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Дружківці Донецької області про визнання дій неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач 20.05.2013 року звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області про визнання дій неправомірним та виплати їй у повному обсязі підвищення пенсії у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Постановою Дружківського міського суду Донецької області від 15 липня 2013 року позовні вимоги задоволено.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Дружківці Донецької області здійснити ОСОБА_3 перерахунок і виплату підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 12 грудня 2012 року по 15 липня 2013 року в розмірі 25% мінімальної пенсіі за віком.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказав, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» з 01.09.2008 року збільшується підвищення, яке було встановлено до пенсії по ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадян, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані - до пенсії проводиться підвищення у розмірі 54,40 грн., членам їх сімей, яких було примусово переселено - 43,52 грн.. Враховуючи те, що позивачу пенсія виплачується у розмірі не нижчому від прожиткового мінімуму, встановленого законом особам, які втратили працездатність, тому, на думку апелянта, підстави для перерахунку пенсії відсутні.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву, якою просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неявка вказаної особи не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Дружківці Донецької області, отримує пенсію за віком, є членом сім'ї репресованого з політичних мотивів, була примусово переселена з постійного місця проживання, реабілітована згідно зі ст.3 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» від 17.04.1991року, що підтверджується довідкою Комісії з поновлення прав реабілітованих Харківської обласної ради від 23.12.1997 року № 12/ 2678 (а.с. 3).
Позивач у період з січня 2007 року по теперішній час отримує підвищення до пенсії, розмір якого обчислювався до 01 вересня 2008року з урахуванням розміру мінімальної пенсії 19 грн. 91 коп., затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року, а з 01 вересня 2008 року підвищення проводиться в розмірі 43 грн. 52 коп. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року.
Відповідно до статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначені пенсії підвищуються громадянам, які необгрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, призначені пенсії - на 50 процентів, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ч.3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Іншими словами, пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.
У відповідності до положень ст. 46 Конституції України прийнято Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року. Цей закон дає визначення прожитковому мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадянам на достатній життєвий рівень.
Статтею 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» визначено, що прожитковий мінімум застосовується зокрема для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, а також інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.
Тобто, з вищезазначеного випливає, що прожитковий мінімум є базою для розрахунку мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України, та ґрунтується, зокрема на частині 3 статті 46 Конституції.
У відповідності до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином, встановлена частиною 3 ст. 46 Конституції України мінімальна соціальна гарантія для визначення пенсії та інших видів соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування, - прожитковий мінімум, який встановлюється законом, не може бути зменшений ані законами, ані підзаконним нормативним актом. Органи державної влади повинні керуватися нормами Конституції України і законів України виходячи з мінімальних соціальних гарантій встановлених законами України і не можуть порушувати норми ст. 22 Конституції України. Інакше, при наявності конституційного права на соціальний захист невикористання мінімальних гарантій визначених законом є порушенням державою своїх конституційних зобов'язань.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнаються і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якими є наведені вище постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1, та від 16.07.2008 року № 654, у спірних правовідносинах застосуванню підлягає ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991року № 1788- XII, яка визначає розмір підвищення пенсій деяким категоріям громадян.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про зобов'язання відповідача зробити перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Крім того, колегія суддів зазначає, що постановою Дружківського міського суду Донецької області від 23 жовтня 2012 року, зміненою ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року у справі № 2а/0516/292/2012 вже було зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Дружківці Донецької області здійснити позивачу перерахунок та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення». За період з 10 серпня 2011 року по березень 2012 року включно в розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком ( а.с. 8-9).
Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасована чи змінена з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду від 15 липня 2013 року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 196, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Дружківці Донецької області на постанову Дружківського міського суду Донецької області від 15 липня 2013 року у справі № 229/2160/13-а залишити без задоволення.
Постанову Дружківського міського суду Донецької області від 15 липня 2013 року у справі № 229/2160/13-а залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.
В повному обсязі ухвалу складено 02 вересня 2013 року.
Головуючий суддя І.В.Юрко
Судді: Г.М.Міронова
А.А.Блохін