Головуючий у 1 інстанції -
Суддя-доповідач - Міронова Г.М.
30 серпня 2013 року справа №269/2011/13-а
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Юрко І.В., Блохіна А.А., секретаря судового засідання Манаєва М.В., за участі позивача ОСОБА_2, розглянув у відкритому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районного адміністрації Макіївської міської ради на постанову Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 10 червня 2013 року у справі № 269/2011/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районного адміністрації Макіївської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач 25.04.2013 року звернувся з адміністративним позовом до суду, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має статус ветерана війни. Згідно п. 21 ст. 13 зазначеного Закону має право на 50% знижку проїзду один раз на рік по території України залізничним, повітряним та міжміським автомобільним транспортом. Відповідно до ст. 2 Угоди держав СНД про взаємне визнання права на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також прирівняних до них осіб, інвалідам 1 та 2 групи Великої Вітчизняної війни та особам, які прирівняні до них, надається право безоплатного проїзду залізничним транспортом із 50 відсотковою знижкою повітряним та міжміським транспортом. Підставою для надання зазначених пільг є документи, які видані за місцем проживання особи, яка має право на пільги. Згідно ст. 2 Закону України "«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» права та пільги для ветеранів війни, які встановлені раніше законодавством України та законодавством колишнього Союзу СРСР, не можуть бути відмінені без їх рівноцінної заміни. Просив зобов'язати відповідача видати йому посвідчення встановленого зразку та листи талонів на пільговий проїзд до нього.
Постановою Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 10 червня 2013 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районного адміністрації Макіївської міської ради щодо відмови ОСОБА_2 у видачі документів на право пільгового проїзду по території держав-учасниць СНД. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районного адміністрації Макіївської міської ради видати ОСОБА_2 посвідчення та аркуш талонів встановленого зразка, що надають право на пільговий проїзд по території держав - учасниць СНД.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу про скасування оскаржуваної постанови та відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що відповідно до Угоди «Про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них» надання пільгового проїзду по території держав - учасниць СНД інвалідам, внаслідок захворювання, одержаного під час ліквідації аварії на Чорнобильський АЕС не передбачено, то видати позивачу посвідчення інваліда війни за формою, що діяла станом на 01.01.1992 року, немає жодних підстав.
Позивач у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги. Надав письмові заперечення на апеляційну скаргу.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином. З огляду на приписи ч. 4 ст. 196 КАС України його неявка не є перешкодою для розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, вивчивши доводи апеляційної скарги, наданих заперечень та матеріали справи, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 21.01.2009 року (а.с.9).
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551 (далі - Закон № 3551) як інвалід війни має пільги, встановлені цим Законом.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 25.03.2013 року про надання посвідчення та листів-талонів на пільговий проїзд (а.с.5).
Управлінням праці та соціального захисту населення Совєтської районного адміністрації Макіївської міської ради надано відповідь від 01.04.2013 року № 07-445 про відмову в задоволенні його заяви, з підстав відсутності такого права у позивача у зв'язку з тим, що Угодою «Про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них» не передбачено право на отримання таких пільг для осіб, інвалідність яких пов'язана із ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с 6).
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про задоволення позову зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті судового рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст. 13 Закону № 3551 визначено пільги, які надаються інвалідам війни.
Відповідно до п. 21 ст. 13 Закону України № 3551, інвалідам першої та другою групи надається право безоплатного проїзду один раз на рік (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, а особам, які супроводжують інвалідів першої групи (не більше одного супроводжуючого) 50 % знижка вартості проїзду один раз на рік (туди і назад) зазначеними видами транспорту.
Колегія суддів зазначає, що при вирішені даного спору є усі правові підстави для застосування Угоди "Про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них" (надалі Угода).
Дія Угоди поширюється на інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них, для яких встановлені пільги на проїзд на відповідних видах транспорту, згідно з додатками 1, 2, 3. Метою Угоди, її змісту - є взаємне визнання прав Державами - учасниками прав інвалідів, не тільки Великої Вітчизняної війни, але ж і осіб, які прирівняні до них.
Згідно ст. 7 Закону України № 3551, до інвалідів війни належать також інваліди з числа військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.
Виходячи із встановлених обставин, основним спірним питанням у справі є правомірність відмови відповідача у видачі посвідчення та листів талонів, що дають право на пільговий проїзд та наявність такого права у позивача, тобто чи підпадає позивач під дію цієї Угоди.
Ст. 2 Угоди встановлено, що інвалідам Великої Вітчизняної війни I та II груп та особам, прирівняним до них, надається право безкоштовного проїзду залізницею чи на суднах транзитних та місцевих ліній річкового флоту територіями держав - учасниць цієї Угоди один раз на рік (туди та назад) та з 50-відсотковою знижкою повітряним, водним чи міжміським автомобільним транспортом.
Відповідно Додатку № 1 Угоди, до категорії громадян, прирівняних за пільгами на проїзд у міжміському транспорті до інвалідів Великої Вітчизняної війни відносяться інваліди з числа військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час захисту колишнього СРСР або під час виконання інших обов'язків військової служби, або внаслідок хвороби, пов'язаної з перебуванням на фронті в інші періоди, а також інваліди з числа партизан громадянської війни.
За тлумаченням абз. 1 п. 2 Додатку № 1 до Угоди Рішенням Економічного суду СНД від 17.03.2008 року під "іншими обов'язками військової служби" розуміються обов'язки військовослужбовців, передбачені законодавством колишнього СРСР, які не пов'язані із захистом СРСР. Військовослужбовці, які стали інвалідами при виконанні інших обов'язків військової служби, не пов'язаних із захистом СРСР, відносяться до категорії громадян, прирівняних по пільгах на проїзд в міжнародному транспорті до інвалідів Великої Вітчизняної війни. Право на пільги підтверджується посвідченням, виданим компетентним органом.
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 165, 167, 195,196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районного адміністрації Макіївської міської ради - залишити без задоволення.
Постанову Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 10 червня 2013 року у справі № 269/2011/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районного адміністрації Макіївської міської ради про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції - Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Повний текст виготовлено 2 вересня 2013 року.
Головуючий суддя Г.М. Міронова
Судді Судді І.В. Юрко
А.А. Блохін