Справа № 2о-196/12
Провадження № 22ц/782/3632/13
29 серпня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого: Маляренко І.Б.,
Суддів: Яреська А. В., Борисова Є. А.,
За участю секретаря: Зеленської К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою Ленінської об'єднаною державної податкової інспекції у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області
на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 16 серпня 2012 року за заявою начальника Ленінської міжрайонної державної податкової служби Дубель В. С. про надання дозволу на розкриття Акціонерним банком «Укркомунбанк» інформації, яка містить банківську таємницю відносно Приватного підприємства «Транс - Лайн - Л», -
Оскаржуваним рішенням відмовлено у задоволенні заяви начальника Ленінської міжрайонної державної податкової служби Дубель В. С. про надання дозволу на розкриття Акціонерним банком «Укркомунбанк» інформації, яка містить банківську таємницю відносно Приватного підприємства «Транс - Лайн - Л».
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 16 серпня 2012 року як такого, що не відповідає вимогам діючого законодавства, і ухвалення нового рішення про задоволення заяви.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідача, перевіривши
законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги,
дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.
Так, згідно із ст. 213 ЦПК України,рішення суду повинно бути законним і
обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства,
вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих
обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,
підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявник вимагав розкрити інформацію, що містить банківську таємницю щодо юридичної
особи без підстав, визначених законом, і без даних про звернення до банку із відповідною
вимогою.
Проте, з такими висновками суду погодитись не можна з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 290 ЦПК України, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить
банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав та повноважень,
визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні заяви.
Пунктом 1 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачене право органу державної податкової служби здійснювати
документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та
інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових
платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні
перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів
(обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх
філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу
юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької
діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено
обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім
Національного банку України та його установ.
Пунктом 5 частини першої статті 11 зазначеного Закону орган державної
податкової служби також має право одержувати безоплатно від платників податків, а
також від установ Національного банку України та комерційних банків у порядку,
встановленому Законом України "Про банки і банківську діяльність", довідки та/або копії
документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - про обсяг та
обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної
виручки від суб'єктів підприємницької діяльності.
Необхідність розкриття банківської таємниці щодо Приватного підприємства
«Транс - Лайн - Л» податкова інспекція обґрунтовувала неможливістю всебічного,
повного та об'єктивного вивчення фінансово-господарської діяльності товариства іншим
шляхом, оскільки постановою Луганського окружного адміністративного суду визнано недійсними установчі документи та припинено зазначену юридичну особу.
Будь-які документи щодо діяльності підприємства відсутні.
Вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 16.06.2010 року було
засуджено засновника щодо Приватного підприємства «Транс - Лайн - Л» ОСОБА_2 і
встановлено, що підприємство було зареєстроване на її ім'я невідомою особою,
фінансово-господарською діяльністю вона ніколи не займалась, податкову звітність до
інспекції не надавала, угод не складала та робити це нікому не доручала.
У відповідності до ст. 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського
рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта.
Частиною 1 ст. 60 Закону визначено, що банківською таємницею є інформація
щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку в процесі
обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг
банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту, якою
зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, операції, які були проведені на
користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди.
Порядок розкриття банківської таємниці визначено в ст. 62 Закону.
Цією нормою визначено коло осіб, на вимогу яких розкривається банківська
таємниця, підстави її розкриття та обсяг інформації, яка надається.
З огляду на зміст ч. 1 ст. 62 Закону підставами для розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, є: по-перше, письмовий запит або дозвіл власника інформації; по-друге, письмова вимога або рішення суду; по-третє, письмова вимога уповноважених державних органів, перелік яких визначений законом і є вичерпним.
З аналізу цієї правової норми вбачається, що на вимогу відповідних
уповноважених державних органів банк вправі надати інформацію, яка містить банківську таємницю, у межах і обсягах, визначених цим та іншими законами, тобто банки надають
обмежену законом інформацію.
Зазначені обмеження, зокрема викладені в ч. 4 ст. 62 Закону, не стосуються
випадків надання банком інформації, яка є банківською таємницею, за дозволом клієнта
чи за рішенням (вимогою) суду.
Такий висновок узгоджується з п. 3.5 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14 липня 2006 р. N 267, та главою 12 ЦПК України, що регулює порядок розгляду судом справ про розкриття банківської таємниці (п. 5 ч. 1 ст. 288, п. 4 ч. 1 ст. 290 ЦПК України).
Зазначені вимоги матеріальних норм права не враховано судом при ухваленні
рішення.
За таких обставин колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги законними і
обґрунтованими, а рішення суду першої інстанції - таким, що підлягає скасуванню
Згідно із ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав
встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні
рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у
неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції
обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав
справу.
Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно
застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або
не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 303,307,309,316 ЦПК України,
колегія суддів -
Апеляційну скаргу скаргою Ленінської об'єднаною державної податкової інспекції у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області - задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 16 серпня 2012 року - скасувати і ухвалити нове рішення, яким зобов'язати Акціонерний банк «Укркомунбанк» розкрити Ленінській об'єднаній державній податковій інспекції у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області інформацію, яка містить банківську таємницю відносно Приватного підприємства»Транс-Лайн-Л» (36073263), про рух грошових коштів із зазначенням контрагентів по кожній банківській операції по рахунку № 2600912220263 (українська гривня) за період з 03 грудня 2008 року по 18 серпня 2009 року на паперовому та електронному носіях.
Рішення набирає чинності негайно, але протягом 20 днів може бути оскаржене
шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: