02 вересня 2013 р. Справа №607/13117/13-ц
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Вийванко О.М.,
при секретарі с/з Жара М.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі, цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на неправомірні дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції Тернопільської області, за участю відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції Тернопільської області, ОСОБА_3 про скасування розрахунку заборгованості по аліментах від 29.07.2011 р., -
Заявник ОСОБА_2 звернувся в суд із скаргою на неправомірні дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції Тернопільської області, за участю відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції Тернопільської області, ОСОБА_3 про скасування розрахунку заборгованості по аліментах від 29.07.2011 р. Посилаючись на те, що 24.05.2012 року головним державним виконавцем Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції було складено довідку-розрахунок заборгованості по аліментах за якою, загальна заборгованість по сплаті аліментів становить 15741,52 грн., що є неправомірним. ОСОБА_2 вказав, що суму належних йому за кожен місяць платежів по аліментах він сплачував на підставі акту нарахування заборгованості по аліментах, який складений уповноваженою особою державної виконавчої служби від 01.07.2011 року. Із доданого до доповнень розрахунку сум належних до виплати та фактично сплачених аліментів, що підтверджується доданими до скарги копіями квитанцій заборгованість по сплаті аліментів за 2005-2007 роки становить 720,15 грн. за 2005 рік, 1259,20 грн. за 2006 рік, 816,65 грн. за 2007 рік, що разом становить 2796 грн. Згідно акту нарахування заборгованості по аліментах від 01.07.2011 року загальна сума належних до сплати платежів за 2008 рік становить 2858,10 грн., однак у 2008 році було сплачено надмірну суму аліментів у розмірі 2643,99 грн. За рахунок сплати надмірно сплачених платежів у 2008 році погашається частково заборгованість 2005-2006 років. Станом на кінець 2008 року заборгованість по сплаті аліментів становила 215,10 грн.: 2858,10 грн. (сума аліментів за 2008 рік) - 2643 гри. (сума надмірно сплачених аліментів за 2005-2007 роки) = 215,10 грн. Сума надмірно сплачених платежів по аліментах протягом 2009-2010 років становить: 137 грн. за 2009 рік, 73,40 грн. за 2010 рік, а разом 210,40 грн. За рахунок сплати надмірно сплачених платежів у 2009-2010 роках погашається частково заборгованість, що існувала на кінець 2008 року у сумі 215,10 грн., а саме: 215,10 грн. - 210,40 грн. (137 грн. - сума надмірно сплачених аліментів за 2009 рік + 73,40 грн. сума надмірно сплачених аліментів за 2010 рік) = 4,7 грн. Станом на кінець 2010 року заборгованість по сплаті аліментів становить 4,07 грн. Сума заборгованості по сплаті аліментів за 2011 рік із доданого розрахунку становить 1996,40 грн., в той час як згідно розрахунку заборгованості від 24.05.2012 року - 2076,95 грн. (сума платежів за період із липня по грудень 2012 року). ОСОБА_2 вказав, що враховуючи те, що у 2012 році розмір належних до виплати сум по аліментах було переплачено на 1436 грн., а тому він вважає, що фактично сума заборгованості станом на червень 2012 року становить: 1996,40 грн. (Сума заборгованості по сплаті аліментів за 2011 рік) - 1436 (сума надмірно сплачених аліментів за 2012 рік) = 560 грн. Із вказаних підстав ОСОБА_2 вважає, що довідки-розрахунки заборгованості по аліментах від 24.05.2012 р. та 16.07.2012 р. є такими, що підлягають скасуванню, оскільки станом на кінець червня 2012 року сума заборгованості по аліментах становить 560 грн. Також заявник просить врахувати обставини, які встановлені рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 30 січня 2013 року, яке постановлене за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 09 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, компенсаційних виплат з несплачених аліментів, 3-х відсотків річних та моральної шкоди зокрема те, що вказаним рішенням суду встановлено невірність нарахування заборгованості ОСОБА_2 по аліментам.
Заявник у судовому засіданні вимоги заяви підтримує повністю, посилаючись на мотиви викладені у ній, та просить заяву задовольнити.
Головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції Тернопільської області, представник Відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції Тернопільської області, у судове засідання не з'явилися, однак повідомлялися належним чином про день, час і місце розгляду справи.
ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечує проти задоволення скарги
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Пунктом 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження'' передбачено, що підлягають виконанню рішення, ухвали і постанови судів у цивільних справах.
Статтями 383, 384 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
Судом встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 16 березня 2004 року зобов'язано ОСОБА_2 сплачувати аліменти в розмірі 35 % від заробітку на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., яка проживає із матір'ю ОСОБА_3
Примусове виконання вказаного рішення спочатку здійснював відділ Державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції, який 29 липня 2011 року затвердив розрахунок заборгованості по аліментам станом на 29.07.2011 року в сумі 14761,80 грн., після чого виконання вказаного судового рішення про стягнення аліментів із ОСОБА_2 здійснював перший відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області.
Виконуючи судове рішення про стягнення із ОСОБА_2 аліментів в користь ОСОБА_3, 24.05.2012 р., головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області Вишовською Н.В. складена довідка-розрахунок заборгованості по аліментах, згідно якої заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів станом на 24.05.2012 року становить 15741,52 грн., з урахуванням того факту, що головним державним виконавцем Вишовською Н.В. заборгованість по аліментам за липень 2011 року вказана в сумі 14761,80 грн., виходячи із розрахунку заборгованості по аліментам, який був складений 29.07.2011 р. відділом Державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції.
У судовому засіданні встановлено, що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції Тернопільської області не були враховані сплачені 13.04.2011 р. ОСОБА_2 аліменти в сумі 80,85 грн., а також обставини, викладені в рішенні апеляційного суду Тернопільського області від 30.01.2013 року, яким встановлено, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про стягнення пені із ОСОБА_2 за несвоєчасну сплату аліментів, прийняв за аксіому розрахунок заборгованості від 29.07.2011 р., як єдино вірний доказ, хоча в матеріалах справи є довідка управління праці та соціального захисту Тернопільської райадміністрації № 3402 від 11.08.2009 р. про те, що ОСОБА_2 з 05.03.2009 р. по 20.09.2010 р. перебував на обліку як отримувач допомоги по догляду за дитиною до 3-х років, а також те що виходячи із вимог ч. 3 ст. 195 СК України в редакції, яка діяла до 09.03.2009 року, заборгованість визначалась з середньої зарплати працівника відповідної кваліфікації або некваліфікованого працівника даної місцевості, в той час як місцевий суд не перевірив чи ОСОБА_2 має якусь робочу кваліфікацію, оскільки з довідки та судового рішення про стягнення аліментів за 2004 рік вбачається, що він працював двірником, що є некваліфікованого працею.
Згідно ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.
Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», у разі наявності заборгованості із сплати аліментів понад три місяці стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника. Розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України. Державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику: у разі якщо виконавчий документ уперше надійшов для виконання; за заявою сторін виконавчого провадження; у разі надсилання постанови до адміністрації підприємства, установи, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця для проведення відрахування із заробітної плати (доходів), пенсії та стипендії боржника; у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку з надходженням виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; за власною ініціативою; в інших передбачених законом випадках. Спір щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Згідно ч. 2 ст. 387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушення права чи свободи.
За таких обставин, суд вважає, що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції Тернопільської області не було враховано вищенаведені обставини справи та вимоги чинного законодавства, а тому суд приходить до висновку, що слід скасувати розрахунок заборгованості по аліментах, складений 29 липня 2011 року, головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції Тернопільської області, по виконанню виконавчого листа №2-1530, виданого 23.04.2004 р., Тернопільським міським судом Тернопільської області.
Частиною 1 статті 388 ЦПК України, передбачено, що судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на відділ державної виконавчої служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 15, 88, 210, 294-296, 383-388 ЦПК України, ст. ст. 12, 74 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
Скаргу ОСОБА_2 на неправомірні дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції Тернопільської області, за участю відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції Тернопільської області, ОСОБА_3 про скасування розрахунку заборгованості по аліментах від 29.07.2011 р. - задовольнити.
Скасувати розрахунок заборгованості по аліментах, складений 29 липня 2011 року, головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції Тернопільської області, по виконанню виконавчого листа №2-1530, виданого 23.04.2004 р., Тернопільським міським судом Тернопільської області.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвалу суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали суду до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяО. М. Вийванко