27 серпня 2013 року Справа № 54201/12
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Заверухи О.Б., Гінди О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 21.07.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, як дитині війни, -
19.07.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу як дитині війни за період з 09.07.2007 року і в подальшому.
Оскаржуваною ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 21.07.2011 року залишено без розгляду позовні вимоги в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області провести нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 недоплаченої щомісячної державної соціальної грошової допомоги як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 09.07.2007 року по 18.01.2011 року на підставі положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни ".
У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену ухвалу скасувати покликаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
У зв'язку з відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Залишаючи без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 суд виходив з того, що позивач належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітям війни, а тому він має право на встановлене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни " підвищення до пенсії. Оскільки Конституційний Суд України своїм рішенням від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнав неконституційними окремі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007-2008 рр.", якими було зупинено і обмежено право на отримання спірних виплат, невиплата Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі 30% доплати до пенсії позивачці з врахуванням вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни " є незаконною. Крім того, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення його без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. (ч.1 ст. 100 КАС України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції).
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.
Безспірно встановлено, що позивач є дитиною війни та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин та вирішення даного публічно-правового спору судом, має право на отримання 30% підвищення виплачуваної йому Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області пенсії за віком.
Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України "Про Державний бюджет на 2007-2008 рр.", якими було зупинено (обмежено) дію вищевказаної ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни ", із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» до внесення в нього змін не передбачено будь-яких обмежень щодо виплати надбавки, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно пункту 7 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року, який набрав чинності 19 червня 2011 року зазначено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 06 липня 2011 року № 745, яка набрала законної сили 23 липня 2011 року.
Вищенаведені нормативні акти на даний час є діючими і неконституційними не визнавались.
Отже, нарахування та виплата у 2011 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а починаючи з 23 липня 2011 року виплати, передбачені, зокрема, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», повинні здійснюватися в порядку та розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» №745 від 06.07.2011 року.
Разом із тим, при вирішенні адміністративного позову ОСОБА_1 щодо проведення перерахунку йому пенсії згідно із ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення його без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. (ч.1 ст. 100 КАС України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції).
А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної ухвали вірно дано правову оцінку обставинам справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 21.07.2011 року у справі № 2а-4615/11 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді О.Б. Заверуха
О.М. Гінда