"30" квітня 2013 р. справа № 2а-422/251/2012
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Шлай А.В.
суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровськ від 30 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у місті Дніпропетровськ ради про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
встановив:
У січні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у місті Дніпропетровськ ради (далі - Відповідач) щодо обмеження її права на отримання державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку - протиправними та поновити обмежені права шляхом стягнення за рахунок держави на її користь недоплачену соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку з часу виникнення права на її отримання з урахуванням індексу інфляції в Україні.
Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровськ від 30 березня 2012 року, прийнятою у порядку скороченого провадження, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова суду обґрунтована тим, що дії Відповідача є правомірними, оскільки ним здійснювалось нарахування та виплати зазначеної допомоги у розмірах, встановлених прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», які неконституційними не визнавались.
Не погодившись із постановою суду, позивач подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є застрахованою особою, матір'ю малолітньої дитини - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6), у зв'язку з чим з 09.08.2010 року по 25.05.2013 року знаходилася на обліку у Відповідача. За вказаний період допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася позивачу в розмірі 130 грн. щомісячно відповідно до вимог ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". (а.с.8)
Згідно ст.4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Позивачка є особою, застрахованою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, а отже її правовий статус щодо невиплати недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку регулюється Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням". Відповідно до ст.43 названого Закону (в редакції до 28.12.2007) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем правомірно здійснювалось нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, встановлених прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», які неконституційними не визнавались.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, виходячи із наступного.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 були внесені зміни до Законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" та "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", у зв'язку з чим ст.43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" була виключена.
Проте, зміни, внесені підпунктом 12 пункту 25 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 № 107-УІ, згідно з яким ст. 43 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" була виключена, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Згідно з ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, з 22.05.2008 року відновлена попередня редакція ст.43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Враховуючи викладене, з 22.05.2008 року по даний час застрахованим особам допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку повинна виплачуватися відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років.
Поновлення порушених прав позивача має відбутись шляхом зобов'язання Відповідача з 30 липня 2010 року по 25 травня 2013 року здійснити нарахування їй державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, визначеному статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ, а саме - у розмірі прожиткового мінімуму за відповідні періоди, та зобов'язанням Відповідача провести їх виплату зазначеної допомоги за мінусом отриманих сум.
Вказана правова позиція викладена у рішенні Верховного суду України від 25 грудня 2012 року, яке, у відповідності до приписів Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковим для застосування судами усіх ланок.
Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції при встановленні обставин справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи; постановлене судове рішення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, 205, 207 КАС України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровськ від 30 березня 2012 року - скасувати та прийняти нову постанову.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у місті Дніпропетровськ ради щодо нарахування ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, меншому, ніж визначено статтею 43 Закону України від 18 січня 2001 року "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" - протиправними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у місті Дніпропетровськ ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, визначеному статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" виходячи з розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 30 липня 2010 року по 25 травня 2013 року, з урахуванням фактично виплачених за цей період сум.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та, відповідно до положень пункту 10 статті183-2 КАС України, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Л.П. Туркіна