"30" квітня 2013 р. справа № 2а-2216/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Дніпродзержинську ради Дніпропетровської області на постанову Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області від 10 листопада 2011 року у справі № 2а-2216/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Дніпродзержинську ради Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
В жовтні 2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Дніпродзержинську ради Дніпропетровської області (далі - Управління) та зобов'язати його здійснити перерахунок і виплатити одноразову щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2010-2011 роки відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» на момент виплати, враховуючи нараховані та виплачені раніше суми щорічної допомоги на оздоровлення.
Постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області від 10 листопада 2011 року адміністративний позов задоволено, зобов'язано Управління здійснити перерахунок та виплату на користь ОСОБА_1, як особи яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії інваліду 3 групи щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, відповідно до частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням раніше виплачених коштів.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановою Верховної Ради Української РСР від 28 лютого 1991 року № 797-ХІІ введено в дію з 01 квітня 1991 року Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та вирішення проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.
Законом України № 230/96 від 06.06.1996 року частина 4 статті 48 Закону викладена у новій редакції і особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії інваліду 3 групи виплата щорічної допомоги на оздоровлення встановлена у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Дію абзацу четвертого частини четвертої статті 48 зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV.
Дію абзацу четвертого частини четвертої статті 48 зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V. Зупинення дії абзацу четвертого частини четвертої статті 48, передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України від 19.12.2006 року № 489-У, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007.
Законом України від 28.12.2007 року № 107-УІ стаття 48 Закону викладена у новій редакції. Так, одноразова компенсація особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Зазначені зміни, внесені пунктом 11 пункту 28 розділу ІІ Закону України 28.12.2007 року № 107-УІ визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2007. Положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Аналіз зазначених норм дозволяє суду дійти висновку, що з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 10-рп/2008 - з 22 травня 2008 року абзац четвертий частини четвертої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» поновлений в редакції Закону України № 230/96 від 06.06.1996 року, відповідно до якої особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії інвалідам 3 групи виплата щорічної допомоги на оздоровлення встановлена у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Законом України від 23.12.2010 року № 2857-УІ «Про Державний бюджет України на 2011 рік» визначено право Кабінету Міністрів України у 2011 році визначати порядок та розмір застосування норм і положень статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2010 рік.
У 2011 році дія статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не призупинялась, зміни до її змісту не вносились.
Таким чином, здійснивши виплату позивачеві щорічну разову грошову допомогу у 2011 року у розмірі, меншому, ніж передбачено статтею 48 Закону, Управління порушило права позивача, як особи, яка має право на соціальний захист, поновлення яких має бути здійснено шляхом визнання таких дій протиправними та зобов'язання вказаного відповідача здійснити перерахунок та виплатити заборгованість у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, передбаченому ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням сум, що отримані ним у 2011 році.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Дніпродзержинську ради Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області від 10 листопада 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Л.П. Туркіна