копія
18 червня 2013 р. Справа № 2а/0470/10974/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Ляшко О.Б.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталонбудсервіс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталонбудсервіс» адміністративно-господарських санкцій в розмірі 40719,48 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 227,92 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач не працевлаштував 2 інвалідів, а тому у відповідності до вимог статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» повинен сплатити адміністративно-господарську санкцію та пеню. Пеня відповідачу нарахована відповідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяли на момент сплати, нарахованих на повну суму недоїмки за весь її строк.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні, просив позов задовольнити.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не прибув, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.
Відповідно до ч. 4, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
У відповідності з ч.1 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Згідно з частинами 1 і 2 ст.20 цього Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
В силу ст. 238 Господарського кодексу України до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, та за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, за статтею 218 цього Кодексу, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відтак, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.
Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.
Так, згідно до статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.3 ст.181 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Аналіз норм чинного законодавства України щодо соціальної захищеності інвалідів свідчить про те, що на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок їх працевлаштування.
У відповідності до п. 4.4 Рекомендації Вищого адміністративного суду України № 07.2-10/2 від 14.04.2008 року «Про деякі питання практики застосування адміністративними судами законодавства про забезпечення права інвалідів» при розгляді адміністративними судами справ зазначеної категорії потрібно встановлювати такі обставини: створення робочих місць відповідно до встановленого нормативу; інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакантних посад); спрямування центрами зайнятості інвалідів до роботодавців та випадки безпосереднього звернення інвалідів до роботодавців з питань працевлаштування; причини не працевлаштування роботодавцями інвалідів.
Як встановлено судом, в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа № 2а/0470/6566/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталонбудсервіс» до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про визнання протиправними дій по нарахуванню адміністративно-господарських санкцій, в якому позовні вимоги стосуються визнання протиправними дій Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів по нарахуванню адміністративно-господарських санкцій, що є предметом розгляду в адміністративній справі № 2а/0470/10976/12.
Адміністративна справа № 2а/0470/6566/12 розглянута Дніпропетровським окружним адміністративним судом 29 серпня 2012 року та позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталонбудсервіс» задоволені повністю та визнано протиправними дії Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів по нарахуванню Товариству з обмеженою відповідальністю «Еталонбудсервіс» адміністративно-господарських санкцій згідно вимог ст. 19 та ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Так, судовим рішенням у справі № 2а/0470/6566/12 встановлено, що 27 лютого 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Еталонбудсервіс» було надано до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік. В звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2011 р. позивачем вказано, що середньооблікова кількість штатних працівників підприємства (фактично за рік) становить 77 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1 особа, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 3 особи.
21 березня 2012 року фахівцем Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на підставі звіту Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталонбудсервіс» про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2011 р. було складено розрахунок № 280 адміністративно-господарських санкцій згідно вимог ст. 19 та ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», яким визначено суму коштів адміністративно-господарської санкції яка підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталонбудсервіс» у розмірі 40719, 48 грн.
Не погодившись з розрахунком № 280 Товариство з обмеженою відповідальністю «Еталонбудсервіс» 18.04.2012 року направило до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів зауваження щодо розрахунку.
20.04.2012 року відповідачем надано відповідь щодо розгляду зауважень на розрахунок № 280, відповідно до якої, відповідач наполягає, що розрахунок складено відповідно до діючого законодавства, сума адміністративно-господарської санкції визначена вірно та підлягає сплаті.
На підтвердження своєї позиції позивачем було надано належним чином завірені копії: наказу № 157 від 27.12.2010 року «Про визначення нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів», штатного розпису затвердженого наказом № 1 від 04.01.2011 року, наказу № 1/1К від 03.01.2011 року «Про розподіл та закріплення робочих місць інвалідів». Вищевказаними доказами підтверджено виділення та створення на підприємстві робочих місць для інвалідів, створення належним умов відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» по наявності робочих місць.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Еталонбудсервіс» надавало до Жовтневого районного центру зайнятості в місті Кривий Ріг звіти про наявність вакансій станом на 20.01.2011р., 21.02.2011р., 21.03.2011р., 21.04.2011р., 21.05.2011р., 21.06.2011р., 21.07.2011р. (а.с. 47-53), відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Еталонбудсервіс» звітувало про наявність вільних робочих місць для інвалідів, тим більше, 08.07.2011 року позивач звертався з листом до Жовтневого районного центру зайнятості в місті Кривий Ріг з проханням про працевлаштування інвалідів.
Таким чином, суд у справі № 2а/0470/6566/12 прийшов до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Еталонбудсервіс» не допущено порушень Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», позивачем вчинялись всі залежні від підприємства дії для здійснення працевлаштування інвалідів, тому у Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів були відсутні підстави для складення розрахунку № 280 адміністративно-господарських санкцій згідно вимог ст. 19 та ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
На рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 2а/0470/6566/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталонбудсервіс» до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про визнання протиправними дій по нарахуванню адміністративно-господарських санкцій Дніпропетровським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів подано до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року у справі № 2а/0470/6566/12 апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року залишено без змін.
Отже, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року у справі № 2а/0470/6566/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталонбудсервіс» до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про визнання протиправними дій по нарахуванню адміністративно-господарських санкцій набрало законної сили.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, враховуючи те, що у справі № 2а/0470/6566/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталонбудсервіс» до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про визнання протиправними дій по нарахуванню адміністративно-господарських санкцій, позовні вимоги стосувалися визнання протиправними дій Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів по нарахуванню адміністративно-господарських санкцій, що є предметом розгляду в адміністративній справі № 2а/0470/10976/12, то відповідно до приписів ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням у справі № 2а/0470/6566/12, котре 21 березня 2013 року набрало законної сили, доказуванню не підлягають при розгляді справи № 2а/0470/10976/12.
Отже, суд доходить висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталонбудсервіс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.
Відповідно до ч. 5 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України.
Керуючись, ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталонбудсервіс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили 18.06.2013 р. СуддяО.Б. Ляшко О.Б. Ляшко