Кіровоградської області
"20" грудня 2006 р.
Справа № 16/357
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув матеріали справи № 16/357
за позовом: товариства з обмеженою відповідальностю "Дисплей-Плюс", м. Херсон
до відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Любава", м. Олександрія Кіровоградської області
про стягнення 57 751,47 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача - Швець Г.В., довіреність № Д 15-5 від 15.12.06;
від відповідача - Донець О.І., довіреність № 220 від 18.12.06.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дисплей-Плюс" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом, у якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Любава" 57 751,47 грн., з яких 42038,42 грн. - основоного боргу, збитки від інфляції в сумі 6 695,64 і пеню в сумі 9 017,42 грн.
Позивач в судовому засіданні 20.12.06 р. подав заяву без номера від 20.12.06 р., якою уточнив розмір позовних вимог і просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Любава" 23 891,70 грн. боргу.
Відповідач в судовому засіданні надав господарському суду Кіровоградської області відзив на позовну заяву за № 221 від 18.12.06 р., в якому визнає заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю "Дисплей-Плюс" в сумі 23 891,70 грн. та просить відстрочку оплати боргу до 31.12.06 р. в зв"язку з тяжким фінансовим станом.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
Між товариством з обмеженою відповідальністю "Дисплей-Плюс" (далі - Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Любава" (далі - Покупець) укладено договір купівлі-продажу № И 01/01 від 01.06.05 р. (далі- Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору Продавець поставляє на адресу Покупця аудіо-відео і побутову техніку в кількості, асортименті, за ціною згідно накладних документів, які є невід"ємною частиною цього Договору.
Згідно п. 3.1 Договору, розрахунок за поставлений товар проводиться з відстрочкою платежу на протязі 14-ти днів з моменту отримання товару, шляхом перерахування коштів Покупця на розрахунковий рахунок Продавця на підставі накладної на видачу товару.
Відповідно до п. 5.1 Договору, у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар, Покупець сплачує Продавцю неустойку в розмірі 0,1% від суми поставок, вказаних у накладних, за кожний день затримки по закінченню строка, вказаного у п. 3.1 цього Договору.
У відповідності до п. 7.1 цього Договору, Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.05 р.
На виконання взятих на себе зобов"язань позивач згідно видаткових накладних на підставі відповідних довіреностей передав відповідачеві товар на загальну суму 153 224,57 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Однак, хоча і Договір діяв до 31.12.05 р., Продавець і надалі поставляв товар на адресу Покупця, а Покупець приймав поставлений товар, що підтверджується накладними № Я03-02 від 03.01.06 р., № Я03-03 від 03.01.06 р., № Я03-04 від 03.01.06 р. (а.с. 20-23) та відповідною довіреностю серії ЯЛЕ № 198943 від 04.01.06 р. (а.с. 16).
Позивач в судовому засіданні надав акт звірки взаєморозрахунків підписаний уповноваженими представниками сторін, відповідно до якого між товариством з обмеженою відповідальністю "Любава" та товариством з обмеженою відповідальністю "Дисплей-Плюс" проведена перевірка розрахунків за період з 15.11.06 р. по 19.12.06 р. та встановлено, що станом на 19.12.06 р. заборгованість за товариством з обмеженою відповідальністю "Любава" складає 23 891,70 грн. і відповідною заявою уточнив розмір позовних вимог і просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Любава" 23 891,70 грн. боргу.
В судовому засіданні відповідач визнав заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю "Дисплей-Плюс" в сумі 23 891,70 грн.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.
За вказаних обставин господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 23 891,70 грн. повністю.
Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, доведені матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач у відзиві на позовну заяву за № 221 від 18.12.06 р. просить відстрочити оплати боргу до 31.12.06 р. в зв"язку з тяжким фінансовим станом.
Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Враховуючи те, що рішення господарського суду Кіровоградської області, відповідно до ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, тобто дане рішення господарського суду, якщо не буде подано апеляційної скарги, набирає законної сили 03.01.07 р., а тому господарський суд Кіровоградської області вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви відповідача про відстрочку виконання рішення до 31.12.06 р.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 116, 117, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з товариство з обмеженою відповідальністю "Любава" (28008, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. 6-го Грудня, 130, р/р 26000181226001 в ОФ КБ "Приватбанк" м. Олександрії Кіровоградської області, МФО 323583, код 22215497) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дисплей-Плюс" (73003, м. Херсон, вул. Суворова, 3, р/р 260061652 в ХОУ Укрсоцбанку м. Херсона, МФО 352015, код 24114926) заборгованість в сумі 23 891,70 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 238,92 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.
Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Любава" про відстрочку виконання рішення господарського суду у справі № 16/357 залишити без задоволення.
Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя
Л. С. Коротченко