Справа № 694/1248/13-к Провадження №1-кп/694/92/13
Вирок
на підставі угоди про визнання винуватості
30.08.2013 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Нестерук Т.М.,
при секретарі Некречій Н.Я.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Звенигородського районного суду Черкаської області кримінальне провадження № 12013250140000537 з обвинувальним актом та укладеною угодою про визнання винуватості між старшим прокурором Звенигородської міжрайонної прокуратури Дзененком О.В. та
підозрюваним ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянином України, уродженцем с. Гудзівка Звенигородського району Черкаської області, проживаючим та зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1, не працюючим, з середньою-спеціальною освітою, не одруженим, не судимим,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 309 КК України,
за участю прокурора Дзененка О.В.,
захисника ОСОБА_3,
обвинуваченого ОСОБА_2,
Органами досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється в тому, що він приблизно о 22 годині 12 червня 2013 року, перебуваючи в приміщенні охорони за місцем своєї тимчасової роботи, що розташоване по вул. Д.Давидова, 59 в м. Звенигородка Черкаської області, умисно надав вказане приміщення для незаконного, кустарного виготовлення та вживання шляхом ін'єкції особливо небезпечного наркотичного засобу - ацетильованого опію ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 317 КК України як надання приміщення для незаконного виготовлення та вживання наркотичних засобів.
Крім того, приблизно о 22 годині 12 червня 2013 року ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні для охорони по вул. Д.Давидова, 59 в м. Звенигородка Черкаської області, умисно, за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та направлені до суду, кустарним способом виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований.
О 01 годині 30 хв. 13 червня 2013 року по вул. Д.Давидова, 59 в м. Звенигородка Черкаської області ОСОБА_2 був затриманий працівниками міліції. Під час особистого огляду ОСОБА_2 у нього було виявлено та вилучено одноразовий медичний шприц із полімерного матеріалу, ємкістю 2 мл, частково заповнений коричневою рідиною, яку ОСОБА_2 виготовив за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та яку зберігав без мети збуту. Згідно висновку експерта № 2/1025 від 11.07.2013 року вказана рідина містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,063 гр.
О 01 год. 30 хв. 13 червня 2013 року по вул. Д.Давидова, 59 в м. Звенигородка Черкаської області ОСОБА_5 добровільно видав працівникам міліції одноразовий медичний шприц із полімерного матеріалу ємкістю 2 мл, в якому перебувала виготовлена ОСОБА_2 рідина коричневого кольору. Згідно висновку експерта № 2/1026 від 12.07.2013 року вказана рідина містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, маса якого у перерахунку на суху речовину становить 0, 0024 гр.
О 01 год. 30 хв. 13 червня 2013 року в по вул. Д.давидова, 59 в м. Звенигородка Черкаської області ОСОБА_6 добровільно видав працівникам міліції одноразовий медичний шприц із полімерного матеріалу ємкістю 2 мл, в якому перебувала виготовлена ОСОБА_2 рідина коричневого кольору. Згідно висновку експерта № 2/1024 від 12.07.2013 року вказана рідина містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, маса якого у перерахунку на суху речовину становить 0,0015 гр.
Таким чином, ОСОБА_2, за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, незаконно, кустарним способом виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб ацетильований опій, загальна маса якого у перерахунку на суху речовину становить 0,0669 гр.
Вказані дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне виготовлення, зберігання наркотичних засобів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 317 КК України.
Під час досудового розслідування досягнуто згоди між прокурором Дзенеком О.В. та підозрюваним ОСОБА_2 щодо укладання угоди про визнання винуватості.
30 липня 2013 року в м. Звенигородка старший прокурор Звенигородської міжрайонної прокуратури у кримінальному провадженні № 12013250140000537 Дзененко О.В., з одного боку, та підозрюваний у цьому провадженні ОСОБА_2, з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України уклали угоду про визнання винуватості, яка містить наступні положення:
1. Підозрюваний ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначених діяннях і зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні та відбути призначене йому покарання, обумовлене угодою.
2. Сторони погоджують на призначення покарання ОСОБА_2:
- за ч. 1 ст. 317 КК України у виді трьох років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 309 КК України у виді двох років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_2 призначити у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінальну-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації у кримінально-виконавчу інспекцію.
3. Підозрюваний ОСОБА_2 та прокурор Дзененко О.В. розуміють, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для сторін є обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України, а для підозрюваного чи обвинуваченого також відмова від здійснення прав, передбачених абзацом 1 і 4 п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України.
4. Підозрюваний ОСОБА_2 розуміє, що виконання зобов'язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і всіх положень складеної угоди.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальним порядку.
5. Підозрюваний ОСОБА_2 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Угода про визнання винуватості підписана сторонами та разом із обвинувальним актом надійшла до суду.
Розглядаючи питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд приходить до такого висновку.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468, ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 317 та ч. 2 ст. 309 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості. Потерпілих від кримінальних правопорушень немає.
Також судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, які у підготовчому судовому засіданні йому додатково роз'яснені, визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 317 та ч. 2 ст. 309 КК України, підтвердив обставини, викладені у пред'явленому йому обвинуваченні та надав згоду на призначення узгодженого сторонами угоди про визнання винуватості покарання.
Прокурор Дзенеко О.В. вважає за доцільне затвердити угоду про визнання винуватості, як таку, що відповідає вимогам закону.
Захисник ОСОБА_3 також не заперечує проти затвердження укладеної угоди.
Відповідно до вимог ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
На підставі наведеного, суд приходить до переконання, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК України, міра покарання, узгоджена сторонами угоди, відповідає вимогам ст. 65 КК України. Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості із призначенням обвинуваченому ОСОБА_2 узгодженої в угоді міри покарання.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Процесуальні витрати на залучення експерта в кримінальному провадженні складають 1 407 грн. 14 коп. та на підстав ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ст. 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості між старшим прокурором Звенигородської міжрайонної прокуратури Дзененком О.В. та підозрюваним ОСОБА_2, укладену 30 липня 2013 року в м. Звенигородка.
Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 317 КК України у виді трьох років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 309 КК України у виді двох років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_2 визначити у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінальну-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в кримінальному провадженні в розмірі 1 407 (одна тисяча чотириста сім) грн. 14 коп.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, може бути оскаржений до Апеляційного суду Черкаської області через Звенигородський районний суд Черкаської області протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Згідно з ч. 6 ст. 376 КПК України учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Т.М. Нестерук