Справа № 11/791/882/13 Головуючий в 1-й інстанції - Мусулевський Я.А.
Категорія ч.3, 5 ст. 27, ч.2 ст.205,
ч. 3 ст. 212 КК України Доповідач - Непомняща Н.О.
іменем України
20 серпня 2013 року м. Херсон
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого Непомнящої Н.О.
суддів Гемми Ю.М., Палькової В.М.
з участю прокурора Чепуріної А.М.
засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2
захисників засуджених: адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Комсомольського районного суду м. Херсона від 14 травня 2013 року,-
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого: засуджено за ч.3 ст. 27, ч.1 ст. 205 КК України до штрафу у розмірі 8500 гривень, за ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України - виправдано. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого: засуджено за ч.2 ст. 27, ч.1 ст.205 КК України до штрафу у розмірі 8500 гривень, за ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України - виправдано.
Вказаним вироком встановлені наступні обставини.
Так, ОСОБА_1 маючи досвід здійснення підприємницької діяльності у галузі операцій з зерновими та технічними культурами, у квітні 2011 року вирішив систематично займатись фіктивним підприємництвом, тобто придбанням суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) без мети здійснення підприємницької діяльності, а виключно з метою прикриття незаконної діяльності, яка мала вираз у сприянні реально діючим суб'єктам підприємницької діяльності України у проведенні безтоварних операцій з зерновими та технічним культурами, іншими товарами, незаконному переведенні безготівкових коштів по таким взаємовідносинам у готівку, та як наслідок - ухиленні від сплати податків такими суб'єктами господарювання.
Для реалізації свого умислу, ОСОБА_1 навесні 2011 року звернувся до раніше не знайомого йому ОСОБА_2 з пропозицією безпосереднього виконання останнім дій щодо придбання на своє ім'я корпоративних прав на суб'єкт господарювання - юридичну особу, відкриття поточних рахунків такого підприємства у банківських установах м. Херсона, отримання чекових книжок та підписання грошових чеків у них для подальшого використання при здійсненні вказаної незаконної діяльності.
ОСОБА_2 дав свою згоду на участь у вказаній діяльності та досяг домовленості із ОСОБА_1 про розмір грошової винагороди, яку в подальшому отримав від останнього.
Так, ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_1, не маючи наміру займатися діяльністю підприємства, пов'язаної з виробництвом та купівлею-продажем товарів, виконанням робіт або наданням послуг, усвідомлюючи, що вказане товариство з обмеженого відповідальністю придбавається з метою прикриття незаконної діяльності та передбачаючи можливість спричинення державі в результаті такої незаконної діяльності шкоди у великих розмірах, 08.04.2011 року прийняв на себе права та обов'язки засновника ТОВ «Світ-Імпекс», призначив себе на посаду директора вказаного суб'єкта господарювання, у зв'язку із чим, 08.04.2011 року підписав та подав до відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Херсонської міської ради реєстраційні картки на внесення змін до відомостей про юридичну особу та проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, статут ТОВ «Світ-Імпекс» та інші, необхідні для проведення реєстраційних дій документи, за результатами чого, 19.04.2011 року внесено відповідні записі, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Розуміючи, що адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, покладені на нього установчими документами ТОВ «Світ-Імпекс», не виконуватиме, фінансово-господарську діяльність від імені підприємства не здійснюватиме, ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_1, 28.04.2011 року відкрив у Херсонському відділенні Центральної філії ПАТ «Кредобанк» поточний рахунок підприємства.
Таким чином, упродовж квітня 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2, шляхом перереєстрації в органах державних влади суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) придбали підконтрольне собі підприємство - ТОВ «Світ-Імпекс», установчі і реєстраційні документи, печатку та банківський рахунок яке використали упродовж квітня-серпня 2011 року для прикриття незаконної діяльності, у вигляді пособництва реально діючим суб'єктам господарювання України в умисному ухиленні від сплати податків шляхом усунення перешкод, пов'язаних з необхідністю їх сплати, документального підтвердження перед контролюючими органами неіснуючих операцій на отримання та продаж товарів (робіт, послуг), видачі завідомо підроблених первинних бухгалтерських документів, що налають суб'єктам підприємницької діяльності право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, зменшуючи при цьому об'єкт оподаткування, та незаконному переведенні безготівкових коштів по таким взаємовідносинам у готівкові.
В подальшому ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_1, упродовж квітня-серпня 2011 року, відповідно до грошових чеків ТОВ «Світ-Імпекс», що надавалися ним до каси ПАТ «Кредобанк», особисто здійснював зняття грошових коштів, які надходили на зазначений вище рахунок підприємства від реально діючих суб'єктів господарювання України, нібито для закупівлі сільськогосподарської продукції, однак в дійсності - на невстановлені слідством цілі, за попередньою змовою із ОСОБА_1 усвідомлюючи при цьому, що адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, покладені на нього установчими документами ТОВ «Світ-Імпекс», не виконує, фінансово-господарську діяльність підприємства, у тому числі з приводу постачання товарів, виконання роби, надання послуг, на адресу реально діючих суб'єктів господарювання України, не здійснює.
Так, на поточний рахунок TOB «Світ-Імпекс», відкритий у Херсонському відділенні Центральної філії ПАТ «Кредобанк» за період з 04.05.2011 року по 30.11.2011 року надійшли грошові кошти від контрагентів в сумі 47090770,11 грн., які в подальшому були витрачені, зокрема, за такими напрямками:
· 91 грн. - комісія за переказ коштів з поточного рахунку за межі банку.
· 350 грн. - комісія за ведення функціонуючого поточного рахунку.
· 616,28 грн. - плата за видачу готівки з каси.
· 104058 грн. - сплачено до Державного бюджет України.
· 4419 грн. - погашення відсотків відповідно угоди.
· 60 грн. - нарахування комісії за оформлення грошових та чекових книжок.
· 3520 грн. - перераховано на адресу ПП «Агросид» в якості оплати за пшеницю.
· 160 грн. - перераховано на адресу TOB «Український сертифікаційний центр» в якості оплати за послуги з обробки даних.
· 70000 грн. - перераховано на адресу TOB «Ро-Сла» як повернення попередньої оплати.
· 14263 грн. - перераховано на адресу Госпрозрахункового підрозділу як повернення помилково перерахованих коштів
· 288 грн. - перераховано на адресу ПП «Техноцентр Маяк» в якості оплати за послуги у сфері інформаційного обслуговування.
· 864704,33 грн. - перераховано на адресу ПП «Мідас Плюс» в якості оплати за пшеницю.
· 39432,75 грн. - перераховано на адресу ФГ «Зеніт» в якості оплати за пшеницю.
· 45697,05 грн. - комісія за видачу готівки з каси банку.
· 45697050 грн. знято готівкою з зазначеного рахунку, у тому числі по грошовим чекам TOB «Світ-Імпекс» наступних серій та номерів: ЛГ 6818751 - ЛГ 6818763, ЛГ 6818765 - ЛГ 6818775, ЛГ 6818876, ЛГ 6818878 - ЛГ 6818885, АГ 6818887 - ЛГ 6818900, ЛГ 7391102 - ЛГ 7391106, ЛГ 7391108 - ЛГ 7391110, ЛГ 7391112, ЛГ 7391114 - ЛГ 7391117, ЛГ 7391120 - ЛГ 7391122, ЛГ 7391124, ЛГ 7391125, ЛГ 9431776 - ЛГ 9431778, ЛГ 9431780 - ЛГ 9431788, ЛГ 9431790 - ЛГ 9431792, ЛГ 9433812, ЛГ 9433826 - ЛГ 9433834, ЛГ 9433836 - ЛГ 9433850, відповідно до яких, отримувачем готівкових грошових коштів у сумах, зазначених у них, є директор TOB «Світ-Імпекс» ОСОБА_2
Внаслідок здійснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з використанням упродовж квітня-серпня 2011 року установчих документів, печатки та банківського рахунку TOB «Світ-Імпекс», вказаної незаконної діяльності, пов'язаної із документальним оформленням не проведених у дійсності фінансово-господарських операцій з реально діючими суб'єктами господарювання України незаконно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 7411350,54 грн.
Крім того, органами досудового слідства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються в тому, що вони, діючи за попередньою змовою між собою та іншими, невстановленими слідством особами, достовірно знаючи, що TOB «Світ-Імпекс» статутної діяльності не здійснює та придбане лише для прикриття незаконної діяльності, з метою надання можливості ухилитися від сплати податків реально діючими суб'єктами господарювання України шляхом незаконного формування останніми податкового кредиту з податку па додану вартість та законності надходження грошових коштів від реально діючих суб'єктів господарювання України на поточний рахунок TOB «Світ-Імпекс» № 2600001341678, викритий у Херсонському відділенні Центральної філії ПАТ «Кредобанк» у розмірах зазначених вище, в період квітня - серпня 2011 року, у не встановленому слідством місці та обставинах використали печатку, установчі та реєстраційні документи ТОВ «Світ-Імпекс» (код ЄДРПОУ 3623550Н) для документального оформлення не проведених у дійсності фінансово-господарських операцій, після чого, складені таким чином первинні документи не встановленими в ході слідства особами передавалися на адресу реально діючих суб'єктів господарювання України для їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках та формування за їх допомогою незаконного податкового кредиту з податку на додану вартість та ухилення останніми у такий спосіб від сплати податків.
Для реалізації вказаного злочинного умислу, ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 та іншими, невстановленими слідством особами, з метою створення умов для ухилення від сплати податку на додану вартість реально діючими суб'єктами господарювання України шляхом здійснення безтоварних операцій, у невстановлений слідством час та за невстановлених слідством обставин, в період квітня - серпня 2011 року діючи в порушення вимог Податкового кодексу України, надали можливість реально діючим суб'єктам господарювання України, за рахунок використання останніми завідомо підроблених первинних документів ТОВ «Світ-Імпекс», виданих від імені ОСОБА_2, незаконно віднести до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суму податку у розмірі 7411350,54 грн., що у 15752 рази перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.
В свою ж чергу, вказані у таких документах суми податків, з метою надання видимості легальної діяльності та маскування незаконної діяльності вказаних суб'єктів господарювання, в період квітня - вересня 2011 року, у не встановленому слідством місці та не встановлених обставин відображалися ОСОБА_1 та невстановленими слідством особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, у складі податкових зобов'язань з податку на додану вартість у податкових деклараціях із вказаного податку ТОВ «Світ-Імпекс», які в подальшому надавалися до ДПІ у м. Херсоні за адресою: м. Херсон, вул. І.Куліка, буд. 143а, за невстановлених слідством обставин.
Вказані умисні дії ОСОБА_1 вчинені за попередньою змовою із ОСОБА_2 та невстановленими слідством особами, які полягали в незаконному формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість для реально діючих суб'єктів господарювання, призвели до ухилення від сплати податків останніми шляхом незаконного зменшення у такий спосіб об'єкту оподаткування із вказаного податку та фактичного ненадходження податку до бюджету у сумі 7411350,54 гри., що с особливо великим розміром. Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діючи між собою за попередньою змовою та з іншими невстановленими слідством особами, усунули перешкоди та створили умови для ухилення від сплати податків реально діючими суб'єктами господарювання.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції просить вирок суду скасувати з підстав неправильного застосування кримінального та кримінально-процесуального закону, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, м'якості призначеного покарання, справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду. В обґрунтування апеляції посилається на те, що суд першої інстанції, перекваліфікувавши дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з ч. 2 ст. 205 КК на ч. 1 ст. 205 КК, виключивши кваліфікуючу ознаку злочину - заподіяння великої матеріальної шкоди державі дійшов невірного висновку, що заподіяння великої матеріальної шкоди настає лише внаслідок самого факту створення або придбання суб'єкта підприємницької діяльності, оскільки відповідальність за ч. 2 ст. 205 КК України за вказаною кваліфікуючою ознакою настає у випадках заподіяння такого збитку внаслідок подальшого здійснення незаконної діяльності чи заняття забороненими видами за допомогою (використанням) створеного або придбаного для цих цілей суб'єкта господарської діяльності, крім того висновком судово-економічної експертизи №145 від 12.11.2012 року підтверджено, що за період з 01.04.2011 року по 31.08.2011 року ТОВ «Світ Імпекс» безпідставно сформовано податковий кредит з ПДВ контрагентами-покупцями на суму 7411350,54 грн., що у більш ніж у 15752 разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян і свідчить про заподіяння матеріальної шкоди державі у великому розмірі. Крім того, вказує на те, що суд, виправдовуючи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України прийшов до неправильного висновку, що їх дії виходять за межі кваліфікації ст. 212 КК України, оскільки кримінальна відповідальність за ст. 212 КК України настає також, коли винні особи своїми діями сприяли платникам податків в ухиленні від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, при цьому вони несуть відповідальність за ст. 27 КК як співучасники злочину і відповідною частиною ст. 212 КК України. Порушення вимог кримінального закону призвело до призначення засудженим покарання, яке за своїм видом і мірою не відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів та особам винних. За таких обставин, вважає, що суд першої інстанції істотно порушив вимоги кримінально-процесуального закону, поверхово дослідивши докази у справі та не давши їм належної правової оцінки, неправильно застосував норми кримінального закону в частині виправдання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України, що є безумовною підставою для скасування вироку.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляцій, прокурора, який підтримав свою апеляцію, просив вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, засуджених та їх захисників, які просили апеляцію відхилити, вирок суду залишити без змін, заслухавши учасників процесу в судових дебатах, під час яких вони залишилися на попередніх позиціях, останнє слово засуджених, дослідивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 334 КПК України 1960 року мотивувальна частина виправдовувального вироку повинна містити підстави для виправдання підсудного з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
Виправдовуючи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України суд першої інстанції істотно порушив вказані вимоги закону, вдавшись до формального підходу щодо оцінки доказів, проаналізував лише суб'єктивну сторону вказаного злочину, не зазначив у вироку підставу виправдання, що призвело до необґрунтованості вироку суду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.
Зокрема суд першої інстанції вказав, що обов'язковою ознакою складу злочину передбаченого ст. 212 КК України є умисне діяння у вигляді ухилення від сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що належать до системи оподаткування. Органами досудового слідства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються в тому, що вони усунули перешкоди та створили умови для ухилення від сплати податків іншими реально діючими суб'єктами господарювання, але ці дії виходять за межі кваліфікації ст. 212 КК України, оскільки вказана стаття передбачає відповідальність за ухилення від сплати податків, а не за створення умов для ухилення від їх сплати іншими особами. Крім того, злочин, передбачений ст. 212 КК України, є закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів, які мали бути сплачені у строки та в розмірах, передбачених законодавством з питань оподаткування, однак матеріали справи не містять доказів того, що будь-які інші, реально діючі суб'єкти господарювання, не сплатили податки та збори, які повинні були надійти до бюджету чи державних цільових фондів.
Однак, ці висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи з наступних підстав.
Так, відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 8 жовтня 2004 року N 15 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів» особи, які своїми діями сприяли платникам податків (виконавцям злочину) в ухиленні від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, несуть відповідальність як співучасники за ст. 27 КК і тією частиною ст. 212 КК, за якою кваліфіковано дії виконавця.
Органом досудового слідства встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 внаслідок організації та здійснення фіктивного підприємництва сприяли платникам податків в ухиленні від сплати податків, що призвело до ухилення від сплати податків реально діючими підприємствами та фактичного недоотримання Державним бюджетом України ПДВ на загальну суму 7411350,54 грн., що підтверджено висновком судово-економічної експертизи від 12.11.2012 року (том 5 а.с. 40-47) і який спростує доводи суду про відсутність в матеріалах справи відомостей про фактичне ненадходження до бюджетів цих коштів.
Висновок суду першої інстанції про те, що в матеріалах справи відсутні відомості про притягнення реально діючих суб'єктів господарювання до відповідальності за ухилення від сплати податку на додану вартість, що виключає кваліфікацію дії підсудних як пособників у вчиненні злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України є необґрунтованим.
Так, на а.с. 223 тому 10 наявна постанова слідчого від 12.11.2012 року про виділення матеріалів з кримінальної справи, зі змісту якої вбачається, що в провадженні СВ ДПМ у Хмельницькій області знаходиться кримінальна справа № 41/031, порушена відносно директора ТОВ «Монітор» ОСОБА_8 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, при цьому встановлено, що ТОВ «Монітор» формувало податковий кредит з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Світ Імпекс», тобто посадова особа реально діючого суб'єкта господарювання, який ухилився від сплати податку за пособництва ТОВ «Світ Імпекс» притягнута до кримінальної відповідальності за ст. 212 ч. 3 КК України.
На а.с. 210-222 тому 10 наявні постанови про виділення матеріалів з кримінальної справи відносно інших контрагентів ТОВ «Світ Імпекс» - ТОВ «Ро-Сла». ПП «»Мидас Плюс», ПП «Авірум, ПВКФ «Агро резерв» та інших.
Крім того, факт недоотримання Державним бюджетом України ПДВ на загальну суму 7411350,54 грн. за пособництва ОСОБА_1 та ОСОБА_2 достовірно встановлено висновком експерта від 12.11.2012 року, тому в діях як ОСОБА_1 та і ОСОБА_2 наявні всі ознаки пособництва у вчиненні вказаного злочину.
Органами досудового слідства дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України, як організація фіктивного підприємництва, тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України, як фіктивне підприємництво, тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Суд першої інстанції дійшов висновку про неправильну кваліфікацію дії засуджених за цим епізодом обвинувачення і перекваліфікував дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно на ч.3 ст. 27, ч. 1 ст. 205 та ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, вказавши у вироку, що відповідальність за ч. 2 ст. 205 КК України за ознакою заподіяння значної матеріальної шкоди настає лише у випадку заподіяння такого збитку внаслідок створення або придбання суб'єкта підприємницької діяльності, а не подальшої незаконної діяльності, однак доказів заподіяння такої шкоди самим фактом придбання ТОВ «Світ-Імпекс», матеріали справи не містять.
Однак, цей висновок є помилковим, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» від 25.04.2003 року № 3 відповідальність за ч. 2
ст. 205 КК за ознакою заподіяння великої матеріальної шкоди настає лише в разі заподіяння такої шкоди внаслідок створення чи придбання суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає наявність причинного зв'язку між створенням цього суб*єкта та заподіянням внаслідок його незаконної діяльності значної матеріальної шкоди.
Тобто, фактично матеріальна шкода спричиняється не стільки створенням або придбанням фіктивного суб'єкта підприємництва, скільки незаконними діяннями, заради приховування яких і була створена (придбана) дана юридична особа.
Оскільки саме за допомогою ТОВ «Світ Імпекс» незаконно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 7411350,54 грн., між створенням цього фіктивного підприємства та настанням негативних наслідків у виді заподіяння шкоди державі шляхом недоотримання Державним бюджетом України ПДВ в розмірі 7411350,54 грн. є прямий причинний зв'язок, тому висновки суду про відсутність в діях засуджених кваліфікуючої ознаки - заподіяння значної шкоди не відповідають фактичним обставинам справи.
Разом з цим колегія суддів погоджується з висновком суду про необхідність виключення з обвинувачення за ст. 205 КК України кваліфікуючої ознаки - вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, оскільки така кваліфікуюча ознака диспозиціями ст. 205 КК України не передбачена.
Відповідно до вимог ст. 370, ч. 2 ст. 374 КПК України 1960 року, апеляційний суд скасовує вирок і повертає справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, якщо при розгляді справи в суді першої інстанції були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний та обґрунтований вирок.
Згідно із п.п. 1-4 ч. 1 ст. 367 КПК України 1960 року підставами для скасування вироку є однобічність судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону,
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, допустив однобічність, неповноту судового слідства, не дав відповідної оцінки всім доказам обвинувачення, чим істотно порушив вимоги кримінально-процесуального закону, неправильно застосував кримінальний закон, безпідставно перекваліфікувавши дії засуджених з ч. 2 ст. 205 КК на ч. 1 ст. 205 КК України та виправдавши їх за ст. 212 ч. 3, 27 ч. 5 КК України, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, тому доводи апеляції прокурора є обґрунтованими.
З огляду на наведене, оскаржуваний вирок підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України 1960 року, -
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.
Вирок Комсомольського районного суду м. Херсона від 14 травня 2013 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому складі суду.
Судді (підписи)
З оригіналом
Суддя Н.О. Непомняща