ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без розгляду
29 серпня 2013 року № 826/13218/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Клочкової Н.В., розглянувши адміністративний позов
ОСОБА_1
донародного депутата Верховної Ради України ОСОБА_2 Голови Верховної Ради України
про зобов'язання вчинити дії щодо розгляду звернення ,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до народного депутата Верховної Ради України ОСОБА_2 (далі-відповідач-1) та Голови Верховної Ради України (далі-відповідач-2) з наступними позовними вимогами:
А) Зобов'язати відповідача ОСОБА_2 - (якщо відповідач-1 по результатам виборів до ВРУ-2012 став народним депутатом України (це з'ясується з заперечень відповідача ОСОБА_2 на мої позовні вимоги) і потрапив до цього ж Комітету і його повноваження не змінились
- у двотижневий термін з моменту вступу у законну силу рішення суду, провести розслідування з приводу що на моє звернення від 27.02.12 р. надана відповідь-відписка, яка і на 0,0001 % не відповідає проханням цього звернення - я ж прохав звернутись саме до Президента України, як до ГАРАНТА моїх прав (я добре "дешекок" з ВККС), він моє звернення-біль спихнув у ВККС України - ну і "представничок"!!! А на моє звернення від 14.04.12 р. взагалі не надана відповідь (на мою думку: відповідачу чесно до одного місця прохання про допомогу громадянину України: людині-інваліду). Узяти дане розслідування під особистий контроль, бо я ж особисто звертався до нього (що це не ефемерні /надумані/ мною вимоги - див. ст.40 КУ, ст.19 ЗУ "Про звернення громадян", ст.5 ЗУ "Про інформацію" та ст.11 ЦКУ);
- повідомити мене письмово про результати (тобто: міри впливу на всіх винних осіб без виключень)вищевказаних розслідувань - це для того, щоб можна мені було судити про АДЕКВАТНІСТЬ мір впливу за брутально-хамське порушення законності. Повідомити про це мене слід тільки рекомендованим листом з вказанням посади і прізвища винного/них. Можливо я буду за цю неадекватність відповідача звертатись до суду - я і таке не виключаю! ). Узяти дане розслідування під особистий контроль, бо я ж особисто звертався до нього (що це не ефемерні /надумані/ мною вимоги - див. ст.40 КУ, ст.19 ЗУ "Про звернення громадян", ст.5 ЗУ "Про інформацію" та ст.11 ЦКУ);
- з моменту вступу у законну силу рішення суду по цій справі - у терміни, які передбачені ст.20 ЗУ "Про звернення" надати відповіді на ці мої вищевказані звернення відповідно до УСІХ! вимог передбачених - ст.40 КУ, ст. 19 ЗУ "Про звернення громадян", ст.5 ЗУ "Про інформацію" та ст.11 ЦКУ - тобто: розумно, розсудливо, повно і по суті з урахуванням!!! вимог ст.1,6.7,15,16,17,24 ЗУ "Про статус народного депутата України". За невиконання вимог вищевказаних НПА я напевно буду звертатись до суду. ). Узяти дане розслідування під особистий контроль, бо я ж особисто звертався до нього (що це не ефемерні /надумані/ мною вимоги - див. ст.40 КУ, ст.19 ЗУ "Про звернення громадян", ст.5 ЗУ "Про інформацію" та ст.11 ЦКУ);
- запросити мене офіційно на розгляд вищевказаних звернень і саме до моменту надання мені відповіді на мої звернення (у зверненнях від: 27.02.12 р., 14.04.12 р. є прохання про моє запрошення на розгляд звернення (до речі це мої права - ст. 18 ЗУ "Про зверн..." і обов'язок органу держ.влади - ст. 19 цього ж закону) ... так що ця вимога законна!
- повернути: а) додаток до мого звернення від 27.02.12 р.; б) додаток до мого звернення від 14.04.12 р.: це передбачає робити вимога ст.16 ЗУ "Про зверн..." - мені його така "дешева" допомога не потрібна ... да "пошел" он (образно) т.з. "представничок народу"!!!
- якщо мої вищевказані два звернення потрапили до цього відповідача (це з*ясується з заперечень відповідача ОСОБА_2 на мої позовні вимоги) і по результатам виборів до ВРУ-2012 цей відповідач став народним депутатом України, але його повноваження/компетенція змінилась: наприклад - нардеп потрапив до іншого комітету/підкомітету ВРУ ніж був раніш у попередньому скликанні) або не став ним мої позовні вимоги відображені у пункті А до відповідача ОСОБА_2 вважати всі недійсними і у такому разі зобов'язати відповідача ОСОБА_2 -1-повідомити мені тільки причину ненадання ним законних відповідей на ці мої два звернення!
ББ. Зобов'язати Голову Верховної Ради України:
2-3- у місячний термін з моменту вступу у законну силу рішення суду, провести розслідування з приводу: чому моє звернення від 14.04.2012 р. не потрапило до САМЕ адресата (тобто: відповідача № 1). Виявити виновного /их у цьому перевищенні посадових обов'язків і повідомити про це мене рекомендованим листом з указанням посади і прізвища винного/их.
4 - якщо виявиться за результатом вищевказаного розслідування, що звернення від 14.04.2012 р. все ж таки потрапило САМЕ до адресата - то у місячний термін з моменту вступу у законну силу рішення суду повідомити мені цю дату (саме цю дату) - бо я ж здавав це звернення у приймальну ВРУ!!!
5-6 передати це моє звернення, тільки у разі якщо вони взагалі не потрапили до відповідача-1 у тижневий термін з моменту вступу у законну силу рішення суду на виконання Голові Комітету до повноважень якого є вирішення порушеного в тому зверненні і про це мене повідомити рекомендованим листом ( а саме дату передачі у відповідний Комітет ВРУ). Компетенцію вирішення порушеного в тому зверненні визначить без сумніву Голова Комітету ВРУ і природно переадресує його саме тому представнику Комітету, у якого направлення діяльності саме цього напрямку.
Після автоматизованого розподілу дана позовна заява була передана для розгляду судді Шейко Т.І. Проте, суддя Шейко Т.І. прийняла ухвалу про самовідвід та справу було передано на повторний автоматизований перерозподіл між суддями.
27 серпня 2013 року в результаті повторного автоматизованого розподілу дану позовну заяву було передано судді Клочковій Н.В.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно пункту 6 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення її без розгляду, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини 2 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення її без розгляду.
На виконання вищевказаних положень Кодексу адміністративного судочинства України судом було встановлено наступне.
З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що предметом даної справи є вимоги позивача про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії щодо розгляду звернення позивача від 27 лютого 2012 року (яке, на думку позивача, розглянуто не належним чином) та звернення позивача від 14 квітня 2012 року (яке, за твердженням позивача, не розглянуто взагалі).
З доданих до позову матеріалів вбачається, що березні 2012 року позивача було проінформовано про те, що його звернення перенаправлено Вищий кваліфікаційній комісії суддів України, яка повернула звернення позивача у зв'язку з його викладенням у грубій та некоректній формі та у зв'язку з невідповідністю ст. 5 Закону України «Про звернення громадян». Тобто, 14 квітня 2012 року (вбачається з листа позивача) позивачеві було достеменно відомо про результат розгляду його звернення від 27.02.2012 р. Разом з тим, до суду за захистом порушеного права позивач не звернувся.
Позивач 14 квітня 2012 року звернувся з новим зверненням, проте відповіді не отримав. Відтак, після ненадходження відповіді на друге звернення позивача від 14 квітня 2012 року у місячний строк, тобто 15 травня 2012 року позивачу стало достеменно відомо про порушене право щодо розгляду і другого звернення, проте до суду за його захистом позивач не звернувся.
Згідно частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач направив позовну заяву до суду лише 16 серпня 2013 року, тобто більше ніж через рік після того, як дізнався про порушення своїх прав, в той час як строк звернення до суду становить в даному випадку шість місяців.
Згідно частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Тобто, внаслідок пропущення строків звернення до адміністративного суду для позивача наступають негативні юридичні наслідки.
Слід зауважити, що встановлення строків звернення до суду законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України та іншими Законами, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Судом на підставі наданих позивачем відомостей встановлено факт пропуску шестимісячного строку звернення до суду, оскільки позивач дізнався про порушене право у квітні та травні 2012 року, що підтверджується його ж доводами в позовній заяві та наданими до позову документами, а звернувся до суду лише у середині серпня 2013 року.
Позивач не був позбавлений можливості звернутись до суду у встановлений строк.
При цьому, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач не вважає, що пропустив строк звернення до суду, вважає, що звернувся до суду вчасно та не наводить поважних причин його пропуску.
Так, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Разом з тим, матеріали справи таких доказів не містять.
З огляду на викладене, відсутні підстави для висновку про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, оскільки об'єктивно у позивача були відсутні перешкоди вчасно звернутись до суду.
Аналогічних висновку щодо відсутності поважності причин пропуску строку звернення до суду дійшов Вищий адміністративний суд України в адміністративній справі К/9991/89327/11 (ухвала від 16.05.2013 р. головуючий Білуга С.В., Гаманко О.І., Загородній А.Ф.); Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 13.10.2011 р. К/9991/6004/11 (Харченко В.В., Гончар Л.Я., Сірош М.В., Конюшко К.В., Гордійчук М.П.); Київський апеляційний адміністративний суд: у справі №2а-15976/11/2670 (ухвала від 28.03.2012 р. головуючий Ключкович В.Ю., Данилова М.В., Федорова Г.Г.); у справі № 2а-17966/12/2670 (ухвала від 14.05.2013 р. головуючий Файдюк В.В., Маслій В.І., Чаку Є.В.); у справі 2а-2058/11/2670 (ухвала від 29.09.2011 р. головуючий Земляна Г.В., Лічевецький І.О., Мацедонська В.Е.); у справі № 2а-14523/10/2670 (ухвала від 31.05.2011 р. головуючий Шостак О.О., Горяйнов А,М., Желтобрюх І.Л.).; у справі № 826/1680/13-а (ухвала від 26 березня 2013 р. головуючий Романчук О.М., Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.).
Згідно частини 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява може бути залишена без розгляду на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.
На підставі даної норми судом було вирішено питання про залишення позову без розгляду на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі, адже в силу статті 107 та статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справі може бути відкрито, якщо судом встановлено факт дотримання строку звернення до суду і відсутні підстави для залишення позову без розгляду.
При цьому, суд звертає увагу на те, що суд був позбавлений можливості залишити позовну заяву без руху та витребувати у позивачів клопотання про визнання причин попуску строку поважними, оскільки відсутність такого клопотання згідно статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України не є недоліком позовної заяви, а тому суд не може залишати такий позов з даної підстави без руху.
Керуючись ст. ст. 5, 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до народного депутата Верховної Ради України ОСОБА_2 та Голови Верховної Ради України.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.В. Клочкова