ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без розгляду
30 серпня 2013 року № 826/13795/13-а
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кобилянський К.М., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами
за позовом ОСОБА_1
до Кабінету Міністрів України
треті особи без самостійних вимог на предмет спору 1) Міністерство енергетики та вугільної промисловості України 2) Державний концерн «Ядерне паливо» 3) громадянин України ОСОБА_2
про визнання частково нечинними та незаконними окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2008 № 841
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Кабінету Міністрів України про визнання нечинним та незаконним пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2008 № 841 «Деякі питання Державного концерну «Ядерне паливо»» в частині затвердження ст.ст. 41-45 Статуту Державного концерну «Ядерне паливо».
Частиною першою статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно із частиною другою статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави, зокрема, для залишення її без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Пунктом 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд встановив, що постанова Кабінету Міністрів України від 10.09.2008 № 841 «Деякі питання Державного концерну «Ядерне паливо»», окремі положення якої оскаржує позивач, була оприлюднена шляхом опублікування у Офіційному віснику України 2008 № 72, ст. 2425 та набрала чинності 03.10.2008.
Останні зміни до оскаржуваної постанови Кабінету Міністрів України були внесені постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2012 № 942 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 р. N 841», яка опублікована у Офіційному віснику України 2012 № 78, ст. 3168 та Урядовому кур'єрі 2012, 10, 20.10.2012 № 192 і набрала чинності 20.10.2012.
Таким чином, суд встановив, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду.
Доводи позивача про те, що їй стало відомо про оскаржувану постанову Кабінету Міністрів України від 10.09.2008 № 841 тільки у червні 2013 року, суд відхиляє виходячи з наступного.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.08.2010 № 1665-р «Про призначення ОСОБА_1 генеральним директором Державного концерну «Ядерне паливо»» була призначена генеральним директором Державного концерну «Ядерне паливо» та звільнена з вказаної посади на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.07.2013 № 470-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора Державного концерну «Ядерне паливо»».
Отже, враховуючи, що оскаржуваною постановою, зокрема, затверджено Статут Державного концерну «Ядерне паливо», перебуваючи на посаді генерального директора даного концерну, позивачу мало бути відомо про існування постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2008 № 841.
У відповідності до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до положень статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Враховуючи вищезазначені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Керуючись положеннями статей 100, 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя К.М. Кобилянський