ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
30 серпня 2013 року № 826/11550/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс-V» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання дій протиправними,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання дій протиправними, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що відповідачем проведено позапланову перевірку з порушенням норм чинного законодавства, за результатами якої складено протокол та на підставі якої видано наказ про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації, що призвело до порушення законних прав та інтересів позивача.
В позовній заяві позивач просить суд: визнати дії заступника начальника Інспекційного відділу №2 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві Карапиш Т.М., щодо складання протоколу від 10.07.2013р. про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, незаконними; визнати дії начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві Кучер С.М., щодо видачі наказу №17/д від 12.06.13р. про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації, незаконними; визнати дії першого заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві Трайно Н.А., щодо винесення постанови №204/13 від 17.06.2013р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, незаконними.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил позивачем на об'єкті будівництва нежитлових приміщень першого та підвального поверхів будинку на вул. Комінтерна/Петлюри, 3/25 у Шевченківському районі міста Києва.
Перевіркою з виїздом на місце 30.05.2013р. встановлено, що за вказаною адресою підрядною організацією ТОВ «Жезл-Буд» на замовлення позивача виконуються будівельні роботи III черги із капітального ремонту та перепланування з об'єднанням нежитлових приміщень з № 1 по № 15 (групи приміщень №1) та нежитлових приміщень з № 1 по № 21 (група приміщень № 34) в будинку 3/25 на вул. Комінтерна/Петлюри з відновленням закладних отворів та окремих виходів для розміщення закладу громадського харчування.
В ході перевірки виявлено, що у проектних рішеннях передбачено зміну геометричних розмірів існуючого приямку для влаштування вхідної групи, тобто змінено зовнішню конфігурацію на земельній ділянці, що не була відведена для будівництва та без отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. Враховуючи зазначене позивачем наведено недостовірні у декларації про початок виконання будівельних робіт, що є порушення, ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» про що складено акт перевірки від 30.05.2013 р.
За результатами перевірки позивачу 30.05.2013р. видано припис яким надано вимогу з 30.05.2013р. зупинити виконання будівельних робіт до усунення виявлених правопорушень та до 01.07.2013 усунути виявлені правопорушення містобудівного законодавства відповідно до вимог чинного законодавства.
10.06.2013р. стосовно Позивача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності в якому зазначено, що відповідальність за встановлені порушення передбачена абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
За результатами розгляду зазначених матеріалів справи посадовою особою Інспекції винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 204/13 від 17.06.2013 якою постановлено визнати позивача винним у вчинені правопорушення передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накласти штраф у сумі 103230 (сто три тисячі двісті тридцять) гривень.
З матеріалів справи вбачається, що інспекція зареєструвала позивачу як замовнику, декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції та перепланування з об'єднанням нежитлових приміщень з №1 по №15 (групи приміщень №1) та нежитлових приміщень з №1 по №21 (група приміщень №34) в буд.3/25 на вул.Комінтерна/Вєтрова з відновленням закладених отворів та окремих виходів для розміщення закладу громадського харчування за №КВ08311113815 від 26.12.11р.
Окрім того, Інспекція зареєструвала позивачу як замовнику декларацію про готовність вказаного об'єкта до експлуатації, зокрема його першої черги за №КВ 14312147467 від 22.08.12р. та декларацію про готовність вказаного об'єкта до експлуатації, зокрема його другої черги за №КВ 14312244501 від 24.12.2012р.
За результатами перевірки, керуючись ч. 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Інспекцією видано наказ №17 «Д» від 122.06.2013р., яким скасовано декларації №КВ08311113815 від 26.12.11р., №КВ 14312147467 від 22.08.12р. та №КВ 14312244501 від 24.12.2012р.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.
Постаново Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №549 утворено територіальний орган - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.
Відповідно п.6 ст.7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI, управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
Проведення архітектурно-будівельного контролю регулюється «Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553. (надалі Порядок №553).
У відповідності до п.1,2,3 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції). Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва. Державний архітектурно-будівельний контроль на об'єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України. Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції. ( п.5 Порядку №553).
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
За змістом ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 41) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством;5) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів містобудування та архітектури;;7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. (п.16, п.18 Порядку №553).
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис). Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (п.17,п.19,п.20 Порядку №553).
Відповідно до п.21 Порядку, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Відповідно до положень ч.2, 3 ст.39' Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування. Після скасування реєстрації відповідного повідомлення або декларації замовник має право повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством.
Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф. ((п.22 Порядку №553).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами.
Відповідно до абз.4 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: ) виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації: на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.
Згідно пункту 4 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244, підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис.
Згідно з пунктом 6 зазначеного Порядку питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний строк з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників суб'єкта містобудування, експертів, інших причетних до неї осіб. Питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний строк з дня одержання протоколу про правопорушення.
Відповідно до пункту 7 Порядку рішення про накладення штрафу оформлюється постановою про накладення на суб'єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку. У постанові зазначається розмір штрафу.
Таким чином, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві при винесенні постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності діяла в межах своїх повноважень та у порядку, визначеному законодавством України.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві дотримано встановленого законодавством України порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю при здійсненні перевірки та винесенні наказу, припису та постанови.
При цьому, позивачем жодним чином не спростовані доводи відповідача щодо порушення позивачем вимог містобудівного законодавства.
Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
З огляду на викладене та керуючись статтями 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс-V» - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Є.В. Аблов