33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
27 серпня 2013 року Справа № 906/960/13
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Олексюк Г.Є.
судді Розізнана І.В. ,
судді Гудак А.В.
розглянувши апеляційну скаргу відповідача Військової частини А 1735 на рішення господарського суду Житомирської області від 01.08.13 р. у справі № 906/960/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський фарфоровий двір"
до Військової частини А1735
про стягнення 28593,56 грн.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 01.08.2013р. у справі №906/960/13 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський фарфоровий завод" до Військової частини А1735 про стягнення 28593,56 грн. задоволено частково. Стягнуто з Військової частини А1735, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський фарфоровий двір", - 26162,92 грн. боргу за поставлений посуд; - 919,64 грн. пені; - 184,93 грн. 3% річних; - 1308,15 грн. штрафу; - 1719,42 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Житомирської області від 01.08.2013р. у даній справі, Відповідач - Військова частина А 1735 звернувся з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просив скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 01 серпня 2013 року по справі №906/960/13 за позовом ТОВ "Сумський фарфоровий завод" до Військової частини А 1735 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.
Вивчивши зміст апеляційної скарги та розглянувши додані до неї документи, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для прийняття апеляційної скарги до розгляду з огляду на наступне.
У відповідності до ч.3 ст.94 ГПК України, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Порядок сплати судового збору, повернення і звільнення від сплати, розміри судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011р., який набрав чинності 1 листопада 2011 року.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпунктів 1, 2, 4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір із позовної заяви майнового характеру, що подається до господарського суду, сплачується у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; із позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати; із апеляційної скарги на рішення суду - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Відповідно, сума судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Житомирської області від 01.08.2013 року становить - 860 грн. 25 коп.
До апеляційної скарги апелянтом не додано доказів сплати судового збору, однак 27 серпня 2013 року /вх.14277/13/ через канцелярію Рівненського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги. В клопотанні апелянт посилається на статтю 8 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк або звільнити від його сплати. В обґрунтування відсутності коштів на сплату судового збору надають копію звіту про надходження та використання коштів загального фонду за 2012 рік.
Колегія суддів апеляційної інстанції, вивчивши подане клопотання та додані до нього докази, відхиляє його з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч.1,2, ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Аналіз правового змісту зазначених норм свідчить про те, що звільнення скаржника від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.
Колегія суддів відзначає, що скаржник не навів обґрунтованих та виключних підстав, які б унеможливили сплату ним судового збору у визначеному законом порядку та розмірі. При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що ставки судового збору, які встановлені Законом України "Про судовий збір", підлягають застосуванню незалежно від того, коли - до набрання Законом чинності чи після цього - подано позов та прийнято рішення суду, яке оскаржується в апеляційному або касаційному порядку (абз. 2 п. 1 інформаційного листа ВГСУ від 21.11.2011 р. № 01-06/1625/2011 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір").
Враховуючи викладене, поданий апелянтом звіт про надходження та використання коштів загального фонду військової частини А1735 за 2 квартал 2013 року не може вважатися належним доказом для звільнення Військової частини А1735 від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 94 ГПК України апеляційна скарга підписується особою, яка подає скаргу або її представником.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що апеляційна скарга підписана командиром військової частини А1735 підполковником - Кім О.С.
Згідно ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Повноваження керівників юридичних осіб підтверджуються:
а) документами, що посвідчують їхнє посадове чи службове становище. До таких документів відносять накази (чи інші аналогічні документи) про призначення на посаду, протоколи зборів про обрання на посаду тощо;
б) установчими документами юридичної особи, в яких містяться повноваження посадових чи службових осіб, що беруть участь у справі як представники цих осіб.
Колегія суддів з огляду на вищевикладене зауважує, що право підпису апеляційної скарги у Кім О.С. відсутнє, а в матеріалах скарги відсутня довіреність або інші документи, що посвідчують її посадове становище, яка наділяє останнього такими повноваженнями.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається апеляційним господарським судом, якщо підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
За таких обставин, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу скаржнику без розгляду для оформлення її у відповідності до приписів чинного законодавства.
При цьому Рівненський апеляційний господарський суд зауважує, що відповідно до частини 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, що стали причиною повернення скарги апелянту, апеляційна скарга може бути подана повторно.
Керуючись ст.86, п.1,3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Відмовити в задоволенні клопотання про відстрочку сплати судового збору за подачу апеляційної скарги Військової частини А 1735 на рішення господарського суду Житомирської області від 01.08.2013 року у справі № 906/960/13.
2. Апеляційну скаргу Військової частини А 1735 на рішення господарського суду Житомирської області від 01 серпня 2013 року у справі №906/960/13 не приймати до розгляду і повернути скаржнику .
Додаток: заявнику - матеріали скарги на 8 арк., у т. ч. фіскальний чек.
Головуючий суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Розізнана І.В.
Суддя Гудак А.В.