Рішення від 28.08.2013 по справі 502/1249/13-ц

Справа № 502/1249/13-ц

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2013 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О.А.,

при секретарі Кітреску О.М.

розглянувши цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

про поділ спільного майна

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому згідно уточнених позовних вимог від 08.08.2013 р. зазначила, що під час спільного проживання у шлюбі з відповідачем ними було набуто спільне майно, зокрема: автомобіль варки ВАЗ-21043, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1; причіп автомобільний ПФ-01. 23.04.2013 року позивач звернулась до суду про розірвання шлюбу з відповідачем. Як зазначила ОСОБА_1, на її утриманні залишилось двоє неповнолітніх дітей і враховуючи свої інтереси та інтереси неповнолітніх дітей, позивач просила суд здійснити розподіл спільного майна шляхом визнання за нею права власності на ? частину автомобіля марки ВАЗ-21043, 2006 року випуску та на ? частину автомобільного причепу ПФ-01.

На дату розгляду справи позивачем було надано клопотання, відповідно до якого вона підтримує уточнені позовні вимоги та просить розглянути справу у її відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув. 12.07.2013року за вх. № 8333/13 та вх. № 8334/13 надав заяву про розгляд справи за його відсутності та з приводу позовних вимог про поділ автомобіля та причепу зазначив, що оскільки автомобіль ВАЗ-21043 було придбано за кредитним договором у період шлюбу, то він є спільною сумісною власністю подружжя. Оскільки автомобіль є неподільною річчю, то його може бути присуджено одному з подружжя, лише за умови згоди другого з подружжя та присудження йому грошової компенсації. Стосовно причепу відповідач також зазначив, що він є неподільною річчю. Крім того, позивач не надала документи про вартість вказаного майна на момент розгляду судом. На підставі викладеного відповідач зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що обидві сторони не прибули в судове засідання, розгляд справи проведено за відсутності сторін без фіксування ходу судового засідання звукозаписувальним пристроєм, що відповідає положенням ст. ст. 169, 197 ЦПК України.

Вивчивши доводи позивача, викладені в уточненій позовній заяві, письмові пояснення відповідача, дослідивши надані письмові докази, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 07.06.1997 року, що вбачається з наданої позивачем копії свідоцтва про одруження серії І-ЖД № 053400, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Кілійського району Одеської області, актовий запис № 79 /а.с. 5-6/.

З наданих суду копій свідоцтв про народження вбачається, що сторони є батьками неповнолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 /а.с. 5-6/.

Як вбачається зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії РСА № 861935, виданого 29 грудня 2006 року РЕВ 1-го МРВ ДАІ ГУ МВС України в Одеській області, ОСОБА_2 є власником транспортного засобу марки ВАЗ-21043, 2006 року випуску, зеленого кольору, реєстраційний № НОМЕР_1, шасі /кузов, рама коляска/ № XWK21041070016986 /а.с. 9/.

Відповідно до умов кредитного договору, укладеного 05.01.2007 року, позичальник ОСОБА_2 отримав від позичальника - ПриватБанку кредит у розмірі 47749 гривень на споживчі цілі та сплату страхових платежів /а.с. 20-24/.

Як вбачається з договору купівлі-продажу автомобіля з використанням банківського кредиту № 514408-598, 21 грудня 2006 року ОСОБА_2 придбав у ТОВ «АвтоТехнологія» в особі генерального директора ВАТ «Одесса-Авто», автомобіль ВАЗ-21043 за ціною 33985 гривень /а.с. 25-27/.

Вказаний автомобіль ОСОБА_2 було отримано за актом прийому-передачі від 10.01.2007 року /а.с. 28/.

Згідно довідки за підписом заступника керівника бізнесу «Авто в кредит» Южного ГРУ ПриватБанку ОСОБА_5 від 19.02.209 року № 4040, начальнику МРЕВ-1 ДАІ МВС України в Одеській області повідомлено, що кредит на придбання автомобіля ВАЗ 21043, 2006 р.в.,реєстраційний номер НОМЕР_1, виданий ОСОБА_2, згідно кредитного договору № ODKIAU0710000 від 05.01.2007 року погашено у повному обсязі. /а.с. 29/.

Як вбачається з відповіді Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів Головного управління МВС України в Одеській області від 02.08.2013 року № 1631, згідно бази даних центру - транспортний засіб марки «ПФ 01 ФЕРМЕР», д/н НОМЕР_2, 2010 р., шасі № А0001857, 10.06.2010 р. зареєстровано на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6.

При розгляді справи суд керувався наступними положеннями законодавства:

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.

Як зазначено у ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

За правилами ч. 1 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Зважаючи на те, що з наданих сторонами доказів достовірно встановлено, що автомобіль та причеп було придбано під час перебування сторін у шлюбі, на вказане майно розповсюджуються положення ст. ст. 60, 70 СК України щодо права спільної сумісної власності та рівності часток співвласників, те що вказані речі є неподільними і вимоги про їх розподіл в натурі не заявлялись, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_2 щодо визнання права власності на ? частину зазначеного майна обґрунтованими, в зв'язку з чим задовольняє позов.

На підставі положень ст. 88 ЦПК України в зв'язку з задоволенням позову присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст.10,11, 88, 209, 212-215, ЦПК, ст. ст. 69-72 СК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на ? частину: - транспортного засобу марки ВАЗ-21043, 2006 року випуску, зеленого кольору, реєстраційний № НОМЕР_1, шасі /кузов, рама коляска/ № XWK21041070016986; - транспортного засобу марки «ПФ 01 ФЕРМЕР», д/н НОМЕР_2, 2010 р., шасі № А0001857, 10.06.2010 р., зареєстрованих на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_7, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, РНОКПП НОМЕР_3, на користь ОСОБА_1 280 гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Кілійського

районного суду

ОСОБА_6

Попередній документ
33184751
Наступний документ
33184753
Інформація про рішення:
№ рішення: 33184752
№ справи: 502/1249/13-ц
Дата рішення: 28.08.2013
Дата публікації: 17.01.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Кілійський районний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (19.09.2013)
Дата надходження: 23.05.2013
Предмет позову: поділ спільного майна