Справа № 361/7164/13-к
Провадження № 1-кп/361/373/13
29.08.2013
29 серпня 2013 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Шевчука М.П.
при секретарі - Заковоротній Т.І.
з участю прокурора - Брагіна І.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари кримінальне провадження за № 12013100130003367 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.07.2013 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця селі Берестове Дворічанського району Харківської області,
українця громадянина України, із не повною середньою освітою , не
працюючого, не одруженого, проживаючого без реєстрації АДРЕСА_2, зареєстрованого
АДРЕСА_1, раніше 7 разів судимого, останні рази -
- 18.10.2007 року Новомиргородським районним судом
Кіровоградської області за ст.ст. 185 ч.2., 186 ч.2., 70 КК України
до 4-х (чотирьох) років позбавлення волі.
- 30.08.2012 року Броварським міськрайонним районним судом
Київської області за ст. ст. 185 ч.3 КК України до 4-х (чотирьох)
років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнений
від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим терміном 3
роки.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України (ред. 2001р.)
Обвинувачений ОСОБА_1 будучи раніше неодноразово судимим за корисливі злочини, на шлях виправлення не став та знову незаконно вчинив, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за таких обставин.
Так, 17 липня 2013 року, біля 19 години в АДРЕСА_3, обвинувачений ОСОБА_1 знаходився у приміщені магазину ПП «ОСОБА_2», де у нього виник намір на незаконне заволодіння чужим майно. В подальшому обвинувачений, реалізуючи свій злочинний намір на таємне викрадення чужого майна, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з прилавку вказаного магазину, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав грошові кошти в сумі 3 200 гривні, які помістив до кишені штанів та вийшов з магазину, залишивши місце вчинення правопорушення. Своїми незаконними кримінальними діяннями, обвинувачений, спричинив потерпілому ОСОБА_3, матеріальну шкоду на загальну суму 3 200 гривні.
Такі умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового розслідування, кваліфіковано за ст.185 ч.2 КК України.
Допитаний в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення за обставин викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, в скоєному розкаявся, факт та обставини кримінального правопорушення підтвердив. Пояснивши при цьому, що він дійсно 17.07.2013 року, біля 19 години, знаходився у приміщені магазину ПП «ОСОБА_2», що в АДРЕСА_3. В подальшому він побачив, що працівники були зайняті розгрузкою товару, він вирішив незаконно заволодіти грошима, які лежали в коробці на прилавку. Підійшовши він забрав кошти, поклав до кишені штанів та вийшов на вулицю, після цього до нього підійшов якийсь чоловік та сказав повернути крадене, через деякий час, він викрадені гроші повернув до магазину. Крадіжку вчинив через те, що хазяйка в якої він працює захворіла і не було коштів купляти корм для собак. Дійсно, він раніше сім разів притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини. Просить не наказувати його суворо не позбавляти волі та врахувати, що він визнав свою вину та щиро розкаявся, надати шанс на виправлення, більше подібного не допустить.
Покази обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчиненого правопорушення, добровільності та істинності його позиції, оскільки обвинувачений вину визнає і факт вчинення, таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненої повторно, не заперечує .
За таких обставин, суд відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України, переконавшись, що фактичні обставини справи учасниками судового провадження не оспорюються та з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим, та прокурором зміст цих обставин і за відсутності сумнівів у добровільності та в істинності їх позицій, роз'яснивши їм що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку, обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого ОСОБА_1 за виключенням дослідженням документів, що характеризують його особу.
Таким чином, суд приходить висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 у вчинені, таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, що спричинила потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 3 200 гривни, повністю доведена і він повинен нести кримінальну відповідальність за вчинене.
Його дії, суд кваліфікує за ст. 185 ч.2 КК України /в ред.2001 року/, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно .
Призначаючи вид і міру покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму ВС України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», зі змінами та доповненнями, виходить з принципів законності, справедливості обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд вважає за можливе як обставини, що пом'якшують покарання за скоєне, стосовно обвинуваченого, визнати, - визнання вини та щире каяття в скоєному.
Під час судового розгляду, обставин, що обтяжують покарання стосовно обвинуваченого не встановлено.
Призначаючи вид і міру покарання, суд детально проаналізувавши поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 після вчиненого кримінального правопорушення, його щире каяття, задовільна характеристика з місця проживання, наслідки суспільно-небезпечного діяння та враховує, що потерпілий немає претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого, однак злочин обвинувачений вчинив через незначний термін після засудження, під час відбування покарання, не ставши на шлях виправлення, повторно вчинивши корисливий злочин. Крім цього обвинувачений раніше сім разів був засудженим за корисливі злочини, відбував покарання в місцях позбавлення волі. А тому суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання, можливі лише при ізоляції від суспільства, тобто при призначенні йому реального відбуття покарання в органах кримінально - виконавчої системи і не вбачає підстав та можливостей, для призначення іншої міри покарання.
Саме таке покарання, суд вважає, буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Суд вважає за необхідне, відповідно до ст.71 ч.1 КК України, до призначуваного покарання, обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно приєднати, частково не відбуте покарання за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 30.08.2012 року, відповідно до якого він засуджений за ст. 185 ч.3 КК України, до 4-х років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим терміном 3 роки.
Цивільний позов по справі не заявлений. Судові витрати відсутні.
Речових доказів по справі немає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349., 368., 370., 374., 376 КПК України, суд -
ОСОБА_1, визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України (ред. 2001 року) та призначити йому за цією статтею покарання у виді - 4-х (чотирьох) років два місяці позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України до даного вироку, засудженому приєднати частково не відбуте покарання за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 30.08.2012 року і визначити засудженому ОСОБА_1 остаточне покарання - 4 (чотири) роки шість місяців позбавлення волі, в кримінально-виконавчій установі.
Запобіжний захід, стосовно засудженого ОСОБА_1 до набрання вироком законної чинності, вибрати, - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 ДД ВП України в Київській області, взявши його під варту з зали суду.
Початок відбуття строку покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 29 серпня 2013 року.
Вирок суду першої інстанції, в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині, може бути оскаржено учасниками процесу, протягом 30-ти діб з моменту його проголошення, до апеляційного суду Київської області, шляхом подачі апеляції до Броварського міськрайонного суду.
Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не будо подано.
Учасники судового провадження мають право отримувати в суді копію вироку.
Копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженому та прокурору.
Суддя М. П. Шевчук