Дата документу Справа №
Справа № 22-ц/778/3453/2013р. Головуючий у 1-й інстанції: Дюженко Л.А.
Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.
21 серпня 2013 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Кочеткової І.В.
Суддів: Трофимової Д.А.
Дзярука М.П.
При секретарі: Семенчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,
В квітні 2013 року ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, просив суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 8264,02 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди - 2000 грн. та судові витрати.
09 квітня 2013 року представник позивача ОСОБА_5 подав клопотання про забезпечення позову, в якому просив суд накласти арешт на автомобіль «Рено», реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом-трейлером, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 на праві приватної власності.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10 квітня 2013 року клопотання представника позивача ОСОБА_5 про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на автомобіль «Рено», д.н.з. НОМЕР_1, з причепом-трейлером, д.н.з. НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 на праві приватної власності.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та постановити нову про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення позову.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
В силу ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до роз'яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Виходячи зі змісту ст.ст. 151-154 ЦПК України забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання можливого прийнятого за його позовом позитивного рішення.
Згідно п. 5 ст. 153 ЦПК України про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що ухвала від 10 квітня 2013 року постановлена судом без врахування вказаних вище вимог до її змісту.
Ці доводи спростовані під час апеляційного розгляду справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, який правомірно задовольнив клопотання представника позивача про забезпечення позову, оскільки спосіб забезпечення позову обрано судом відповідно до ст. 152 ЦПК України і не порушує прав і охоронюваних законом інтересів відповідача ОСОБА_3
Так, предметом спору сторін являється загальна сума грошового зобов'язання в розмірі 10264,02 грн.
Судом першої інстанції забезпечено позов шляхом накладення арешту на автомобіль «Рено», д.н.з. НОМЕР_1, з причепом-трейлером, д.н.з. НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 на праві приватної власності.
Приведені в апеляційній скарзі доводи щодо неспівмірності обраного способу не підтверджені. Доказів щодо іншої, більшої вартості арештованого майна ніж сума 10264,02 грн., ОСОБА_3 не надано.
Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими для вирішення спірного питання.
Враховуючи, що обраним видом забезпечення позову не обмежено відповідача ОСОБА_3 в можливості користуватися майном, що арешт не позбавляє останнього права власності на автомобіль, а також за відсутності даних про те, що застосований судом вид забезпечення позову є неспівмірним із заявленими позовними вимогами, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала відповідає нормам процесуального права, а тому підстав для її зміни або скасування не має.
Керуючись ст.ст. 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10 квітня 2013 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: