Справа № 121/6319/13-ц
2/121/2285/13
21 серпня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого - судді Веденмеєр М.В., при секретарі -Косенко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди,
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить стягнути майнову шкоду у розмірі 90000 (дев'яносто тисяч) гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 11 вересня 2007 року позивач став власником 1/2 частки квартири АДРЕСА_3, розташованої за адресою:АДРЕСА_3. Проте, з часу придбання нерухомого майна, позивач не міг вселитись до квартири через перешкоди, які чинились відповідачем по справі, що підтверджується рішенням суду від 05 жовтня 2010 року. У зв'язку з чим, відповідачем було завдані збитки у виді упущеної вигоди, яку б міг отримати позивач передавши спірну частку квартири в оренду.
Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з тих самих підстав.
Відповідач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнали,зазначили, що майнову шкоду позивачу останній не завдавав. Крім того, зазначив, що квартира є однокімнатною та між сторонами не встановлено порядок користування власністю.
Вислухавши думку осіб, які брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником 1/2 частки квартири АДРЕСА_3 (а.с.6). ОСОБА_2 є співвласником зазначеної квартири.
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 05 жовтня 2010 року, усунуто перешкоди зі сторони ОСОБА_2 в користуванні ОСОБА_1 1/2 часткою квартири АДРЕСА_3 та вселено ОСОБА_1 в квартиру .
Згідно статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
ст.22 ЦК України регламентує відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до статті 57 ЦПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача, зокрема факт приводу для позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб'єктивного права позивача.
З огляду на правила розподілу тягаря доказування, саме на позивача було покладено обов'язок з доведення перед судом факту завдання йому майнової шкоди позивачем . Між тим, факт завдання шкоди позивачу діями відповідача доведено у встановленому порядку не було.
Посилання позивача на можливе отриманні прибутку у разі оренди квартири в зазначеній місцевості не є належним доказом обґрунтування заявлених вимог.
Крім того, судом приймаються до уваги посилання представника відповідача на той факт, що сторони є співвласниками спірної квартири, яка є однокімнатною та відповідач не мав можливості здавати в оренду спірне майно, оскільки між сторонами не встановлено порядок користування ним.
Згідно ч.1,2 ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Розглянувши дану цивільну справу у рамках заявлених вимог, на основі дотримання принципів диспозитивності, змагальності і справедливості судочинства, всебічного та повного дослідження обставин справи, перевірки їх наданими сторонами доказами, оцінивши їх у сукупності, виконавши вимоги процесуального закону, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 3, 358,ёё66, 1190, 1192 ЦК України
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди у розмірі 90000 (дев'яносто тисяч) гривень, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Ялтинський міський суд в порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-296 Цивільного процесуального кодексу України.