Справа № 764/5402/13-к
1-кп/764/156/2013
19 серпня 2013 року Ленінський районний суд міста Севастополя у складі:
головуючого судді - Клімакова В.М.,
секретар судового засідання - Козловська С.О.,
за участю прокурора - Єрмолаєва Д.А.,
обвинуваченого - ОСОБА_1,
захисника - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі угоду про визнання винуватості від 16 серпня 2013 року у об'єднаних кримінальних провадженнях № 12012140050000917 від 20.12.2012 року та № 12013140000000066 від 18.01.2013 року за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Севастополя, громадянина Російської Федерації, що має середне-спеціальну освіту, працюючого директором ПП «Реноватор», одруженого, зареєстрованого та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що на посаді директора ПП «Реноватор», будучи посадовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями, шляхом зловживання своїм службовим становищем, керуючись злочинним наміром, спрямованим на заволодіння коштами місцевого бюджету м. Севастополя уклав 01.07.2011р. договір підряду № 19кр та 24.10.2011р. договір № 30/7 між ПП «Реноватор» та Головним управлінням житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації на виконання будівельних робіт з капітального ремонту покрівлі житлового будинку № 19 по вул. Колобова в м. Севастополі на загальну суму 329478 гривень.
Надалі директор ОСОБА_1 не маючи наміру виконувати умови договорів № 19кр від 01.07.2011р. та № 30/7 від 24.10.2011р., достовірно знаючи, що капітальний ремонт покрівлі житлового будинку проведений не в повному обсязі, умисно вніс відомості до актів прийому виконаних будівельних робіт № 22 (КБ-2В) за 2011 рік (точніше дату не встановлено), що не відповідають дійсності, та засвідчив ці відомості своїм підписом.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 366 КК України, як службове підроблення, тобто внесення службовою особою в офіційні документи завідомо неправдивих відомостей.
Він же, будучи директором ПП «Реноватор» та посадовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями, шляхом зловживання своїм службовим становищем, керуючись злочинним наміром, спрямованим на заволодіння коштами місцевого бюджету м. Севастополя уклав 01.07.2011р. договір підряду № 19кр та 24.10.2011р. договір № 30/7 між ПП «Реноватор» та Головним управлінням житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації на виконання будівельних робіт з капітального ремонту покрівлі житлового будинку № 19 по вул. Колобова в м. Севастополі на загальну суму 329478 гривень.
Надалі директор ОСОБА_1 не маючи наміру виконувати умови договорів № 19кр від 01.07.2011р. та № 30/7 від 24.10.2011р., достовірно знаючи, що капітальний ремонт покрівлі житлового будинку проведений не в повному обсязі, надав до ГУ ЖКГ Севастопольської міської державної адміністрації акти прийому виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В за 2011 рік із завідомо неправдивими відомостями та у 2011 році (точна дата не встановлена) він умисно заволодів коштами місцевого бюджету м. Севастополя у розмірі 24976 гривень.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 191 КК України, як заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
Він же обвинувачується у тому, що, будучи директором ПП «Реноватор» та посадовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями, шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи повторно, керуючись злочинним наміром, спрямованим на заволодіння коштами місцевого бюджету м. Севастополя 22.11.2011р. уклав договір підряду № 12/7 між ПП «Реноватор» та Головним управлінням житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації на капітальний ремонт покрівлі житлового будинку розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Одеська, 6, вартістю 66187,00 гривень.
Надалі директор ОСОБА_1 не маючи наміру виконувати умови договору № 12/7 від 22.11.2011р., достовірно знаючи, що капітальний ремонт покрівлі житлового будинку проведений не в повному обсязі, надав в ГУ ЖКГ Севастопольської міської державної адміністрації акт № 22 прийому виконаних будівельних робіт (КБ-2В) за листопад 2011 року із завідомо неправдивими відомостями та 05.03.2012р. він умисно заволодів коштами місцевого бюджету м. Севастополя у розмірі 59363,86 гривень.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 191 КК України, як заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно.
Він же, будучи директором ПП «Реноватор» та посадовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями, шляхом зловживання своїм службовим становищем, керуючись злочинним наміром, спрямованим на заволодіння коштами місцевого бюджету м. Севастополя 22.11.2011р. уклав договір підряду № 12/7 між ПП «Реноватор» та Головним управлінням житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації на капітальний ремонт покрівлі житлового будинку розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Одеська, 6, вартістю 66187,00 гривень.
Надалі директор ОСОБА_1 не маючи наміру виконувати умови договору №12/7 від 22.11.2011р., достовірно знаючи, що капітальний ремонт покрівлі житлового будинку проведений не в повному обсязі, умисно вніс відомості до акту прийому виконаних будівельних робіт № 22 (КБ-2В) за листопад 2011 року, що не відповідають дійсності, та засвідчив ці відомості своїм підписом.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 366 КК України, як внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
16 серпня 2013 року між прокурором відділу прокуратури міста Севастополя Єрмолаєвим Д.А., якому згідно ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальних провадженнях № 12012140050000917 від 20.12.2012 року та № 12013140000000066 від 18.01.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_1, з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_1 з іншого боку, було укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.
Згідно даної угоди прокурор Єрмолаєв Д.А. та ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного, істотних для даного кримінального провадження обставин, беззастережного визнання підозрюваним винуватості та його обов'язків, узгодили призначення покарання, а також наслідки затвердження угоди та наслідки її невиконання.
Із змісту угоди вбачається, що ОСОБА_1 беззастережно визнає обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. При цьому сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1:
- за ч. 1 ст. 366 КК України (епізод щодо підробки актів виконаних робіт форми КБ-2в від 01.07.2011р. та 24.10.2011р.) у вигляді штрафу у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 680 грн., з позбавленням права займати посади керівників підприємств, установ та організацій будь-яких форм власності строком на 1 рік;
- за ч. 2 ст. 191 КК України у вигляді позбавлення волі строком 2 роки, з позбавленням права займати посади керівників підприємств, установ та організацій будь-яких форм власності строком на 1 рік;
- за ч. 1 ст. 366 КК України (епізод щодо підробки акту виконаних робіт № 22 форми КБ-2в за листопад 2011р.) у вигляді штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1020 грн., з позбавленням права займати посади керівників підприємств, установ та організацій будь-яких форм власності строком на 1 рік;
- за ч. 3 ст. 191 КК України у вигляді позбавлення волі строком 4 роки, з позбавленням права займати посади керівників підприємств, установ та організацій будь-яких форм власності строком на 1 рік та 6 місяців.
На підстави ст. 70 КК України призначити остаточне покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання (як основного так і додаткового) більш суворим, у вигляді основного покарання - 4 роки позбавлення волі, та додаткового покарання - позбавленням права займати посади керівників підприємств, установ та організацій будь-яких форм власності строком на 1 рік та 6 місяців, зі звільненням на підставі ст. 75 КК України його від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України, обов'язку повідомляти органам кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.
Із запропонованим видом та мірою покарання ОСОБА_1 згоден. Наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди згідно ст.ст. 394, 424, 473, 474, 476 КПК України та ст. 389-1 КК України узгоджені сторонами.
В судовому засіданні прокурор та обвинувачений просили затвердити угоду від 16 серпня 2013 року про визнання винуватості.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, які згідно ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості, тяжким злочином та злочином невеликої тяжкості відповідно.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.п. 1-4, ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Згідно ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди від 16 серпня 2013 року про визнання винуватості між прокурором відділу прокуратури міста Севастополя Єрмолаєвим Д.А. та підозрюваним ОСОБА_1 та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.
Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, витрати по кримінальному провадженню на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду від 16 серпня 2013 року у об'єднаних кримінальних провадженнях № 12012140050000917 від 20.12.2012 року та № 12013140000000066 від 18.01.2013 року про визнання винуватості між прокурором відділу прокуратури міста Севастополя Єрмолаєвим Д.А. та підозрюваним ОСОБА_1.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, і призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 366 КК України (епізод щодо підробки актів виконаних робіт форми КБ-2в від 01.07.2011р. та 24.10.2011р.) у вигляді штрафу в сумі 680 гривень, з позбавленням права займати посади керівників підприємств, установ та організацій будь-яких форм власності строком на 1 рік;
- за ч. 2 ст. 191 КК України у вигляді позбавлення волі строком 2 роки, з позбавленням права займати посади керівників підприємств, установ та організацій будь-яких форм власності строком на 1 рік;
- за ч. 1 ст. 366 КК України (епізод щодо підробки акту виконаних робіт № 22 форми КБ-2в за листопад 2011р.) у вигляді штрафу в сумі 1020 гривень, з позбавленням права займати посади керівників підприємств, установ та організацій будь-яких форм власності строком на 1 рік;
- за ч. 3 ст. 191 КК України у вигляді позбавлення волі строком 4 роки, з позбавленням права займати посади керівників підприємств, установ та організацій будь-яких форм власності строком на 1 рік та 6 місяців.
На підстави ст. 70 КК України призначити ОСОБА_1 остаточне покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання (як основного так і додаткового) більш суворим, у вигляді основного покарання - 4 роки позбавлення волі, та додаткового покарання - позбавленням права займати посади керівників підприємств, установ та організацій будь-яких форм власності строком на 1 рік та 6 місяців.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування основного покарання з іспитовим строком тривалістю 2 роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язок повідомляти органам кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи.
Витрати по кримінальному провадженню № 12012140050000917 від 20.12.2012 року на проведення будівельно-технічної експертизи на суму 7360 гривень та почеркознавчої експертизи на суму 1467 гривень, а також по кримінальному провадженню № 12013140000000066 від 18.01.2013 року на проведення будівельно-технічної експертизи на суму 2452 гривні та почеркознавчої експертизи на суму 1467 гривень, а всього на загальну суму 12746 гривень 00 копійок стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь держави.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Апеляційного суду міста Севастополя через Ленінський районний суд міста Севастополя протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав передбачених ст. 394 КПК України.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Суддя