№ справи: 101/2163/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Прищепа А.В.
№ провадження: 22-ц/190/5574/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Берещанська І. І.
27 серпня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді: Берещанської І.І.
Суддів:Кузнєцової О.О., Новікова Р.В.
При секретарі:Таранець О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа приватний нотаріус Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_10 про визнання договору недійсним,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_11 на ухвалу Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 16 липня 2013 року,
Позивач ОСОБА_6. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання договору недійсним, мотивуючи свої вимоги тим, що 04.09.2008 року на підставі його письмової згоди його дружина ОСОБА_9 за договором купівлі-продажу від 04.09.2008 року придбала у спільну сумісну власність сім'ї приватний будинок АДРЕСА_1 Зазначений договір був зареєстрований в БТІ від 08.09.2008 року. В подальшому для обслуговування вказаного жилого будинку його дружиною приватизовано земельну ділянку та на її ім'я видано державний акт. 18.01.2011 року дружина позивача ОСОБА_9 довірила право на представництво її інтересів при купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_8, яка від її імені уклала договір купівлі-продажу від 10.07.2012 року з ОСОБА_7 За умовами договору, ОСОБА_8 від імені ОСОБА_9 продала ОСОБА_7 спірний будинок, а ОСОБА_7 передала ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 245 803 грн. Позивач вважає, що оскільки сторони перебували у шлюбних відносинах, житловий будинок був придбаний під час шлюбу, тому при оформленні оскаржуваного правочину не було враховано право одного із подружжя на об'єкт відчуження, тому просить визнати договір купівлі-продажу від 10.07.2012 року недійсним.
Ухвалою Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 16 липня 2013 року провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа приватний нотаріус Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_10 про визнання договору недійсним закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 205 Цивільного процесуального кодексу України.
Не погодившись з ухвалою суду представник ОСОБА_6. - ОСОБА_11 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, ухваленою з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт зазначає, що ні йому, як представнику, ні позивачу невідомо про будь-які рішення суду, які набрали або не набрали законної сили з приводу спору між тими самими сторонами, про той саме предмет і з тих саме підстав. Крім того посилається на те, що у судовому засіданні не було оголошено про наявність таких рішень, а тому вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про закриття провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа приватний нотаріус Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_12 про визнання договору недійсним, місцевий суд виходив з того, що Алуштинським міським судом вже розглядалася цивільна справа за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання договору недійсним, тобто спір між тими самими сторонами, про той самий предмет спору, з тих самих підстав.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають діючому цивільному процесуальному законодавству.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 205 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про тої самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Таким чином закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення рішення суду, наслідком якої є неможливість повторного звернення до суду з тим самим позовом. За наявності підстав, визначених у ст. 205 ЦПК України, суд не має права розглядати справу по суті, а зобов'язаний закрити у ній провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами щодо предмету спору, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.
Особливістю зазначеної підстави закриття провадження у справі є те, що для її застосування необхідним є наявність трьох складових у сукупності, а саме тих самих: 1) сторін спору; 2) предмета позову; 3) підстави позову. Зміна хоча б однієї з наведених вище складових не перешкоджає подальшому розгляду і вирішенню справи на загальних підставах.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Апеляційного суду АР Крим від 25 липня 2013 року апеляційна скарга представника ОСОБА_6 задоволена частково, рішення Алуштинського міського суду від 25 квітня 2013 року змінено. У задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи - нотаріус ОСОБА_10, ОСОБА_9 про визнання правочину недійсним - відмовлено.
Таким чином правове положення ОСОБА_9 у цій справі - третя особа без самостійних вимог.
Крім того, у мотивувальній частині вказаного рішення зазначено, що питання про недійсність правочину прямо впливає на права та обов'язки не тільки відповідача ОСОБА_13, як покупця нерухомого майна, але і продавця ОСОБА_9, однак суд без клопотання позивача позбавлений права залучити її до участі у справі в іншій якості - у якості співвідповідача. Тобто зі змісту цього рішення слідує, що у зазначених правовідносинах, які виникли між сторонами правильне правове положення ОСОБА_9 - відповідач.
Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративні справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За таких обставин, з урахуванням того, що на теперішній час у новій позовній заяві правове положення ОСОБА_9 змінилося, вона є відповідач, у суду першої інстанції не було правових підстав для закриття провадження у справі, оскільки змінилася одна з наведених вище складових.
З урахуванням вказаного, ухвала суду про закриття провадження у справі підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підставі вказаного і керуючись статтями 303, 311, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_11 задовольнити.
Ухвалу Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 16 липня 2013 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: