Справа № 161/11687/13-ц
Провадження № 2-п/161/286/13
13 серпня 2013 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючої -- судді Плахтій І.Б.,
при секретарі - Ковальчук А.В.,
з участю представника позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
Заочним рішенням суду від 31 січня 2012 року у даній справі позов задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ «Приватбанк» 122 330,64 грн. заборгованості за кредитним договором та судові витрати у справі.
08.07.2013 року відповідач ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що вона не була присутня в судовому засіданні, оскільки не знала про існування даного позову. Про заочне рішення дізналась 02.07.2013 року, коли отримала попередження від державного виконавця. Крім того, з рішенням не згідна, оскільки вважає договір поруки недійсним. А тому, просила скасувати заочне рішення у справі і призначити справу до розгляду в загальному порядку.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 вимоги заяви підтримала з викладених у ній підстав.
Представник позивача заперечував задоволення заяви.
Відповідно до ч.1 ст.232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу ОСОБА_2 було відомо про розгляд справи судом. 04.11.2011 року ОСОБА_2 були отримані ухвала про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду на 29.11.2011 року, а також копія позовної заяви з додатками, які направлялися судом за адресою її проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.28). В подальшому ОСОБА_2 отримувала повторне повідомлення про розгляд справи судом 23.12.2011 року (а.с.33). Однак, в судові відповідач засідання не з'являлася, жодних заперечень проти позову суду не подавала.
Ненадання відповідачем заперечень проти позову та доказів в їх обґрунтування, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.1 ст. 224 ЦПК України.
Доводи відповідача про відсутність у неї відомостей про розгляд справи судом об'єктивно спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Крім того, до заяви про перегляд заочного рішення не надано доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, як того вимагає ст. 232 ЦПК України. З врахуванням того, що відповідач в судовому засіданні не заперечувала підписання нею договору поруки, доводи представлені у заяві не спростовують висновків суду встановлених у заочному рішенні.
Крім того, ОСОБА_2 отримала копію заочного рішення у справі 18.02.2012 року (а.с.42), а тому нею пропущено строк звернення з заявою про перегляд заочного рішення.
На підставі викладеного суд вважає, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 228, 231, 232 ЦПК України, суд -
Заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості -- залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій