20 серпня 2013 р.Справа № 1522/17553/12
Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Турецький О.С.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів Градовського Ю.М.,
Федусика А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги громадської організації «Автостоянка - Київська-13» на ухвали Приморського районного суду м.Одеси від 17 серпня 2012р. про відмову в забезпеченні позову та від 26 червня 2013 року про залишення без розгляду позову громадської організації «Автостоянка - Київська 13» до виконкому Одеської міської ради, за участю третьої особи - управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області про визнання протиправним і скасування рішення від 24.05.2007р. № 546,
23.07.2012 року громадська організація «Автостоянка - Київська 13» звернулась з адміністративним позовом до виконкому Одеської міської ради, за участю третьої особи - управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області про визнання протиправним і скасування рішення від 24.05.2007р. № 546 «Про надання дозволу управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області на проектування та будівництво п'ятисекційного двадцятичотирьохповерхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими поліклінікою, торгівельним центром і підземним паркінгом за адресою: м.Одеса, вул.Академіка Вільямса,53».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним рішенням порушені права позивача. На земельній ділянці, на якій виконкомом Одеської міської ради наданий дозвіл на проектування та будівництво багатоповерхового будинку, розташована гаражна автостоянка, земельна ділянка під яку передана позивачу Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області на підставі договору оренди від 25.12.2000 року. Неврахування інтересів позивача, в т.ч. переважного права на продовження договору оренди, є підставою для визнання оскаржуваного рішення виконкому Одеської міської ради незаконним та його скасування.
Разом із позовом позивачем надано клопотання про забезпечення позову шляхом заборони управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області вчиняти будь-які дії стосовно земельної ділянки, загальною площею 0,4849га, яка знаходиться в користуванні (оренді) позивача та розташована по вул.Ак.Вільямса (уздовж вулиці), в м.Одесі, мікрорайон «Д».
Суд першої інстанції двічі розглядав заявлене клопотання та відмовляв в його задоволенні. Остання ухвала прийнята Приморським районним судом м.Одеси 17 серпня 2012р.
Представник відповідача та третьої особи заперечували проти позову та, враховуючи що про оскаржуване рішення позивачу було відомо ще в жовтні 2011 році, просили позов залишити без розгляду за відсутності поважних причин для поновлення такого строку.
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 26 червня 2013р. позовні вимоги ГО «Автостоянка - Київська 13» залишені без розгляду в зв'язку із пропуском строку на оскарження.
В апеляційних скаргах позивач просить ухвали суду першої інстанції від 17 серпня 2012р. та 26 червня 2013р. скасувати в зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийняти нові ухвали про визнання поважними причини пропуску строку та про забезпечення позову згідно поданого клопотання.
В зв'язку із неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання, про час дату і місце якого були повідомлені належним чином, відповідно п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні клопотання про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів, які б доводили очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересами позивача до ухвалення рішення в справі, а також, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів.
Залишаючи позовні вимоги ГО «Автостоянка-Київська-13» без розгляду, суд першої інстанції врахував, що позивач про наявність оскарженого рішення дізнався в ході розгляду іншої адміністративної справи, однак з позовом про скасування такого рішення звернувся після спливу шестимісячного строку.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає про наступне.
28.11.2000 року рішенням виконкому Таїровської селищної ради № 349 затверджена технічна документація земельної ділянки та акт інвентаризації земель, які знаходяться в користуванні громадської організації «Автостоянка-Київська-13»; зобов'язано громадську організацію «Автостоянка-Київська-13» укласти договір на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди строком на 10 років, на площу 0,4948 га, але не пізніше реалізації ПДП району по вул.Ак.Вільямса для експлуатації та обслуговування автостоянки на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (а.с.21).
На підставі зазначеного рішення селищної ради 25.12.2000 року між Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області та громадською організацією «Автостоянка - Київська-13» укладений договір, за яким позивач отримав в строкове платне користування земельну ділянку, яка розташована на території Таїровської селищної ради по вул.Ак.Вільямса, Овідіопольського району Одеської області, загальною площею 0,4948 га, в т.ч. 0,4948 га - забудовані землі (а.с.14-18).
На підставі постанови Верховної Ради України від 07.02.2002 року № 3064-ІІІ відбулась зміна мереж земель м.Одеси та земельна ділянка, на якій розташована ГО «Автостоянка-Київська-13» відійшла до складу земель м.Одеси (а.с.49).
Рішенням виконкому Одеської міської ради від 24.05.2007 року № 546 наданий дозвіл управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області на проектування та будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: Одеса, вул.Ак.Вільямса,53 (а.с.27).
В подальшому протягом 2007- 2011 років Одеською міською радої прийняті рішення про надання управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, затвердження такого проекту, укладання договори оренди із забудовником.
Позивачем не заперечуються доводи відповідача та третьої особи про те, що про наявність оскаржуваного рішення представник ГО «Автостоянка - Київська-13» дізнався 18.10.2011р., в ході розгляду адміністративної справи № 2а/1522/5392/11 за позовом ГО «Автостоянка - Київська-13» до Одеської міської ради, управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області про скасування рішення від 28.02.2011 року № 454-VI «Про поновлення договору оренди землі, укладеного між Одеською міською радою та управлінням Державного департаменту з питань виконання покарань в Одеській області, на земельну ділянку, площею 0,6332 га, за адресою: м.Одеса, вул. Академіка Вільямса, 53, для проектування та будівництва п'ятисекційного двадцятичотирьохповерхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими поліклінікою, торгівельним центром і підземним паркінгом», а також про зобов'язання Одеської міської ради укласти з позивачем договорів оренди земельної ділянки, площею 0,4948 га, яка знаходиться по вул.Ак.Вільямса (уздовж вулиці) в м.Одесі, мікрорайон «Д». Проте, як зазначає позивач, його представник не міг завчасно повідомити ГО «Автостоянка - Київська-13» про наявність такого рішення, однак на підтвердження цих обставин не надав відповідних доказів.
Матеріали справи містять лист управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області на адресу позивача від 06.09.2011р. № 11-6394, наданого до суду представником позивача разом із клопотанням про забезпечення позову, в якому ГО «Автостоянка - Київська-13» повідомляється про наявність рішення виконкому Одеської міської ради від 24.05.2007р. № 546 «Про надання дозволу управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області на проектування та будівництво п'ятисекційного двадцятичотирьохповерхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими поліклінікою, торгівельним центром і підземним паркінгом за адресою: м.Одеса, вул.Академіка Вільямса,53» та вимога про звільнення земельної ділянки (а.с.30-31).
Аналіз наведених обставин дає підстав для висновку про те, що пред'явлення позивачем 23.07.2012р. даного позову здійснено з пропуском шестимісячного строку. Доказів поважності причин пропуску строку позивачем не надано. Зазначені обставини відповідно до ст.100 КАС України є обгрунтованою підставою для залишення позовних вимог без розгляду.
Залишаючи без змін судове рішення про залишення позову без розгляду, судова колегія враховує наявність рішення Приморського районного суду м.Одеси від 22.03.2012р., яке залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року, яким відмовлено ГО «Автостоянка - Київська-13» у скасуванні рішення Одеської міської ради від 28.02.2011 року № 454-VI «Про поновлення договору оренди землі, укладеного між Одеською міською радою та управлінням Державного департаменту з питань виконання покарань в Одеській області, на земельну ділянку, площею 0,6332 га, за адресою: м.Одеса, вул. Академіка Вільямса, 53, для проектування та будівництва п'ятисекційного двадцятичотирьохповерхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими поліклінікою, торгівельним центром і підземним паркінгом» та зобов'язанні міської ради прийняти рішення про укладання договори оренди з ГО «Автостоянка - Київська-13».
Таким чином, доводи позивача про порушення його права на оренду земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво багатоповерхового будинку на підставі рішенням виконкому Одеської міської ради від 24.05.2007р. № 546, спростовується вищезазначеними судовими рішеннями про втрату позивачем переважного права на укладання договору оренди земельної ділянки, яку виділено управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області під будівництво житлового будинку.
Відтак, позивачем не надано належних доказів на підтвердження права користування земельною ділянкою за адресою: м.Одеса, вул. Академіка Вільямса, 53.
При подачі клопотання про забезпечення позову шляхом заборони управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області вчиняти будь-які дії стосовно земельної ділянки за адресою: м.Одеса, вул. Академіка Вільямса, 53, позивачем залишено поза увагою, що право на користування земельною ділянкою у третьої особи виникло на підставі прийнятих Одеською міською радою протягом 2007-2011рр. рішень про надання управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, затвердження такого проекту, укладання договори оренди із забудовником, які позивачем у даному спорі не оскаржуються.
Задоволення клопотання про забезпечення даного позову впливає на реалізацію інших рішень Одеської міської ради, що виходить за межі позовних вимог. Аналізуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що заходи забезпечення позову не узгоджуються з предметом позовних вимог.
Відповідно до ст.117 КАС України позивачем не доведено, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Позивачем оскаржується рішення виконкому Одеської міської ради від 24.05.2007р., проте протягом п'яти років позивач продовжує безперешкодно користуватися земельною ділянкою для розміщення автостоянки.
Крім того, обставини залишення позовної заяви без розгляду є додатковою підставою для відмови у задоволенні клопотання про його забезпечення.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судові рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Підстав для скасування чи зміни ухвал суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційних скарг вважає такими, що висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195,196,198,209,204-206,211,254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційні скарги громадської організації «Автостоянка - Київська 13» - залишити без задоволення.
Ухвали Приморського районного суду м.Одеси від 17 серпня 2012р. про відмову в забезпеченні позову та від 26 червня 2013 року про залишення без розгляду позову громадської організації «Автостоянка - Київська 13» до виконкому Одеської міської ради, за участю третьої особи - управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області про визнання протиправним і скасування рішення від 24.05.2007р. № 546 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду в частині залишення без змін ухвали про залишення позову без розгляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції. В іншій частині ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Судді: Ю.М.Градовський
А.Г.Федусик