Справа № 328/2853/13-к
12.08.2013
№1-кп/328/208/13
про призначення судового розгляду
12 серпня 2013 року м. Токмак
Токмацький районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Петренко Л.В., за участю прокурора: Лобач С.В., потерпілого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, обвинувачених: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 при секретарі Фещенко Д.А., розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України,
встановив:
12.08.2013 року до Токмацького районного суду Запорізької області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4; реєстр матеріалів досудового розслідування та розписки про отримання ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх захисниками вказаних документів.
Під час підготовчого судового засідання підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України не встановлено.
Під час підготовчого провадження прокурор, просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні за участі прокурора, захисника, обвинувачених, потерпілих та свідків, зазначених в обвинувальному акті, та заявив клопотання про продовження тримання обвинувачених під вартою.
Потерпілий не заперечував проти призначення судового розгляду кримінального провадження та не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження тримання під вартою обвинувачених.
Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 їх захисник не заперечували проти призначення судового розгляду кримінального провадження та не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого такого заходу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Заслухавши думку прокурора, який вважав за доцільне призначити судовий розгляд та продовжити тримання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під вартою, потерпілого, обвинувачених та їх захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд вважає за можливе призначити судовий розгляд кримінального провадження, та продовжити тримання обвинувачених під вартою.
Як вбачається з даних реєстру матеріалів досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під варту був обраний 14.06.2013 року, запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під варту був обраний 14.06.2013 року. До суду обвинувальний акт надійшов 12.08.2013 до закінчення строку дії запобіжного заходу.
Вирішуючи заявлене клопотання прокурора, суд виходить з вимог ст. 29 Конституції України, якими передбачено, що «ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом».
Наведені конституційні гарантії права на свободу та особисту недоторканість поєднуються з такими ж вимогами ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України ратифікована 17.07.1997 Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини (1950 року), Першого протоколу та протоколів №№ 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
У п. 1 ст. 1 цього Закону зазначено, що «Україна повністю визнає на своїй території дію ст. 46 Конвенції щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції», а ст.ст. 13, 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права» та змінюють практику застосування національного закону відповідно до Рішення цього Суду.
Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року встановлено, що «відсутність чітко сформульованих положень, які б визначали, чи можливо належним чином продовжити (якщо так, то за яких умов) застосування на стадії судового слідства запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного на визначений період на стадії досудового слідства, не відповідає критерію «передбачуваності закону» для цілей п. 1 ст. 5 Конвенції»(п. 74).
Крім того, у цьому ж Рішенні Суд зазначив, що «ст. 46 Конвенції, у світлі її тлумачення в контексті ст. 1, покладає на державу-відповідача юридичний обов'язок вжити заходів загального характеру для забезпечення права стосовно інших осіб, ситуація яких аналогічна ситуації заявника, а саме усунути проблеми, які призвели до таких висновків Суду»(п. 97).
Суд вважає, що встановлена Європейським Судом з прав людини «практика, яка виникла у зв'язку із законодавчою прогалиною і яка допускає можливість тримання особи під вартою протягом необмеженого і непередбачуваного строку за обставин, коли таке тримання під вартою не передбачається ні конкретним положенням законодавства, ні судовим рішенням, сама по собі суперечить принципу юридичної визначеності, який випливає з Конвенції і який є одним з основних елементів верховенства права»(п. 74), має місце у кримінальному провадженні відносно обвинувачених.
Суд при вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під вартою, вбачає за доцільне продовжити обвинуваченим строк тримання під вартою на термін 2 місяці, оскільки обвинувачені (як вбачається з обвинувального акту) раніше були засуджені, між тим належних висновків для себе не зробили, на шлях виправлення не стали та знову вчинили кримінальне правопорушення. Також суд оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке їм інкримінується та імовірну можливість продовження обвинуваченими протиправної поведінки у подальшому, будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров'я та неможливості їх подальшого тримання під вартою до суду не надходило.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.314-316, 331, 369-372, ч. 2 ст. 392 КПК України,
ухвалив:
Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України у відкритому судовому засіданні в залі Токмацького районного суду Запорізької області (м. Токмак, вул. Леніна, 28) о 10 год. 30 хв. 19 серпня 2013 року.
Визначити склад осіб, які будуть брати участь у судовому розгляді: прокурор, захисник, обвинувачені, потерпілі, свідки.
Продовжити строк дії обраного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на термін 2 місяці.
Продовжити строк дії обраного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на термін 2 місяці.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя/підпис/
з оригіналом згідно
Суддя