33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"27" серпня 2013 р. Справа № 902/334/13-г
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Мельник О.В.
суддя Грязнов В.В. ,
суддя Савченко Г.І.
при секретарі судового засідання Яремі Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прокурора міста Вінниці на рішення господарського суду Вінницької області від 20.05.2013 р. у справі № 902/334/13-г
за позовом заступника прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі Вінницької міської ради
до публічного акціонерного товариства "Укргеолбудм"
за участю третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонду державного майна України
про стягнення 553584,77 грн.
за участю представників:
прокурора - Прищепи О.М.;
позивача - Богачука С.А.;
відповідача - не з'явився;
третьої особи - не з'явився;
Заступник прокурора міста Вінниці в інтересах держави в особі Вінницької міської ради звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до ПАТ "Укргеолбудм" про стягнення збитків внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки в сумі 553584,77 грн.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 20.05.2013 року (суддя Грабик В.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Обґрунтовуючи рішення, суд встановив, що об'єкти нерухомого майна, що входять до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства "Комплексна геологічна експедиція "Укргеолбудм" розташовані у місті Вінниця по вул.Д.Нечая,51, відповідач використовує на підставі договору оренди, укладеного 22.09.2004 року з Фондом державного майна України, строк дії якого додатковою угодою №698 від 20.11.2007р. продовжено до 21.09.2014 року. Судом прийнято до уваги, що цей договір є підставою для виникнення у разі приватизації підприємства пріоритетних прав орендаря на довгострокову оренду земельних ділянок, на яких розміщене підприємство, з наступним викупом цих ділянок відповідно до законодавства. Власником підприємства залишається держава. З урахуванням часу початку формування інвентаризаційної справи на об'єкти нерухомого майна (1980 рік), без обов'язкової реєстрації права власності у вказаний період, суд першої інстанції дійшов висновку, що земельна ділянка на якій розміщене державне підприємство відповідно до законодавства, чинного на час проведення перевірки та на час розгляду справи судом, перебуває у державній, а не комунальній власності, а тому у позивача відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача збитків.
Прокурор з прийнятим рішенням господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задоволити повністю. Апелянт вказує на помилковість висновку суду про належність земельної ділянки по вул. Д.Нечая, 51 у місті Вінниці державі, а не територіальній громаді, через належність державі нерухомого майна, що на ній розташовано, право власності на яке не пройшло державної реєстрації. Вказує, що предметом договору оренди між відповідачем та Фондом державного майна України є цілісний майновий комплекс, який розташований у місті Києві. Вказує також на нікчемність договору оренди цілісного майнового комплексу через невідповідність його вимогам закону щодо нотаріальної форми та державної реєстрації. Вважає наявним у діях відповідача складу цивільного правопорушення, що дає підстави для стягнення з останнього збитків.
Представник позивача надав суду письмові пояснення, в яких підтримав доводи, викладені прокурором в апеляційній скарзі та вказав, що на підставі п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України саме позивач вправі розпоряджатись землями в межах міста Вінниці. Просив не приймати до уваги положення п. 4.6. постанови пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013 року в частині стягнення з позивача судового збору з підстав рекомендаційного характеру вказаної постанови пленуму ВГСУ.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи.
Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 20.05.2013 року слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.
Апеляційним судом встановлено, що 22.09.2004 року між Фондом державного майна України (орендодавець) та ЗАТ "Укргеолбудм" (орендар) було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства "Комплексна геологічна експедиція "Укргеолбудм", за яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс державного підприємства "Комплексна геологічна експедиція "Укргеолбудм", склад і вартість якого визначено відповідно до наведених акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного за станом на 30 червня 2004 р. (п.1.1.); цей договір є підставою для виникнення у разі приватизації підприємства пріоритетних прав орендаря на довгострокову оренду земельних ділянок на яких розміщене підприємство, з наступним викупом цих ділянок відповідно до законодавства (п.1.4.); передача підприємства в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником підприємства залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди (п.2.2.). Зазначений договір укладено строком на п'ять років, тобто з 22.09.2004 року до 22.09.2009 року включно (п.10.1.).
Додатковою угодою від 29.11.2007 року, укладеною Фондом державного майна України та ЗАТ "Укргеолбудм" до договору оренди від 22.09.2004 року змінено положення п. 10.1. щодо строку дії договору та продовжено його до 21.09.2014 року.
На виконання умов договору Фонд державного майна України передав, а ЗАТ "Укргеолбудм" прийняло цілісний майновий комплекс державного підприємства "Комплексна геологічна експедиція "Укргеолбудм", що розташований за адресою: м.Київ, вул. Павлівська, 29, що стверджується актом прийому-передачі в додатку до якого міститься вказівка на перелік майна, що передається в оренду ЗАТ "Укргеолбудм", в тому числі приміщення по вул. Д.Нечая, 51, а саме: будинок камерального приміщення інвентарний №00009, приміщення службове (фінський будинок) - інвентарний номер 00012, майстерня механічна - інвентарний номер - 00014, керносховище - інвентарний номер - 00030, паркан цегельний - інвентарний номер 00066, бокс для автомобілів - інвентарний номер 67564 (а.с. 196). Крім того, в додатку до акту прийому-передачі, в переліку майна що передається на утримання ЗАТ "Укргеолбудм", вказано гуртожиток за адресою м. Вінниця, вул. Д.Нечая, 51 - інвентарний номер 67565 .
Зведений акт вартості будівель і споруд по вул. Д.Нечая, 51, що перебувають в користуванні ЗАТ "Укргеолбудм" містить вказівку про адмінбудинок з прибудовами, гуртожиток, прохідну з прибудовами, механічну майстерню з прибудовами, бокс для автомобіля з прибудовами, керносховище, огорожу.
Вказаним обставинам судом першої інстанції надано правильну оцінку.
Рішенням Вінницької міської ради №1181 від 19.06.2007 року затверджено документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку розташовану по вул. Д. Нечая, 51, розроблену на замовлення ПАТ "Укргеолбудм" та вирішено передати ЗАТ "Укргеолбудм" в оренду земельну ділянку розташовану по вул. Д.Нечая, 51, загальною площею 0,6129га для комерційного використання, терміном до 02.09.2009 року. Крім того, цю ж земельну ділянку віднесено до категорії земель житлової та громадської забудови, зобов'язано орендарів у 120-денний термін з моменту прийняття рішення подати реєстраційні справи до Вінницького міського управління земельних ресурсів для можливості отримання висновків щодо державної реєстрації договорів оренди. Рішенням установлено, що в разі неподання договорів оренди та реєстраційних справ орендарями до управління земельних ресурсів протягом встановленого терміну або у разі не одержання встановлених обмежень (обтяжень), рішення підлягає скасуванню в частині тих орендарів та осіб, які не подали договори та реєстраційні справи або недодержалися встановлених обмежень.
За приписами ч. 2 ст. 83 ЗК України, в редакції станом на час укладення договору оренди приміщень, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель, зокрема, державної власності.
Згідно частини першої статті 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
Відповідно до пункту "ж" частини третьої статті 84 ЗК України (в редакції, чинній на час прийняття Вінницькою міською радою рішення № 1181 від 19.06.2007 року) до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані державні, у тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.
Статутом ПАТ "Укргеолбудм", затвердженим загальними зборами акціонерів ЗАТ "Укргеолбудм", протокол б/н від 10.05.2011р., передбачено наступне: публічне акціонерне товариство "Укргеолбудм", іменоване надалі "товариство", (попереднє найменування - закрите акціонерне товариства - Укргеолбудм), засноване згідно з Засновницьким договором від 18 травня 2004 року, та у відповідності до статті 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" також є правонаступником Державної комплексної геологічної експедиції "Укргеолбудм" (п.1.1.); публічне акціонерне товариство "Укргеолбудм" є новим найменуванням закритого акціонерного товариства "Укргеолбудм", ідентифікаційний код 23962944, відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" (п.1.2.).
Пунктом 12 Перехідних положень ЗК України (в редакції, чинній на час прийняття Вінницькою міською радою рішення № 1181 від 19.06.2007 року) передбачалося, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Частиною другою статті 84 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено органи, через які держава набуває і реалізовує свої права на ці землі. Такими органами було визначено Кабінет Міністрів України, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські, районні державні адміністрації, державні органи приватизації відповідно до закону.
Згідно з пунктом "а" частини 1 статті 17 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належало розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Отже, виходячи з наведених норм законодавства рішення про надання в оренду земельних ділянок, на яких розташовані державні підприємства могло бути здійснено власником земельної ділянки, тобто державним органом виконавчої влади, а не органом місцевого самоврядування.
При цьому обставини знаходження спірної земельної ділянки в межах міста або за його межами значення не мають.
Відповідно до п. "д" ст. 156 ЗК України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Обґрунтовуючи позовні вимоги та розмір заподіяних збитків, прокурор посилається на положення Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. N 284. (Порядок).
Однак, за змістом п. 3 Порядку, відшкодуванню підлягають, зокрема, інші збитки власників землі і землекористувачів у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому, під неодержаним доходом розуміється доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.
Отже, і норма, що міститься в п "д" ст. 156 ЗК України, і Порядок, належними суб'єктами, що вправі вимагати стягнення збитків визначають власників землі чи землекористувачів.
Відповідно до положень ст. 4, ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на земельні ділянки.
Згідно із ч. 2 ст. 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зокрема, для органів місцевого самоврядування: найменування органу місцевого самоврядування; податковий номер органу місцевого самоврядування; для органів державної влади: найменування органу державної влади; податковий номер органу державної влади.
Частиною 1 статті 14 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності", що діяла в період з 14.07.2004 року по 01.01.2013 року, тобто в період, за який нараховано збитки, було визначено, що право комунальної власності на землю посвідчується державним актом.
Відповідно до вимог статей 32, 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обов'язок в порядку статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України довести, що його права та інтереси порушено.
Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.
У відповідності до положень ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" об'єктами оренди за цим Законом є: цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць). Цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання.
Рішенням господарського суду міста Києва (справа № 40/257) від 16.12.2008 року за позовом ФДМУ до ЗАТ "Укргеолбудм" було визнано дійсним договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства "Комплексна геологічна експедиція "Укргеолбудм" №615, укладений 22.09.2004 року між ЗАТ "Укргеолбудм" та ФДМУ.
Первинним у доказуванні підстав даного позову є доведення наявності у Вінницької міської ради будь - якого титульного права щодо земельної ділянки по вул. Д.Нечая, 51 у місті Вінниці, тимчасове зайняття якої відповідачем заподіяло збитків позивачеві, з урахуванням тієї обставини, що до 22.09.2004 року приміщення за вказаною адресою перебували у володінні Державного підприємства "Комплексна геологічна експедиція "Укргеолбудм", що сторонами не спростовано.
Вінницька міська рада, а ні в суді першої інстанції, а ні в апеляційному господарському суді не надала належних, допустимих та достатніх доказів належності на праві власності чи праві користування земельної ділянки по вул. Д.Нечая, 51 у місті Вінниці відповідній територіальній громаді в особі міської ради, не спростувала факту знаходження за вказаною адресою майна державного підприємства, а обставин застосування приписів статті 35 ГПК України щодо звільнення від доказування зазначених обставин судом апеляційної інстанції встановлено не було.
Не спростовують такого висновку суду апеляційної інстанції й доводи апелянта про нікчемність договору оренди цілісного майнового комплексу, оскільки такий договір не є предметом спору у даній справі, як не є предметом спору і законність набуття ПАТ "Укргеолбудм" права користування таким нерухомим майном. Крім того, дійсність договору оренди ЦМК від 22.09.2004 року встановлена зазначеним вище судовим рішенням.
Правильним є й проведений судом першої інстанції на підставі ст. 49 ГПК України та з урахуванням правової позиції, викладеної в п. 4.6. постанови пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013 року розподіл судових витрат.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 20.05.2013 р. у справі №902/334/13-г залишити без змін, апеляційну скаргу прокурора міста Вінниці - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
3. Справу №902/334/13-г повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Грязнов В.В.
Суддя Савченко Г.І.