04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"22" серпня 2013 р. Справа№ 9/066-11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Гончарова С.А.
Зубець Л.П.
при секретарі Цурановій І.А.
за участю представників:
від стягувача: Яковенко П.А. - представник за дов. №265/10 від 14.12.2012р.;
від боржника: Мамаєв Д.Ю. - представник за дов. б/н від 05.03.2013р.,
від третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
на ухвалу господарського суду Київської області
від 20.06.2013р.
за заявою Підприємства «Березаньтепломережа»
про визнання наказу господарського суду Київської області від 11.07.2011р. таким, що не підлягає виконанню,
у справі №9/066-11 (суддя - Горбасенко П.В.)
за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
до Підприємства «Березаньтепломережа»
про стягнення 1 719 447,56 грн.
Рішенням господарського суду Київської області №9/066-11 від 16.06.2011р. позов задоволено частково; стягнуто з Підприємства «Березаньтепломережа» на користь Дочірньої компанії «Газ України «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 1 395 833,46 грн. основного боргу, 107 713,68 грн. пені, 158 944,77 грн. інфляційних втрат, 56 879,04грн. 3 % річних та судові витрати: 17 193,71грн. державного мита і 235,99 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позову відмовлено.
11.07.2011р. господарським судом Київської області видано наказ про примусове виконання зазначеного рішення.
06.06.2013р. через канцелярію господарського суду Київської області надійшла заява Підприємства «Березаньтепломережа» про визнання наказу господарського суду Київської області у справі № 9/066-11 таким, що не підлягає виконанню, в частині стягнення з відповідача 107 713, 68 грн. пені, 158 944,77 грн. інфляційних втрат та 56 879,04грн. 3 % річних.
Заява боржника мотивована припиненням грошових зобов'язань Підприємства «Березаньтепломережа» в частині сплати вказаних сум у зв'язку із списанням цієї заборгованості на підставі п.2.2 ст.2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» згідно протоколу Комісії з питань списання заборгованості за природний газ Підприємства «Березаньтепломережа» від 28.11.2011р., затвердженого Головою комісії того ж дня.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.06.2013р. розгляд заяви призначено на 20.06.2013р.
Стягувач проти задоволення заяви боржника заперечував, посилаючись на безпідставність наведених у ній доводів. На думку стягувача, заборгованість Підприємства «Березаньтепломережа» зі сплати пені, інфляційних та 3% річних не підлягала списанню, оскільки станом на 04.06.2011р., тобто на день набрання чинності Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» (надалі - Закон), на який посилався боржник, в бухгалтерському обліку суб'єктів списання ця заборгованість не обліковувалась. Судове рішення у справі №9/066-11 про стягнення основного боргу, пені, інфляційних та 3% річних набрало законної сили тільки 10.07.2011р. Таким чином, за оцінкою стягувача, відсутність станом на день набрання чинності вказаним Законом судового рішення щодо стягнення із боржника пені, інфляційних та 3% річних, яке набрало законної сили, виключало можливість списувати заборгованість у відповідності до Закону. Крім того, стягувач зазначив, що у відповідності до п.7 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. №894, списання заборгованості Підприємства «Березаньтепломережа» зі сплати пені, інфляційних та 3% річних мало проводитися шляхом укладення між сторонами, як учасниками процедури списання, відповідних договорів. Оскільки таких договорів сторони не укладали стягувач просив вимоги боржника про визнання судового наказу таким, що частково не підлягає виконанню, відхилити.
Ухвалою місцевого господарського суду від 20.06.2013р. №9/066-11 (суддя - Горбасенко П.В.) заяву Підприємства «Березаньтепломережа» задоволено, визнано таким, що не підлягає виконанню, наказ господарського суду Київської області від 11.07.2011р. у справі №9/066-11 в частині стягнення із Підприємства «Березаньтепломережа» на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 107 713, 68 грн. пені, 158 944,77 грн. інфляційних втрат та 56 879,04грн. 3% річних.
За оцінкою місцевого господарського суду, боржник на законних підставах та у встановленому Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» порядку здійснив списання заборгованості перед ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» щодо сплати встановлених судом рішенням, яке набрало законної сили, сум пені, інфляційних та 3% річних.
Не погоджуючись із висновками місцевого господарського суду та мотивами прийнятого рішення, стягувач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 20.06.2013р. у даній справі та прийняти новий судовий акт про відмову у задоволенні заяви боржника.
У доводах апеляційного оскарження стягувач вказував на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправомірного судового рішення за результатами розгляду заяви боржника. На думку апелянта, господарський суд не надав належної правової оцінки наведеним стягувачем запереченням та дійшов хибного висновку про наявність підстав вважати судовий наказ від 11.07.2011р. №9/066-11 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення із боржника пені, інфляційних та 3% річних, визначених рішенням господарського суду Київської області області від 16.06.2011р. у даній справі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2013р. №9/066-11 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Гончаров С.А., Зубець Л.П.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, а її судовий розгляд призначено на 22.08.2013р.
У судовому засіданні представник стягувача підтримав доводи апеляційного оскарження, просив скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 20.06.2013р. у даній справі та прийняти новий судовий акт, яким у задоволенні заяви боржника про визнання наказу таким, що частково не підлягає виконанню, відмовити.
Представник боржника проти доводів апеляційного оскарження заперечив, посилаючись на їх необгрунтованість на невірне розуміння стягувачем положень Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», оскаржену ухвалу просив залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 5 ст.106 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
За приписами ч.2 ст.117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника, зокрема, визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті, а саме: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Звертаючись до суду першої інстанції із заявою про визнання наказу господарського суду від 11.07.2011р. у справі №9/066-11 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення із Підприємства «Березаньтепломережа» на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 107 713, 68 грн. пені, 158 944,77 грн. інфляційних втрат та 56 879,04грн. 3 % річних, боржник посилався на відсутність у нього обов'язку в частині сплати пені та штрафних санкцій (інфляційних та 3% річних) у зв'язку з його припиненням шляхом списання заборгованості на підставі Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».
Місцевий господарський суд погодився із доводами боржника і визнав наказ господарського суду Київської області від 11.07.2011р. у справі №9/066-11 таким, що не підлягає виконанню у зазначеній частині.
Умотивовуючи наявність підстав для скасування винесеної господарським судом ухвали, стягувач вказував на ту обставину, що рішення господарського суду Київської області від 16.06.2011р. у даній справі набрало законної сили 11.07.2011р., тобто після набрання чинності Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» - 04.06.2011р. Наведене, вказував апелянт, підтверджує ту обставину, що станом на 04.06.2011р. заборгованість Підприємства «Березаньтепломережа» щодо сплати на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 107 713, 68 грн. пені, 158 944,77 грн. інфляційних втрат та 56 879,04грн. 3 % річних на бухгалтерському обліку сторін не обліковувалась. Відтак, скаржник вказував на відсутність законних підстав для списання заборгованості та задоволення заяви боржника, поданої у порядку ст.117 ГПК України.
Утім, судова колегія не може погодитися із такими доводами скаржника.
Судовою колегією встановлено, що 04.06.2011р. набрав чинності Закон України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» (далі - Закон), який визначає умови списання заборгованості за спожитий природний газ та теплову енергію.
Зі змісту п.2.1 та п.2.2 ст.2 названого Закону випливає, що на умовах, визначених цим Законом, підлягає списанню існуюча заборгованість з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом, не залежно від того, чи підтверджена вона судовим рішенням.
У зв'язку з цим доводи скаржника щодо відсутності підстав для списання заборгованості боржника зі сплати пені, інфляційних та 3% річних на наказом суду від 11.07.2011р. №9/066-11 з огляду на відсутність цієї заборгованості в бухгалтерському обліку суб'єктів списання станом на дату набрання чинності Законом є неспроможними і не грунтуються на нормах Закону.
Відповідно до п.2.5 ст.2 Закону списання заборгованості здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. №894 затверджено Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію (далі - Порядок). Даний Порядок визначає механізм списання заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ та електричну енергію, зокрема із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, відповідно до Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».
Встановлений механізм передбачає вчинення низки дій, направлених на здійснення списання заборгованості, зокрема утворення повноважних комісій, складання відповідних протоколів та актів. Згідно п.6 Порядку, кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника, як голова комісії, та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.
На виконання п.6 даного Порядку, боржником була утворена комісія з питань списання заборгованості. Даною комісією 28.11.2011р. було узгоджено обсяг списання заборгованості за спожитий природний газ Підприємства «Березаньтепломережа» на загальну суму 709 796,69 грн., про що прийнято рішення, оформлене Протоколом б/н від 28.11.2011р. (а.с.83-85), затвердженим директором Начальником Підприємства (головою комісії з питань списання заборгованості за природний газ). До складу загальної суми заборгованості увійшла заборгованість відповідача, визначена рішенням господарського суду Київської області у справі №9/066-11 від 16.06.2011р., а саме: 107 713, 68 грн. пені, 158 944,77 грн. інфляційних втрат та 56 879,04грн. 3 % річних, нарахованих на заборгованість за природний газ, спожитий боржником з 1997р. до 01.01.2011р.
Отже, обов'язок боржника в частині сплати на користь стягувача 107 713, 68 грн. пені, 158 944,77 грн. інфляційних втрат та 56 879,04грн. 3 % річних є припиненим.
Відповідно до п.8 Порядку, учасники процедури списання подають протягом 10 днів після затвердження зазначеного у п.6 цього Порядку протоколу, але не пізніше 31.12.2011р., кредиторам інформацію про суми списаної заборгованості (основної суми заборгованості, пені, штрафних та фінансових санкцій) в розрізі договорів щодо постачання природного газу, а також видів заборгованості.
На виконання п.8 Порядку боржник 29.12.2011р. направив на адресу стягувача лист про списання заборгованості, до якого приєднав протокол б/н про списання заборгованості від 28.11.2011р., затверджений головою цієї комісії.
Судова колегія критично оцінює доводи апелянта з посиланням на п.7 Порядку, згідно якого заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997р. по 1 січня 2011р., щодо стягнення яких до набрання чинності Законом розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.
Положення п.7 Порядку не обмежує дію п.2.2 ст.2 Закону, яким встановлені конкретні умови для списання заборгованості з пені, штрафних та фінансових санкцій, а саме: їх нарахування підприємствам, визначеним у ст.1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01 січня 1997р. по 01 січня 2011р., їх несплату станом на дату набрання чинності цим Законом, адже пунктом сьомим Порядку передбачено не обов'язок укладення договорів на списання заборгованості зі штрафних санкцій, а лише механізм визначення розміру заборгованості з пені, штрафних та фінансових санкцій у відповідних договорах, у разі відсутності судового рішення, тобто за наявності невирішеного спору саме щодо розміру санкцій. Аналогічна правова позиція викладена і в Постановах Вищого господарського суду України по справах №13/5025/1268/11 від 24.10.2012р., №07/12/11/1924 від 06.02.2013р., №5019/528/11 від 28.02.2013р.
З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для зміни або скасування прийнятої судом першої інстанції ухвали від 18.03.2013р. у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржений судовий акт - без змін.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 99, 101, 103-105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на ухвалу господарського суду Київської області від 20.06.2013р. у справі №9/066-11 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 20.06.2013р. у справі №9/066-11 - без змін.
2. Матеріали справи №9/066-11 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.
Головуючий суддя Кропивна Л.В.
Судді Гончаров С.А.
Зубець Л.П.