ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 901/1552/13 19.08.13
За позовом Приватного підприємства "Гостіний двір"
до про Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Кримського відділення ПАТ "Дельта Банк" визнання недійсним рішення кредитного комітету
Суддя Літвінова М.Є.
Представники сторін:
від позивача: Бикова О.Ю. - представник за довіреністю;
від відповідача: Мединський М.М. - представник за довіреністю
Рішення прийняте 19.08.2013, у зв'язку із оголошеною у судовому засіданні перервою, з 07.08.2013 до 19.08.2013.
У судовому засіданні 19.08.2013, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До господарського суду міста Києва за підсудністю надійшла справа господарського суду Автономної республіки Крим №901/1552/13 за позовом Приватного підприємства "Гостіний двір" до Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" в особі Кримського відділення ПАТ "Дельта банк" про визнання недійсним рішення засідання кредитного комітету, викладеного в протоколі № 23/5-1 від 28.03.2013.
Згідно автоматичного розподілу справи №901/1552/13, вказана справа передана на розгляд судді Літвіновій М.Є.
Ухвалою господарського суду від 04.06.2013, на підставі ст. ст. 17, 64, 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя Літвінова М.Є. прийняла справу №901/1552/13 до свого провадження. Розгляд справи №901/1552/13 призначений на 01.07.2013.
Ухвалою господарського суду від 01.07.2013, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи № 901/1552/13 відкладено на 17.07.2013.
17.07.2013 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні представник відповідача надав суду відзив на позов в якому заперечує проти задоволення позову та просить відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою від 17.07.2013 на підставі ст.ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 07.08.2013.
30.07.2013 через відділ діловодства суду позивач надав заяву про уточнення та доповнення позовних вимог в якій позивач просить суд визнати недійсним рішення засідання кредитного комітету ПАТ "Дельта Банк", викладене у протоколі №23/5-1 від 28.03.2013 про надання дозволу на укладення з фінансовою компанією договору про відступлення права вимоги за кредитним договором №29/КВ-06 від 19.10.2006, укладеним між ТОВ "Укрпромбанк" та ПП "Гостіний двір"; визнати недійсним договір відступлення права вимоги, укладений між ПАТ "Дельта Банк"та ТОВ "ФК"Надбання" від 04.04.2013, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Боровським В.С. за реєстровим № 991, та залучити до участі у справі другого відповідача.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.
Відповідно до п.2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» (із змінами та доповненнями, внесеними постановою Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №9) зазначено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
До заяви про уточнення та доповнення позовних вимог від 30.07.2012 та залучення другого відповідача не додано доказів сплати судового збору за другу позовну вимогу, а саме вимогу про визнання недійсним договору відступлення права вимоги, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Надбання» від 04.04.2013, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Боровським В.С. за реєстровим № 991, що є підставою для повернення останньої позивачу без розгляду (ухвала суду від 07.08.2013).
В судовому засіданні 07.08.2013, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву на 19.08.2013.
В судовому засіданні 19.08.2013, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -
19.10.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та Приватним підприємством "Гостіний двір" був укладений кредитний договір № 29/КВ-06 на відкриття відновлювальної кредитної лінії, за умовами якого (п.1.1 зі змінами) банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну лінію та в її межах надає кредитні кошти з лімітом кредитування - 800 000,00 доларів США, що змінюється відповідно до графіку зменшення ліміту кредитування, з строком з 19.10.2006 по 08.06.2011, для будівництва гостинного комплексу, з процентною ставкою 13,5 % у доларах США, 12,0 % у євро, 18,0 % у гривні. Відповідно до п. 2.1 Договору, видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами на підставі заяви позичальника.
Як було встановлені в рішенні господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.06.2012 у справі № 5002-16/5158-2011 за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ПП "Гостіний двір" про стягнення 7 256 109,00 грн., "30.06.2010 між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та Національним банком України був укладений договір про передачу активів та кревних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банк, зареєстрованого 30.06.2010 Головним управлінням Національного банку по м. Києву та Київській області за № 1620.
Пунктом 4.2 Договору передбачено, що внаслідок передачі Укрпромбанком Дельта Банку прав вимоги до боржників, Дельта Банку переходить (відступається) право вимагати (замість Укрпромбанку) від боржників повного належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.
Згідно з витягом до додатку № 2 до договору від 30.06.2010 позивачу відступлено право вимоги за кредитним договором № 29/КВ-06 та підтверджується факт передачі Укрпромбанком Дельта Банку документів, пов'язаних з наданням кредитних коштів ПП "Гостіний Двір" (кредитний договір, договори про внесення змін та доповнень, іпотечний договір, договори про внесення змін до Іпотечного договору, договори застави з договорами про внесення змін до них, договори поруки з договорами про внесення змін до них, кредитна справа).
У зв'язку з чим, банком було направлено на адресу відповідача повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, з якого вбачається, що з урахуванням прийнятого НБУ рішення щодо відчуження (шляхом передавання) активів (майна) з 01.07.2010 до нового кредитора - ПАТ "Дельта Банк" перейшли права первісного кредитора за кредитними договорами, укладеними з ПАТ "Дельта Банк"." Окрім того, судом у рішенні встановлено, що матеріалами справи підтверджується заміна кредитора у зобов'язанні, пов'язаним з наданням відповідачеві кредитних коштів за договором № 29/КВ-06 від 19.10.2006.
У відповідності до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Спір виник, на думку позивача, внаслідок прийняття рішення засідання кредитного комітету ПАТ "Дельта Банк" про надання дозволу на укладання з фінансовою компанією договору про відступлення права вимоги за кредитним договором № 29/КВ-06 від 19.10.2006, укладеним між ТОВ "Укрпромбанк" та ПП "Гостіний двір", за ціною відступлення не менше ніж 3 212 000,00 грн. Окрім того, позивач зазначає, що в порушення ст. 512 Цивільного кодексу України, відповідач не повідомив позивача у встановлений строк про перевід своїх зобов'язань перед іншою особою.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи на засіданні кредитного комітету АТ "Дельта Банк", яке відбулося 28.03.2013, оформлене протоколом № 23/5-1, надано згоду на укладення з фінансовою компанією договору про відступлення права вимоги (заміну кредитора/іпотеко держателя у зобов'язанні) за кредитним договором № 29/КВ-06 від 19.10.2006, укладеним між ТОВ "Укрпромбанк" та ПП "Гостіний двір" за ціною відступлення права вимоги не менше ніж 3 212 000,00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Вирішуючи питання про те, чи є корпоративним спір, пов'язаний із визнанням недійсними рішень загальних зборів товариства, судам необхідно враховувати суб'єктний склад учасників спору та підстави, якими обґрунтовується відповідна вимога. Справи у спорах про визнання недійсними рішень органів управління господарського товариства за позовом особи, яка не є акціонером або учасником товариства, у тому числі таким, що вибув, не належить до спорів, що виникають з корпоративних відносин, позиція щодо цього викладена в п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" №13 від 24.10.2008.
З вищевикладеного випливає, що даний спір не є корпоративним, оскільки позивач не акціонер чи учасник ПАТ "Дельта Банк".
Окрім того, оспорюване рішення кредитного комітету банку, не містить юридичної сили для позивача, а кредитний комітет не відноситься до органів правління та органів контролю відповідача згідно п.п. 6.1, 6.2 Статуту, а тому ніяким чином не може порушувати права та зачіпати законні інтереси позивача.
В даному випадку, підставою звернення до суду з даним позовом для позивача став сам Договір про відступлення права вимоги за кредитним договором № 29/КВ-06 від 19.10.2006 та необхідність його виконання, а не те що наводиться в позовній заяві. Господарський та Цивільний кодекс України, норми закону не пов'язують факт неможливості виконання певних зобов'язань з правом звернення до суду щодо недійсності рішення засідання кредитного комітету оформленого протоколом, а наполягання позивача на недійсності вказаного рішенні свідчить лише про ухилення від виконання самого договору.
Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. У відповідності до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств і організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.
Щодо заміни кредитора за кредитним договором № 29/КВ-06 від 19.10.2006 та посилання позивача на порушення цим його прав, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Однак даний спір не стосується оскарження договору щодо відступлення права вимоги від 30.06.2010 за кредитним договором.
Позивач у своїй позовній заяві не вказує та не конкретизує у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, пов'язане із прийняттям рішення про надання дозволу на укладення договору про відступлення права вимоги. А з тих підстав які викладені у позовній заяві не вбачається порушення його прав.
Окрім того, норма ст.516 Цивільного кодексу України, на яку позивач посилається не передбачає визнання недійсним рішення засідання кредитного комітету викладене у протоколі №№ и23/5-1 від 28.03.2013.
Згідно зі змістом ч. 2 ст. 19 Цивільного кодексу України способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням.
При врахуванні викладеного, позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання
повного тексту рішення:27.08.2013
Суддя М.Є. Літвінова