79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"20" серпня 2013 р. Справа № 5010/1633/2012-20/88
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Бонк Т.Б.
суддів Гнатюк Г.М.
Якімець Г.Г.
при секретарі судового засідання : Борщ І.
за участю представників:
від позивача - Іщенко В.В., довіреність № юр -833/д від 18.12.12р.;
від відповідача - Петраш Ю.Л., довіреність № 01/1148-02/2 від 04.06.13р.
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент" б/н від 19.06.2013р.
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05.06.2013р.
у справі № 5010/1633/2012-20/88
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м.Київ;
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент", с.Ямниця, Тисменицького району, Івано-Франківської області;
про стягнення неустойки в сумі 93500,03 грн.,
рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 05.06.2013р. у справі №5010/1633/2012-20/88 позов Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент", c. Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", - 93 500,03 грн. неустойки та 1870,00 грн. - судового збору.
Рішення суду мотивоване тим, що за договором купівлі - продажу з боку відповідача відбулася недопоставка товару у визначений договором термін, що підтверджується матеріалами справи, та за що згідно умов договору передбачено сплату штрафу в розмірі 15% від суми простроченого або недопоставленого товару, який підлягає правомірному стягненню з відповідача.
В апеляційній скарзі відповідач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не досліджено усіх обставин справи та не надано їм належної правової оцінки. На думку скаржника, судом не дано належної правової оцінки обумовленим сторонами у договорі купівлі-продажу заходам відповідальності за невиконання та неналежне виконання ними своїх зобов'язань, зокрема щодо умов поставки та прийняття товару. Крім того, позивач допустив прострочення кредитора, не вчиняючи дій по отриманню та відвантаженню продукції, оскільки без надання позивачем необхідної кількості транспортних засобів відповідач не мав змоги здійснити поставку всієї продукції.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляцій скаргу без задоволення з тих підстав, що покупцем проведено своєчасно повну передоплату товару в розмірі 20% станом на 09.08.2011 року; не відповідають дійсності доводи скаржника про не вчинення покупцем дій по отриманню продукції та ненадання згоди на отримання всієї партії товару; спір виник саме з приводу невиконання відповідачем договору щодо недопоставки товару, а відтак, застосуванню підлягає п.7.7 договору щодо відповідальності продавця за недопоставку товару у виді штрафу в розмірі 15% від суми недопоставленого товару.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, а рішення господарського суду першої інстанції - скасувати з наступних підстав.
Судом встановлено, що 16.07.10. між Філією Пасічнянський кар'єр нерудних копалин "Нерудник" ВАТ "Івано-Франківськцемент" (надалі - Продавець) та Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" (надалі - Покупець) укладено Договір № 20/2163 - МТР купівлі продажу (надалі - Договір).
Згідно вимог Закону України "Про акціонерні товариства" назви позивача та відповідача було змінено - з Відкритого акціонерного товариства на Публічне акціонерне товариство.
Відповідно до п. 1.1. Договору Продавець (відповідач) передає, а Покупець (позивач) приймає і оплачує продукцію, іменовану надалі "Товар", відповідно до додатку, який є невід'ємною частиною.
Додатком до Договору від 16.07.10. (надалі - Додаток) сторони визначили, що поставка товару має здійснюватись на наступних умовах:
«Умови поставки товару (ІНКОТЕРМС 2000) FCA - станція Пасічна, Івано-Франківської області ( п.2 Додатку). Термін поставки - протягом липня - грудня 2011р." (п. 4 Додатку). Умови оплати: 20% попередня оплата, 80 % по факту поставки" (п. 5 Додатку)».
Згідно з п. 3.3. договору Продавець повідомляє Покупця і вантажоотримувача про готовність до відвантаження. Відвантаження товару проводиться лише після отримання згоди Покупця про готовність до прийняття товару (п. 3.3.1. договору).
Пунктом 7.4. договору сторони передбачили, у випадку неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про дату відвантаження Товару і порушення термінів надання відвантажувальних документів, Продавець виплачує Покупцю штраф у розмірі 1,5 % від вартості Товару, про відвантаження якого не було своєчасно повідомлено.
Відповідно до п. 7.7. спірного договору за порушення терміну поставки, або недопоставки товару Продавець виплачує штраф у розмірі 15 % від суми простроченого або недопоставленого згідно додатку Товару.
Згідно п. 10.1 Договору такий набирає сил з дати його підписання та діє до повного виконання взаємних зобов'язань сторін.
Між сторонами у справі також укладено Додаткову угоду № 1 від 14.07.11. Даною Додатковою угодою визначено, що загальна вартість товару, що поставляється по цьому додатку, складає 906 865,92 грн. В решті умов Сторони керуються положеннями Договору, що залишаються без змін.
На виконання Договору позивачем станом на 11.11.2011 року здійснено попередню оплату суми вартості товарів за Договором, що складає 283 532,36 грн.
Згідно Додатку попередня оплата товару повинна бути здійснена в сумі 20%, що від загальної вартості товару 906865,92 грн. становить 181 373,18 грн. Тобто покупцем (позивачем) оплачено на умовах передоплати станом на 11.11.2011 року більше аніж 20% товару. Визначена сума в розмірі 181373, 18 грн. була оплачена станом на 09.08.2011 року, що підтверджується відповідними банківськими виписками.
В свою чергу Продавцем здійснено на суму 283532,36 грн. поставку Товару, підтвердженням чого є відповідні видаткові накладні та Акти - приймання передачі товару, що містяться у матеріалах справи. Сума та факт здійсненої передоплати сторонами не оспорювалася.
Поставка та оплата решти Товару між сторонами не проводилась.
Позивачем 15.05.2012р. на адресу відповідача було направлено Претензію (а.с.39-40) щодо сплати штрафних санкцій за договором № 20/2163 - МТР від 16.07.2010 (вих. № юр-906 від 15.05.12), в якій останній просив оплатити на користь ПАТ "Укранафта" 93500,03 грн. штрафу на підставі п. 7.7. спірного договору. Вимога щодо сплати неустойки залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення до суду.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпеченні загальногосподарського інтересу.
У відповідності до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Згідно ч.4 ст. 538 ЦК України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Згідно умов поставки товару (ІНКОТЕРМС 2000) FCA - Обов'язки продавця: А.3. Договори перевезення та страхування а) Договір перевезення: немає зобов'язань. Проте, за наявності прохання покупця або відповідної комерційної практики, у випадку, якщо покупець своєчасно не дав інших указівок, продавець вправі укласти договір перевезення на звичайних умовах за рахунок і на ризик покупця. У будь-якому випадку продавець може відмовитися від укладання такого договору. В такому разі він повинний негайно сповістити про це покупця. А.4. Поставка - продавець зобов'язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 "а", у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки. Обов'язки покупця: Б.3. а) Договір перевезення: покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця, окрім випадків, коли договір перевезення укладено продавцем відповідно до статті А.3 "а".Б.7. Повідомлення продавцю: Покупець зобов'язаний дати продавцю достатнє повідомлення про назву особи, зазначеної в статті А.4, і, в разі необхідності, визначити вид транспорту, а також дату чи період поставки, і, в разі потреби, пункт у межах місця, де товар повинен бути доставлений перевізнику або іншій особі, зазначеній покупцем.
Отже, укласти договір перевезення на звичайних умовах за рахунок і на ризик покупця - це право продавця. У продавця немає зобов'язань за договором перевезення згідно FCA Інкотермс2000.
Враховуючи, що умовами договору не передбачено обов'язку відповідача укладати з транспортними організаціями договори перевезення, беручи до уваги вказані умови Інкотермс 2000, поставка товару по вказаному договору відбувалась на умовах самовивозу покупцем із складу готової продукції філії «Пасічнянський кар'єр нерудних копалин «Нерудник», що знаходиться в с. Пасічна Івано-Франківської області його транспортними засобами.
З аналізу умов Договору, зокрема, п.п. 3.3., 3.3.1, вбачається, що поставка товарів продавцем здійснюється у два етапи: 1) повідомлення продавцем покупця про готовність до відвантаження товару та одержання згоди покупця на здійснення поставки; 2) згода покупця про готовність до прийняття товару вантажоодержувачем, інформацію про якого надано покупцем, і лише після цього - здійснення відвантаження товару наданими покупцем транспортними засобами.
Однак, у матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем продавцю були надані транспортні засоби, чи інформація про вантажоодержувача, а йому натомість було відмовлено в загрузці товару. Належних та достатніх доказів про попереднє повідомлення продавця про готовність товару до прийняття у матеріалах справи також немає, однак це не перешкодило покупцю здійснити вивіз товару своїми транспортними засобами.
Позивач стверджує, що між сторонами була відсутня будь-яка домовленість щодо поставки товару партіями, адже всі фактичні дії покупця свідчили про наявність згоди покупця на отримання від продавця всього товару у кількості та строки, обумовлені договором.
Колегія суддів не погоджується з тим, що від покупця достатньо однієї відповіді-повідомлення про готовність до прийняття товару, яка була отримана продавцем (відповідачем) перед початком його поставки.
Так, у договорі №20/2163 - МТР купівлі-продажу від 16.07.2010 р. відсутні будь-які вказівки на здійснення поставки товару однією партією і засобами відповідача на склад позивача.
Згідно з приписами ст. 221 ГК України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором. У разі якщо кредитор не виконав дій, зазначених у частині першій цієї статті, за погодженням сторін допускається відстрочення виконання на строк прострочення кредитора.
Враховуючи те, що в спірному договорі, обов'язок продавця провести поставку товару є зустрічним по відношенню до обов'язку покупця здійснити повідомлення про готовність до прийняття товару та надання інформації про його вантажоодержувача, суд апеляційної інстанції вважає, що ненадання покупцем повідомлення (згоди) про готовність до прийнята товару, інформації про його вантажоодержувача, транспортних засобів для відвантаження продукції, є простроченням кредитора. Відтак до вчинення вказаних дій, відповідно до ст. 221 ГК України боржник не міг виконати свій обов'язок по поставці товару та не може нести відповідальність за невиконання вказаного обов'язку, враховуючи також вимоги пункту FCA - Інкотермс 2000.
До аналогічного висновку прийшов Вищий господарський суд України у постанові від 14 серпня 2013 року у справі № 5010/1632/2012-28/109.
Беручи до уваги все вищенаведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що задовольняючи позовні вимоги ПАТ "Укрнафта" про стягнення з ПАТ "Івано-Франківськцемент" 93 500,03 грн. неустойки неустойки згідно п. 7.7. договору № 20/2163-МТР купівлі-продажу від 16.07.2010р. судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки умовам договору та обставинам справи стосовно порядку відвантаження товару, та обумовленим сторонами у договорі заходам відповідальності за невиконання та неналежне виконання ними своїх зобов'язань, відтак рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05.06.2013р. слід скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України, а тому з позивача на користь відповідача належить стягнути понесені скаржником витрати в розмірі 935,0 грн. судового збору за апеляційне провадження. Судові витрати за розгляд справи у суді першої інстанції, здійснені позивачем у розмірі 1870,0грн., слід покласти на позивача у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.
Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент" б/н від 19.06.2013р. - задоволити.
Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05.06.2013р. у справі № 5010/1633/2012-20/88 - скасувати. Прийняти нове рішення.
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м.Київ, до Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент", с.Ямниця, Тисменицького району, Івано-Франківської області, про стягнення неустойки в сумі 93500,03 грн. - відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код 00135390, р/р № 26009050006253 в ПАТ КБ "ПриватБанк" м.Дніпропетровськ, МФО 305299) на користь Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент" (77422, с.Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, код 00292988, рахунок № 2600101543155 у ПАТ "Укрексімбанк", м. Івано-Франківськ МФО 336688) - 935,0 грн. (дев'ятсот тридцять п'ять гривень) судового збору.
Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.
Справу направити в господарський суд Івано-Франківської області.
Повний текст складено 27.08.13р.
Головуючий - суддя Бонк Т.Б.
Судді Гнатюк Г.М.
Якімець Г.Г