Справа № 755/3275/13-ц
"12" червня 2013 р.Дніпровський районний суд м.Києва
складі: головуючого судді В.П.Гончарук
при секретарі Лисенко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до ОСОБА_1 про зобов»язання вчинити дії, суд, -
Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва, звертаючись з позовом до ОСОБА_1, просить винести рішення, згідно до якого зобов'язати ОСОБА_1 привести місце загального користування на сходовій клітині між 5- 6 поверхами будинку АДРЕСА_1 до попереднього стану у відповідності до по поверхового плану будинку, шляхом демонтажу незаконно вставленої перегородки, що є предметом позову.
Представник позивача Зацепін С.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснив, що відповідач ОСОБА_1 є власником двохкімнатної квартири АДРЕСА_1.
Відповідач самовільно, без дозволів органів місцевого самоврядування, виконав перепланування місця загального користування, а саме: встановив перегородку з дверима на сходовій клітині між 5 - 6 поверхами вищезазначеного будинку, при цьому перепланування місця загального користування було здійснено без належного оформлення проектно-дозвільної документації. Про факт незаконного перепланування, структурним підрозділом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва ЖРЕО №415, був складений акт від 20 листопада 2012 року, а також складено акт про відмову від отримання припису від 07 листопада 2012 року, крім того працівниками ЖРЕО №415 зроблено викопировку з по поверхового плану, де відображено здійснення перепланування, але незважаючи на припис про усунення допущених порушень, вимоги позивача до цього часу відповідачем не виконанні. Оскільки, відповідачем не надано дозволу Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації на проведення перепланування місця загального користування, тому підприємство позивача змушене звернутись до суду з цим позовом.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила в позові відловити, пояснила, що відповідач є власником двохкімнатної квартири АДРЕСА_1, своєчасно та в повному обсязі виконує зобов'язання по сплаті житлово-комунальних послуг та несе витрати по оплаті послуг за утримання будинку та прибудинкової території, в свою чергу Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва не належним чином виконує свої зобов'язання по утриманню будинку, оскільки протягом тривалого часу ремонт в під'їзді не проводився, як і не здійснюється прибирання під'їзду, у зв'язку з чим стан під'їзду не відповідає санітарно-гігієнічним нормам, у під'їзді постійно збираються невідомі особи, які вживають алкогольні напої та наркотичні речовини, при цьому не прибирають за собою сміття, що створює незручності мешканцям під'їзду, внаслідок гноїння сміття у під'їзді стоїть нестерпний запах, що негативно впливає на стан здоров'я мешканців під'їзду.
Відповідач наголосила, що мешканці під'їзду, вирішили побудувати ніші біля сміттєзбірника, щоб обмежити доступ сторонніх осіб, які створюють безлад на їх поверхах, однак ці перегородки на сходовій клітині, в тому числі на поверсі, де проживає позивач, не чинять жодних перешкод у вільному пересуванні та користуванні приміщеннями іншим мешканцям під'їзду, тому вважає безпідставними вимоги позивача щодо вставлення факту незаконного перепланування місця загального користування, оскільки встановленні перегородки не порушують права інших мешканців під'їзду, а їх встановлено з метою наведення порядку у під'їзді, враховуючи, що позивач самоусунувся від наведення належного порядку в місцях загального користування в під'їзді будинку, де проживає позивач, тому просить в позові відмовити.
Крім того відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні наголосила, що позивачем надано до суду план поверхневого будинку не з будинку АДРЕСА_1 а з іншого будинку, що розташований по АДРЕСА_2, так - як поверхневий план будинку АДРЕСА_1 відсутній у позивача.
Дана обставина не була спростована представником позивача посправі.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, оцінивши наявні у справі докази, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом та свідоцтвом про право власності на житло. (а.с.6 - 8)
Відповідно до ст. 100 Житлового кодексу України, наймач, допустивши самовільне переобладнання або перепланування житлового приміщення зобов'язаний за власний рахунок привести приміщення до попереднього стану.
Як передбачено у ст. 152 Житлового кодексу України переобладнання та перепланування квартири, що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради.
Контроль за утриманням квартир, що належать громадянам, згідно до ст.154 Житлового кодексу України, здійснюють виконавчі комітети місцевих Рад.
Згідно Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року, власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд це фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпорядження приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване в установленому законом порядку.
Як визначено у п.п 1.4.1., 1.4.2, 1.4.3, 1.4.5. вищезазначених Правил, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.
Переобладнання жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень містить у собі - улаштування в окремих жилих будинках, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переобладнання туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.
До елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.
Для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування.
За змістом зазначених норм закону, наймач, або власник який допустив самовільне переобладнання чи перепланування жилого або підсобного приміщення, зобов'язаний за свій рахунок привести приміщення у попередній стан.
Відповідно до ст. 10 Житлового Кодексу України громадяни зобов'язані використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями.
Згідно з ч. 2 ст.10 Житлового Кодексу України жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами на шкоду інтересам суспільства.
Відповідно до ст. 29 Житлового Кодексу України державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду має своїм завданням забезпечити додержання громадянами правил користування житловим фондом і утримання його в технічно справному стані.
Згідно зі ст. ст. 15, 30 Житлового Кодексу України державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду здійснюється виконавчими комітетами районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів у межах і в порядку, встановлених законодавством, на території району, міста, району в місті.
Згідно зі ст. 24 Закону України «Про основи містобудування» державний контроль у сфері містобудування здійснюється органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та іншими спеціально уповноваженими на це державними органами.
Так, звертаючись з позовом до суду, Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва посилається на недотриманняОСОБА_1, яка є власником квартири АДРЕСА_1, порядку перепланування місця загального користування на сходовій клітині між 5 - 6 поверхами будинку АДРЕСА_1 шляхом встановлення перегородки, при цьому як факт виявлення незаконного перепланування посилається на Акт від 20 листопада 2012 року, який затверджений начальником ЖРЕО-415 ОСОБА_3, з приводу встановлення перегородки з дверима на сходовій клітині між 5-6 поверхами по АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 чим порушені права мешканців будинку №26 вищевказаної адреси у вільному пересуванні та користуванні приміщеннями під'їзду. (а.с.9)
Як роз'яснено у п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Разом з тим, всупереч вимог ст.60 Цивільного процесуального кодексу України, Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва, на підтвердження заявлених позовних вимог щодо проведення відповідачем перепланування місць загального користування, не долучило звіту по результатах інженерно-технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж сходової клітини між 5-6 поверхами будинку АДРЕСА_1, а також інші докази, які мали підтвердити факт проведення незаконного спорудження перегородки на сходовій клітині у під'їзді житлового будинку та, як наслідок проведеного перепланування, погіршення технічного стану будинку в цілому та його несучих конструкцій.
Суд критично відноситься до позиції представника позивача, який посилається як на доказ встановлення факту проведення незаконного перепланування на сходовій клітині між 5-6 поверхами будинку АДРЕСА_1, на «викопіровку по поверхового плану після самозбудови кладового приміщення на сходовій клітині власником квартири АДРЕСА_1», оскільки надана суду ксерокопія викопіровки по поверхового плану відображає технічні характеристики будинку, який розташований на АДРЕСА_2 відповідно не може містити даних про проведення перепланування, також на зазначеному плані не відображено технічні характеристики безпосередньо квартири №19, тому даний доказ не може бути прийнятий судом.
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва безпідставно пред'явлено позов до ОСОБА_1 про зобов'язання привести місце загального користування на сходовій клітині між 5-6 поверхами будинку АДРЕСА_1 до попереднього стану у відповідності до по поверхового плану будинку, шляхом демонтажу незаконно вставленої перегородки, оскільки в межах даного спору позивачем не доведено факт проведення незаконного перепланування на сходовій клітині з боку відповідача, а докази, які надано Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва, є суперечливими та такими, що зібрані у спосіб не передбачений чинним законодавством, яке регулює правовідносини, що склались між сторонами спору, інших обставин, які свідчили б про те, що неправомірними діями відповідача порушенні права інших власників (наймачів) житлового будинку, який перебуває на балансі Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва, позивачем не наведено.
З огляду на викладене, суд, діючи в межах заявлених позовних вимог, що відповідає положенням ч.1 ст.11 Цивільного процесуального кодексу України, приходить до висновку, що позов Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва до ОСОБА_1 про незаконне перепланування місць загального користування є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд не вирішує питання розподілу судових витрат, у зв'язку ухваленням судом рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 15, 29, 30, 100, 152 Житлового кодексу України, ст. 24 Закону України «Про основи містобудування», Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції», ст.ст.1, 4, 10, 11, 58, 60, 88, 208, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В задоволені позову Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до ОСОБА_1 про зобов»язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 діб з дня проголошення рішення.