Справа №639/4969/13-ц
2/639/1784/2013
22 серпня 2013 року Жовтневий районний суд м. Харкова
в складі : головуючого - судді Труханович В.В.
при секретарі - Черненко К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, поділ спільного майна подружжя, суд
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2, в якому просила суд розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 та визнати за собою право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, на житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2. Присудити виплату ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 80 000 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.10.1967 року був зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2
ОСОБА_1 вказує, що шлюбні відносини припинилися ще у 2000 році, у зв'язку з тим, що вона постійно перебуває на заробітках, спільне господарство подружжям не ведеться. Таким чином позивач вважає, що примирення та подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе.
Від шлюбу неповнолітніх дітей подружжя не має.
Крім того, позивач зазначає, що під час шлюбу подружжям було набуто майно, яке вона просить розділити між ними, та присудити ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 80 000 грн.
У зв'язку з вищевикладеним позивач і звернулася до суду з даним позовом.
Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі, просила суд його задовольнити та дали пояснення про обставини, які викладені у рішенні вище.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі, проти розірвання шлюбу, виплати йому грошової компенсації та визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, яке є сумісною власністю подружжя не заперечував.
Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольняє їх, виходячи з наступного.
Так, у судовому засіданні встановлено, що 25.10.1967 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, який зареєстрований Бюро записів актів громадянського стану 25.10.1967 року, про що зроблено відповідний запис №3099. (а.с. 4)
Неповнолітніх дітей подружжя від шлюбу не має.
Позивач просить суд розірвати шлюб, який укладений між нею та відповідачем, посилаючись на те, що подальше проживання подружжя та збереження сім'ї неможливе, позивач постійно перебуває на заробітках, спільне господарство подружжям не ведеться.
Відповідно до ст.110 СК України шлюб може бути розірвано у судовому порядку, якщо буде встановлено, що подальше проживання подружжя та збереження сім'ї неможливе.
Відповідно до ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 позов визнав в повному обсязі і таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, пояснення сторін свідчать про те, що вони тривалий час не підтримують шлюбних стосунків, не мають намір відновлювати сім'ю, досягнення згоди щодо усіх питань, пов'язаних з розірванням шлюбу, суд приходить до висновку, що примирення між сторонами і збереження їх сім'ї виключається і шлюб між ними має бути розірваний.
Позивач також просила суд визнати за собою право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, та на житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2, а також присудити виплату ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 80 000 грн.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, належного їм праві загальної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Судом було встановлено, що житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 09.10.1995 року, тобто даний будинок був придбаний у власність під час шлюбу. (а.с. 8-9)
Житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 03.06.2009 року, отже даний будинок був придбаний у власність також під час шлюбу
Частиною 3 ст. 368 Цивільного кодексу України передбачено, що майно, придбане подружжям під час шлюбу, являється їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 60 СК України майно, яке придбало подружжя під час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав по уважній причині самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 10.06.2013 року, він не заперечує проти отримання від його дружини ОСОБА_1 грошової компенсації у розмірі 10 000 доларів США, що становить еквівалент 80 000 грн., за його частки у спільному майні, а саме: у житловому будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_2 та у житловому будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1. (а.с. 5)
А згідно заяви від 10.07.2013 року, ОСОБА_2 повідомляє суд, що їм отримано грошову компенсацію у розмірі 80 000 грн. від ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. 71 СК України. Майнових претензій до ОСОБА_1 не має. Справжність підпису ОСОБА_2 засвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 у його присутності. Особу ОСОБА_2 встановлено, дієздатність перевірено. (а.с. 29)
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2, перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_1, придбали за спільні кошти житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку площею 0,0573 гектара по АДРЕСА_2, а також житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1, які відповідно до вимог ст. 60 СК України та ст. 368 ЦК України знаходиться в їх спільній сумісній власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у випадку поділу майна, яке являється об'єктом права загальної сумісної власності подружжя, частки майна дружини і чоловіка являються рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі, про що зазначено у ч. 1 ст. 71 Сімейного кодексу України.
Згідно ч. 4,5 СК України, присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Пунктом 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснено, що вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Враховуючи викладене, а також те, що позивачем до винесення рішення відповідачу виплачена грошова компенсація за його частку у спільній сумісній власності майна подружжя, суд приходить до висновку, про необхідність визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_2 та земельну ділянку за зазначеною адресою, а також на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1.
Дослідивши усі матеріали справи, приймаючи до уваги наявність доказів позовних вимог, аналізуючи їх у сукупності і надавши їм належну оцінку, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 10, 11, 15, 57-60, 61, 84, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 60, 69, 70, 71, 110-115, 174 СК України, ст. 365, 368 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, поділ спільного майна подружжя - задовольнити.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстрований 25 жовтня 1967 року у м. Іркутськ Будинок шлюбу, актовий запис № 3099.
Після реєстрації розірвання шлюбу прізвище позивача ОСОБА_1 залишити без змін «ОСОБА_1».
Поділити між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбаний у період шлюбу житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою АДРЕСА_1.
Поділити між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбаний у період шлюбу житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку площею 0,0573 гектара, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку площею 0,0573 гектара, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні у той же строк з моменту одержання його копії.
Суддя В. В. Труханович