1-кп/381/163/13
381/4416/13-к
05 серпня 2013 року м.Фастів
Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Бартка В.М.,
при секретарі Лисовець В.В.,
за участю сторін кримінального провадження: з боку обвинувачення - прокурора Корнєва К.В., зі сторони захисту - адвоката ОСОБА_1,
обвинуваченого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Фастів кримінальне провадження №12013100310001251 від 05.07.2013 року по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Черкаси, громадянина України, не працюючого, проживаючого: АДРЕСА_1, раніше судомого, останній раз 20.03.2006 року Придніпровським районним судом м.Черкаси за ч.3 ст.185, ч.2 ст.307 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі, 16.02.2011 року звільнений з Черкаської ВК №62 у вз»язку з відбуттям строку покарання,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -
ОСОБА_2, будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став та скоїв новий злочин з корисливих мотивів за наступних обставин.
Так, 05 липня 2013 року близько 14 год. ОСОБА_2, перебуваючи поблизу подвір'я будинку АДРЕСА_2 Київської області, побачив на шиї у громадянки ОСОБА_3 золотий ланцюжок та вирішив його відкрито викрасти.
З метою реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_4, обігнав ОСОБА_3 та розвернувшись до неї обличчям, зірвав з її шиї та відкрито заволодів золотим ланцюжком ОСОБА_3 585 проби вагою 6,38 г вартістю 1 1 80 грн.. після чого з викраденим втік, розпорядившись ним на власний розсуд. Своїми злочинними діями ОСОБА_4 завдав потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 1 180 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав повністю, підтвердив, що злочин скоїв способом та при обставинах, викладених в обвинувальному акті та пояснив, що він 05.07.2013 року біля 13 год. приїхав на електропоїзді до смт.Борова, Фастівського району. Коли він йшов по одній з вулиці селища, то побачив незнайому жінку, у якої на шиї висів золотий ланцюжок, тоді він вирішив піти за нею та зірвати цей ланцюжок з її шиї. З цією метою він обігнав жінку та розвернувшись зірвав з її шиї ланцюжок, після чого втік. Обвинувачений ОСОБА_4 у скоєному розкаюється, просить суворо не карати, згідний на скорочений розгляд справи, наслідки якого йому роз"яснені та зрозумілі.
В силу ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом не досліджувались докази по тих фактичних обставинах справи, які ніким не оспорюються. При цьому учасники судового провадження розуміють наслідки своєї згоди та неможливість в подальшому оспорювати фактичні обставини в апеляційному порядку. Сумнівів у добровільності такої згоди та істотності їх позиції у суду немає.
Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його винність в скоєному підтверджується матеріалами кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
Суд проаналізувавши зібрані на досудовому слідстві та перевірені судом докази, вважає їх достовірними і дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України за ознаками: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, доведена і його дії кваліфіковані вірно.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини справи, що обтяжують і пом?якшують покарання, відношення обвинуваченого до вчиненого, який щиро розкаявся в скоєному, дав правдиві покази щодо вчиненого ним правопорушення, шкоду відшкодував потерпілій повністю.
Обвинувачений ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом"якшує покарання обвинувачення є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
При таких обставинах, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 маючи не зняту та не погашену судимість за вироком Придніпровського районного суду м.Черкаси від 20.03.2006 року на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив повторно тяжкий злочин, тому суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, а відтак йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.69 КК України.
Питання з речовими доказами суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
Цивільний позов не заявлено, судові витрати відсутні.
Керуючись ст.ст.368-371, 373-376 КПК України, суд,-
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України і по даному закону із застосуванням ст..69 КК України призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 05.07.2013 року.
Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити попередній - утримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі УДПС України в м.Києві та Київської області.
Речові докази: золотий ланцюжок 585 проби вагою 6,38 г залишити в користуванні потерпілої ОСОБА_3.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляції через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: В.М. Бартко