Справа № 755/4347/13-ц
(заочне)
"05" червня 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Гончарука В.П.
при секретарі Лисенко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ВСтановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 суму матеріальної шкоди в розмірі 2029,95 грн. та суму моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., завданої йому внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, що мала місце 10.12.2012р. та сталась в наслідок порушень вимог ПДР України відповідачем.
Суму матеріальної шкоди позивач обґрунтовує тим, що під час ДТП отримав тілесні ушкодження, загальна вартість лікування яких склала наведену суму.
Щодо моральної шкоди, позивач зазначив, що йому було завдано значних душевних хвилювань, пов»язаних як з безпосередньою участю в ДТП, так і з подальшим лікуванням та здійсненням витрат, що з цього випливають.
В добровільному порядку відповідач завдані збитки позивачу не відшкодував, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
В судове засідання позивач надав заяву, в якій вимоги підтримав та просив їх задовольнити, розглянувши справу у його відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, час та дату слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.
Відповідно до ч.1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів що у даному випадку вбачається за доцільне.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, 10.12.2012 року трапилась ДТП за участю автомобіля «Тойота» д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та пішохода ОСОБА_1
Дорожньо - транспортна пригода сталась в результаті порушення відповідачем правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 21.12.2012р. по справі № 2604/30190/12 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України відносно ОСОБА_2
Відповідно до частини третьої ст.61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
В результаті ДТП позивач отримав тілесні ушкодження, які лікував в Київській міській лікарні швидкої медичної допомоги протягом часу з 10.12.2012р. по 18.12.2012р., при цьому, на придбання ліків та супутніх медичних товарів протягом часу амбулаторного лікування та реабілітації після такого лікування позивачем було витрачено загалом 2029,95 грн., що підтверджується копіями відповідних квитанцій, що містяться в матеріалах справи.
Крім того, в судовому засіданні встановлено, та, враховуючи специфіку події, визнається судом як дійсне, що внаслідок ДТП позивач, як особа, зборов»ю якої було завдано ушкодження, зазнав також певних моральних страждань під час вирішення питань, пов»язаних з лікуванням та подальшою реабілітацією як у фізичному розумінні так і психологічному.
Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Виходячи з положень ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Згідно вимог ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Таким чином, враховуючи доведеність факту ДТП, вини відповідача у здійсненні неправомірних дій, що стали причиною пригоди, доведеність факту лікування позивача та суми коштів, що були витрачені в його процесі, суд приходить до висновку, що заявлена вимога про відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд керується вимогами ст. 23 ЦК України, згідно якої особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, та бере до уваги обставини, що стали підставою душевних страждань, що витікають з вирішення питань, пов»язаних з заподіяною позивачу внаслідок ДТП шкодою, а також враховує характер та тяжкість завданих тілесних ушкоджень, та вважає, що сума моральної шкоди, визначена позивачем значно завищена.
В цій частині суд вважає доцільною сумою відшкодування моральної шкоди грошові кошти в розмірі 2000 грн.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 23, 1190, 1167, 1187, ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 84, 88, 208, 215, ЦПК України, суд,-
Вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2029,95 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, всього стягнувши 4029 (чотири тисячі двадцять дев»ять) грн. 95 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 229 (двісті двадцять дев»ять) грн. 40 коп. судового збору за розглянуті вимоги матеріального характеру та 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп судового збору за розглянуті вимоги нематеріального характеру, всього стягнувши 344 (триста сорок чотири) грн. 10 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва на протязі 10 діб з моменту його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.