Справа № 755/8304/13-ц
"20" червня 2013 р.Дніпровський районний суд м. Києва
у складі: головуючого - судді Гончарука В.П.
при секретарі Лисенко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 мотивуючи тим, що спільне життя з відповідачем не склалось, у зв'язку з тим, що під час спільного подружнього життя виявилась несумісність їх характерів, принципова відмінність поглядів на спільне життя в побутових питаннях, звичках, внаслідок чого погіршились взаємовідносини, з початку 2012 року сімейно-шлюбні відносини між ними припинено, вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, тому просить розірвати шлюб.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про слухання справи у його відсутність на задоволені позову наполягав.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву в якій позов визнала та просила суд постановити рішення щодо задоволення позову не оспорюючи фактичних обставин, що викладені в позовній заяві.
Відповідно до вимог ст.. 158 ч.2 ЦПК України слідує, що особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
Згідно ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як вбачається з матеріалів справи, з 4 вересня 2004 року сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, в шлюбі дітей не народжували , сімейне життя позивача та відповідача не склалось, у зв'язку з тим, що вони мають різні погляди на життя, не в змозі дійти до єдиної думки при вирішенні сімейних та побутових проблем, з 2012 року сімейно-шлюбні відносини подружжям не підтримують, спільного господарства не ведуть, проживають окремо, заперечують проти надання строку на примирення, за склавшихся обставин поновлювати сімейно-шлюбні відносини сторони бажання не мають.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали не можливим, оскільки тривалий час сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, поновлювати сімейно-шлюбні відносини наміру не мають, тому позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10,58,88, 158, 208,209,212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 р. н. та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києва 4 вересня 2004 року (актовий запис № 1203) - розірвати.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 - ти днів з дня проголошення рішення.