Справа № 2604/23250/12
"12" червня 2013 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Гончарука В.П.
при секретарях - Лмисенко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Головне управління Державної міграційної служби України в м. Києві, про встановлення факту постійного проживання в Україні, -
Заявник ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з заявою, в якій просить суд встановити факт перебування на території держави республіка Україна в період часу: з квітня 1990 року по 1 січня 1992 року, та з січня 1992 р. по даний час
Заяву обґрунтовує тим, в квітні 1990 р. він разом зі своєю матір»ю ОСОБА_2 та братом приїхали до м.Києва з м.Іджеван Вірменської РСР де стали постійно проживатиу, а саме з квітня 1990 р. проживав в квартирі АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою КП «Житлово - експлуатаційна контора «Сирець», дитячою поліклінікою №3 Шевченківського району м.Києва.
Також з вересня місяця 1990 р. став відвідувати дощшкільний дитячий заклад №343 Шевченківського району м.Києва, дані обставини підтверджуються відповідними довідками.
В 1993 р. заявник пішов до першого класу школи №24, яку закінчив в 2003 р., що також підтверджується довідкою, вданою даний навчальним закладом.
На даний час заявник постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується довідкою виданою ЖРЕО 409.
З моменту в'їзду на територію України він нікуди не виїжджав, паспорту громадянина Вірменії не отримував та не отримував будь - яких документів в інших країнах та на території держави України, що засвідчують його особу, єдиним документом, що засвідчують його особу є свідоцтво про народження, що було отримано ще на території Вірменської РСР.
Заявник вважає, що належить до громадянства України, так як постійно проживає із сім'єю в м. Києві з квітня 1990 року по по даний час та не має громадянства Вірменії чи будь - якої іншої країни .
В судовому засіданні заявник та його представник підтримали заяву та просили суд її задовольнити.
Уповноважений представник заінтересованої особи в судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника заінтересованої особи.
Вислухавши пояснення заявника та його представника, пояснення свідків ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог частини 2 статті 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Статтею 3 Закону України "Про громадянство України" встановлено, що до громадян України належать:
1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;
2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав"
Для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про громадянство", особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає: а) заяву про встановлення належності до громадянства України; б) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка органу внутрішніх справ про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала у громадянстві колишнього СРСР; в) рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.
Відповідно до ст. 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.
Так, відповідно до довідки від 10 квітня 2012 року ОСОБА_1 з квітня 1990 р. прожив без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, довідкою спеціалізованої школи №24 від 26.03.2012 р. підтверджено, що ОСОБА_1 навчався в спеціалізованій школі №24 з поглибленим вивченням російської мови та літератури в період з 1993 по 2003 р.р.
Також довідкою виданого дошкільним навчальним закладом №343 від 29.03.2012 р. підтверджено, що ОСОБА_1 відвідував дошкільний заклад №343 з 1 вересня 1990 р до травня 1993 р.
Довідкою виданою дитячою поліклінікою №3 Шевченківської районної в м.Києві держвної адміністрації від 4 квітня 2012 р. зазначено, що ОСОБА_1 спостерігався з липня 1990 р. по червень 2003 р. вдитячій поліклініці №3 Шевченківського району м.Києва.
Факт постійного проживання заявника на території України також підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, які в своїх поясненнях підтвердили факт, що ОСОБА_1 з 1990 р. по даний час територію України не покидав постійно відвідува дошкільний заклад та школу та на даний час постійно проживає в м.Києві.
Відповідно до довідки виданої Першим Секретарем Посольства Республіки Вірменія паспорт ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянина Республіки Вірменія не видавався.
Таким чином, докази наявні в матеріалах справи, а також покази свідків, підтверджують факт постійного проживання заявника ОСОБА_1 на території України, а тому суд приходить до висновку, що заявлені вимоги в заяві підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 58, 60, 208-209, 212-215, 223, 224-226, 256-259, 294-296 ЦПК України, ст. 3 Закону України "Про громадянство України", ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", суд -,
Заяву - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 на території Республіки Україна в період часу: з квітня 1990 року по 1 січня 1992 року та по даний час.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення .Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .
Суддя: