Справа № 751/387/13-ц Провадження № 22-ц/795/1938/2013 Головуючий у I інстанції -Овсієнко Ю. К. Доповідач - Онищенко О. І.
Категорія -цивільна
13 серпня 2013 року м.Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіОнищенко О.І.
суддів:Острянського В.І., Харечко Л.К.,
при секретарі:Шкарупі Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
У січні 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку. Мотивуючи свої вимоги тим, що він на підставі трудового договору перебував у трудових відносинах з ПАТ КБ «ПриватБанк», а 13 грудня 2011 року його було звільнено з роботи за власним бажанням.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 квітня 2012 року з відповідача на користь позивача було стягнуто 2645,52 грн. заробітної плати, 872,85 грн. компенсації за невикористану відпустку, 6919,16 грн. стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13 грудня 2011 року по 10 квітня 2012 року та 500 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Станом на 10 січня 2013 року відповідач в добровільному порядку належні позивачу при звільненні кошти не виплатив, а тому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 січня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено та стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_5 середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 15863 грн. 44 коп., стягнуто судові витрати на користь держави.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 січня 2013 року та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, посилаючись на порушення норм матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини. Судом було надано помилкову оцінку даним правовідносинам, оскільки стягнення сум в якості невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на користь ОСОБА_5 за судовим рішенням має здійснюватися у відповідності до порядку виконання рішень судів.
Таким чином, на думку апелянта, судом не встановлено вину ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо невиконання рішення суду про стягнення належних ОСОБА_5 коштів, що є обов'язковою умовою для застосування ст. 117 КЗпП України.
В судове засідання представник апелянта не з'явився, надав суду заяву з проханням перенести розгляд справи у зв'язку з перебуванням представника банку у відпустці. Суд вважає, причину неявки в судове засідання, не поважною.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з таких підстав.
По справі встановлено, що ОСОБА_5 на підставі трудового договору, перебував у трудових відносинах з ПАТ КБ «ПриватБанк». 13 грудня 2011 року, звільнився за власним бажанням, не отримавши в день звільнення всіх сум, що належать йому від відповідача.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 квітня 2012 року з відповідача на користь позивача було стягнуто 2645,52 грн. заробітної плати, 872,85 грн. компенсації за невикористану відпустку, 6919,16 грн. стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13 грудня 2011 року по 10 квітня 2012 року та 500 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Вказане рішення суду, було переглянуто в апеляційному порядку та ухвалою апеляційного суду від 18 березня 2013 року скасовано з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача. Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2013 року ухвалу апеляційного суду Чернігівської області, скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підставою скасування ухвали апеляційного суду було невірне застосування ст. ст. 116,117 КЗпП.
Відповідно до правил ч.1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Ст. 116 КЗпП України передбачено, що в разі звільнення працівника виплата всіх сум проводиться в день звільнення.
Тобто, Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок - виплатити всі суми, що належать йому; при невиконанні такого обов"язку з вини власника або уповноваженого ним органу настає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п.20 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 року за №13, при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 квітня 2012 року виконано відповідачем не було, а тому вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.04.2012 року по 10.01.2013 року підлягають задоволенню в сумі 15863,44 грн.
Зважаючи на такі обставини справи, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги. Доводи апелянта про те, що судом не встановлено вини відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи, та не були спростовані належними доказами з боку відповідача.
Зважаючи на такі обставини справи апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.
Судове рішення відповідає матеріальному та процесуальному праву, а тому відсутні підстави для його скасування. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», відхилити.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: