2/754/2810/13
Справа № 754/6138/13-ц
Іменем України
28.08.2013 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Ярошенко С.В.,
при секретарі - Ткаченко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просив солідарно стягнути заборгованість за кредитним договором в сумі 707 478,61 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що 06.05.08 року між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 490065958 про надання кредиту терміном до 06.05.15 року на суму 49 970,30 доларів США зі сплатою 14,5 % річних. Банк свої зобов'язання виконав, кредит надав, але відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує, кредит та відсотки не сплачує. В подальшому позивач зменшив ціну позову на 94 521,20 грн., яка складається з відсотків та пені за період з 06.06.12 року по 06.02.13 року.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Представник відповідачів в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 06.05.08 року між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 490065958 про надання кредиту терміном до 06.05.15 року на суму 49 970,30 доларів США зі сплатою 14,5 % річних.
06.05.08 року між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 490065958-П, за умовами якого останній взяв на себе зобов'язання відповідати за виконання боржником зобов'язань за вказаним кредитним договором у повному обсязі.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 625, 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми та сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором, позивач, використавши своє право на судовий захист своїх законних прав та інтересів, звернувся з заявою про видачу судового наказу про стягнення боргу за кредитом до Шахтарського міськрайонного суду Донецької області.
Шахтарським міськрайонним судом Донецької області 07 жовтня 2009 року видано судовий наказ № 2н-244, згідно з яким стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом у розмірі 372 885,37 грн., % - 19 953,80 грн., пеня - 13 207,99 грн., всього - 406 047,16 грн. та звернено стягнення на предмет застави - транспортний засіб.
Відповідно до судового наказу за заявою позивача було відкрито виконавче провадження.
У зв'язку з виконанням рішення суду - судового наказу, ВДВС Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві 10.06.11 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, а кошти з продажу транспортного засобу були перераховані позивачу згідно з платіжним дорученням 13923 від 23.05.11 року.
Постанова про закінчення виконавчого провадження не оскаржувалася.
Виходячи з наведеного, позивач відповідно до ст. 589, ст. 590 ЦК скористався своїм правом, а саме задовольнив вимоги за кредитними зобов'язаннями відповідача.
Так, відповідно, порушується ст. 61 Конституції України про неприпустимість притягнення до відповідальності за одне й те саме правопорушення більше одного разу, а також порушується ст. 589 ЦК, а саме те, що у випадку задоволення заставодержателем його вимог за рахунок предмета застави повністю або частково, подальше задоволення вимог стягувача про стягнення з боржника та поручителя в судовому порядку повної суми боргу, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку з пред'явленням вимоги, є неможливим.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази, суд не знаходить підстав для задоволення позову про стягнення заборгованості за кредитним договором
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);
5) закриття провадження у справі.
Враховуючи зазначене, та те, що наведені обставини дійсно мали місце, судовий збір підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 15, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України,
У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Зобов'язати Державне казначейство України повернути ПАТ «Альфа- Банк» сплачений ним судовій збір у розмірі 2 495,79 грн., що внесений за меморіальним ордером № 7051 від 22.03.13 року, банк одержувача: ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 31217206700004.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду міста Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Головуючий: