Справа № 2114/7327/12
21 серпня 2013 року Комсомольський районний суд м. Херсона у складі:
головуючого судді Скрипніка Л.А.,
за участю секретаря Сноп А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Управління комунальної власності Херсонської міської ради, про визнання приватизаційного свідоцтва та договору дарування недійсними, визнання права користування житловим приміщенням, -
Позивачі звернулись до суду із позовом до відповідачів, яким, із урахуванням зміни до початку розгляду справи по суті, предмету та підставі заявленої позовної заяви, просили визнати приватизаційне свідоцтво про право власності від 05.12.2011 року на кв. АДРЕСА_2, видане Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради на ім'я ОСОБА_4 недійсним; визнати договір дарування від 09.12.2011 року квартири АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 недійсним; визнати за позивачами право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_2.
Свої вимоги мотивували тим, що на підставі рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 19.07.2011 року, за позовом ОСОБА_4 до Виконкому Херсонської міської ради, третя особа СГІРФО Комсомольського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області, про визнання права користування житловим приміщенням, зобов'язання укладання договору найму житла, та здійснення постановки на реєстраційний облік, ОСОБА_4 05.12.2011 року здійснила приватизацію спірного помешкання, внаслідок чого останній було надано приватизаційне свідоцтво на вказану квартиру. Після цього, 09.12.2011 року ОСОБА_4, на підставі згаданого приватизаційного свідоцтва за договором дарування подарувала спірну квартиру відповідачу ОСОБА_5. Проте рішенням апеляційного суду Херсонської області від 13.02.2012 року вищезгадане рішення суду першої інстанції скасовано, та постановлено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 за вищезгаданими правовідносинами було відмовлено у повному обсязі. При цьому при розгляді згаданої справи апеляційним судом було визначено обсяг прав позивачів щодо спірного помешкання. На підставі зазначеного, просять захистити їх порушені права у спосіб, визначений позовною заявою.
У судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_6, який діє на підставі довіреності, позовні вимоги, із урахуванням уточнень, підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити, із викладених у позові підстав, посилаючись на наявні по справі докази.
Позивачі у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Представник відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, - ОСОБА_7, яка діє на підставі довіреностей, щодо задоволення позовних вимог заперечувала у повному обсязі, посилаючись на відсутність до того законних підстав.
Представники Управління комунальної власності Херсонської міської ради у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи судом неодноразово повідомлялись належним чином. Заяв про розгляд справи у відсутність їх представників, а також обґрунтованих заяв про відкладення судового розгляду справи, суду не подавали.
Заслухавши думку учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків та відповідних ним правовідносин.
Так, розпорядженням начальника управління комунальної власності Херсонської міської ради від 05.12.2011 року № 301 ОСОБА_4, на підставі заяви останньої, із урахуванням використання нею на умовах найму квартири АДРЕСА_2, було передано вказану квартиру у приватну власність, та відповідно визначено останню уповноваженим власником вказаного помешкання, і зобов'язано відділ приватизації комунального майна у встановлені законом строки оформити відповідне свідоцтво про право власності.
На підставі згаданого вище розпорядження, ОСОБА_4 05.12.2011 року було видане свідоцтво про право власності на вищезгадану спірну квартиру, яке також було зареєстровано у встановленому законом порядку.
За спірним договором дарування від 09.12.2011 року, посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_8 та зареєстрованим в реєстрі за № 1648, ОСОБА_4 вищезгадану АДРЕСА_2 подарувала ОСОБА_5.
Зазначений договір зареєстровано у встановленому законом порядку.
Вищезгаданим рішенням апеляційного суду Херсонської області від 13.02.2013 року, яким було переглянуто та скасовано рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 19.07.2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Херсонської міської ради народних депутатів, третя особа СГІРФО Комсомольського РВ ХМВ УМВС України в Херсонській області, про визнання права користування спірним житловим приміщенням, зобов'язання укласти договір найму, здійснення постановки на реєстраційний облік, встановлено, що позивач ОСОБА_4 у період з 18.10.1988 року по 18.02.2011 року була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1, що також підтверджується наявними у суду відомостями адресно-довідкової служби щодо останньої, наданими суду на запит станом на 05.09.2012 року. Окрім того зазначеним рішенням встановлено, що ОСОБА_9, який до часу своєї смерті постійно мешкав у спірному приміщенні, а також позивач по справі ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 уклали між собою шлюб, від якого мали двох синів ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які також виступають по вказаній справі позивачами. 24.10.1997 року шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 було розірвано , проте 02.10.2009 року між вказаними особами знову було зареєстровано шлюб. Раніше ОСОБА_1 та її сини ОСОБА_2, ті ОСОБА_3, були зареєстровані у АДРЕСА_3. Вказане помешкання належало на праві спільної сумісної власності ОСОБА_11 та ОСОБА_12. Проте, 27.11.2006 року у вказаній квартирі сталась пожежа, після чого зазначена квартира стала непридатною для проживання. Таким чином вказаним рішенням встановлено, що позивачі по зазначеній справі не мають іншого, окрім спірного помешкання, житла. ОСОБА_1, та разом зі своїми дітьми посилилась до спірного помешкання, а саме АДРЕСА_2 до батька свого чоловіка ОСОБА_3, де вони усі разом постійно мешкали до смерті чоловіка ОСОБА_9. Окрім того зазначеним рішенням встановлено, що відповідач ОСОБА_4 у спірній квартирі ніколи не проживала. Окрім того цим же судовим рішенням встановлено відсутність доказів, що підтверджують законність вселення ОСОБА_4, до спірної квартири у вищезазначений період, а саме відсутність її реєстрації у спірному помешканні а також відсутність письмової згоди на її вселення від усіх членів сім'ї наймача вказаного помешкання.
За приписами 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, що набрало законної сили, при розгляді інших справ, у яких бере участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, доказуванню не підлягають.
Зазначені вище обставини не спростовуються іншими доказами, поданими представниками сторін та прийнятими судом, які були визнані належними і допустимими та досліджені у судовому засіданні і під час прийняття вказаного судового рішення.
Відповідно до ст.ст. 64, 65 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом із ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім'ї наймача може належать дружина наймача, їх діти та батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших, якщо вони постійно проживають разом із наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Особи, що вселились в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо під час вселення між цими особами, наймачем та членами його сім'ї які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Відповідно до рішення виконкому Суворовської ради народних депутатів від 24.01.1986 р. № 64/2 спірну квартиру було надано у користування ОСОБА_3, у зв'язку із чим вирішено надати останньому відповідний ордер на вселення.
Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, таких правочин може бути визнаний недійсним судом.
За приписами ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
На підставі викладеного, враховуючи, що вказані у правовстановлюючому документів, на підставі якого за ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на спірну квартиру не відповідає встановленим судовим рішенням обставинам справи, а саме щодо користування останньою до 05.12.2011 року спірною квартирою на умовах найму, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, та відповідно про наявність підстав до їх задоволення.
За приписами ст.ст. 3, 10, 11 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Питання щодо розподілення судових витрат по справі вирішується відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст. 3, 5-11, 60, 86, 88, 174, 208, 209, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Управління комунальної власності Херсонської міської ради, про визнання приватизаційного свідоцтва та договору дарування недійсними, визнання права користування житловим приміщенням, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати приватизаційне свідоцтво про право власності від 05.12.2011 року на квартиру АДРЕСА_2, видане Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради на ім'я ОСОБА_4, - недійсним.
Визнати договір дарування від 09.12.2011 року квартири АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, - недійсним.
Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право користування житловим приміщення квартири АДРЕСА_2.
Стягнути з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Управління комунальної власності Херсонської міської ради на користь позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 понесені останніми та документально підтверджені судові витрати на загальну суму 197,30 ( сто дев'яносто сім) грн. 30 коп., по 65,76 (шістдесят п'ять) грн. 76 коп. з кожного.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Комсомольський районний суд м. Херсона.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СуддяЛ. А. Скрипнік