73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"22" серпня 2013 р. Справа № 821/2472/13-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Варняка С.О.,
при секретарі: Леутській Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління капітального будівництва Херсонської обласної державної адміністрації
до Територіальної державної інспекції з питань праці у Херсонській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування припису,
встановив:
Звернувшись до суду, позивач посилається на те, що у травні 2013 року заступником начальника відділу - державним інспектором з питань праці територіальної Державної інспекції з питань праці у Херсонській області Лихачовою Т. М. проведено позапланову перевірку додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування в управлінні капітального будівництва Херсонської обласної державної адміністрації (далі - Управління).
На підставі акту, Лихачовою Т.М. 31.05.2013 р. прийнято рішення про наданню Управлінню припису № 21-01-04/199-158, яким вимагається усунути порушення, зазначені у акті.
Зазначений припис Управління вважає незаконним та таким що підлягає скасуванню з наступних причин.
Трудовий договір між Управлінням та ОСОБА_1 укладений з 20.05.2003 р. моменту коли вона була допущена до роботи та почала виконувати трудові обов'язки провідного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку Управління.
Таким чином, підстави для внесення до трудової книжки ОСОБА_1 запису про трудові відносини за період її стажування в Управлінні на посаду бухгалтера-спеціаліста відсутні, у зв'язку з цим, відсутні підстави для нарахування та виплати грошової компенсації невикористаної відпустки за час стажування, оскільки відносини особи з державною установою у період її стажування на посаду державного службовця у цій установі не є трудовими відносинами.
Просить суд скасувати припис територіальної Державної інспекції з питань праці у Херсонській області від 31.05.2013 р. № 21-01-04/199-158.
У судовому засіданні представник позивача наполягав на позовних вимогах, просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні по суті позову заперечувала, просила у задоволенні позову відмовити.
Третя особа у судовому засіданні по суті позову заперечувала, просила у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши сторони та дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
16.05.2013 року до відповідача звернулась гр. ОСОБА_1 зі скаргою на відмову управління здійснити запис в трудовій книжці періоду перебування в трудових відносинах з відповідачем з 20.03.2003 р. по 20.05.2003 р.; на відмову у нарахуванні компенсації за невикористану відпустку в період з 20.03.2003р. по 20.05.2003р., та правильності здійсненого запису у трудовій книжці.
Державна інспекція України з питань праці листом від 18.05.2013 № 1573/22/02/02-13 надала згоду на проведення перевірки додержання законодавства про працю в установі відповідача.
Позаплановий захід Управління здійснений відповідно до направлення на його проведення від 21.05.2013 № 556
За результатами перевірки заступником начальника відділу - державним інспектором з питань праці територіальної Державної інспекції з питань праці у Херсонській області Лихачовою Т. М. складено акт перевірки від 31.05.13 року.
31.05.2013 року Лихачовою Т. М. внесено позивачу припис від №21-01-04/199-158 яким зобов'язано позивача привести у відповідність до вимог п.2.3 «Інструкції про ведення трудових книжок» внесення запису в трудовій книжці ОСОБА_1 весь період перебування її в трудових відносинах з установою, в точній відповідності з формулюванням чинного законодавства. Привести у відповідність до вимог ст.83 КЗпПУ нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за період роботи з 20.03.2003 р. по 20.05.03 р..
Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.
Як встановлено в судовому засіданні, наказом позивача від 24.03.03 № 08 ОСОБА_1 призначено стажування з 20.03.03 по 25.04.03 на посаді бухгалтера-спеціаліста з окладом відповідно до штатного розпису. 20.05.03 ОСОБА_1 призначено на посаду провідного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку.
Суд дослідив розрахункові відомості за березень-травень 2003 року та табель обліку використання робочого часу за той же період та прийшов до такого висновку.
За період з 20.03.03 по 20.05.03 відносно ОСОБА_1 вівся табель обліку використання робочого часу та нараховувалася і виплачувалася заробітна плата за виконання функціональних обов'язків бухгалтера-спеціаліста.
Згідно розрахункових відомостей за березень-травень 2003 року із заробітної плати ОСОБА_1 утримувалися обов'язкові страхові внески та платежі.
Відповідно до пункту "а" частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію зараховується будь-яка робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до п.п 3,7,8 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України, від 02.07.2012, № 390 позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення. Інспекторам забороняється виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду трудових спорів.
За результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.
Рішення Інспектора може бути оскаржене у порядку, встановленому законодавством.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, суд перевіривши рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, відповідно до ч.3 ст.2 КАС України вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 161, 162, 163 КАС України,
постановив:
У задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 серпня 2013 р.
Суддя Варняк С.О.
кат. 3.5