Справа|річ| 108/3979/12
Провадження 2/107/1280/13
РІШЕННЯ|розв'язання,вирішення,розв'язування|
1 серпня 2013 р.
Керченський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі головуючої
судді Кіт М.В.
при секретарі Лєсковій С.А.
розглянувши|розглядувати| у відкритому|відчиняти| судовому засіданні в м. Керчі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору поруки,
встановив:
У квітні 2012 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з|із| позовом до публічного|прилюдного| акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_2 про визнання|зізнання| недійсним договору поруки.
Заочним рішенням Керченського міського суду від 12 листопада 2012 року позов був задоволений.
За заявою відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» про перегляд заочного рішення суду ухвалою Керченського міського суду від 1 квітня 2013 року рішення Керченського міського суду від 12.11.2012 р. було скасоване.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що літом 2011 року вона отримала|одержувала| повідомлення з|із| ПАТ КБ «Приватбанк» про погашення нею як поручителем заборгованості за кредитним договором, який був укладений|ув'язнений| 17.04.2008 р. між банком і ОСОБА_2 Договір поруки 17.04.2008 року вона з|із| Банком не укладала|ув'язнювала,замикала,поміщала| і не підписувала, в цей період часу знаходилася|перебувала| в м. Москві на заробітках. Вона 25 лютого 2008 р. придбала|набула| у|біля,в| матері| відповідача - ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1, а для оформлення документів передала продавцеві свій цивільний|громадянський| паспорт і ідентифікаційний код. Можливо її син ОСОБА_2, який проживав у вказаній квартирі до грудня 2009 року, скористався її документами і оформив договір поруки. На підставі ст.203, ст.207,ст. 215, ст.218, ч.1 ст. 236, ч.2 ст.547 ЦК України просила|прохала| визнати недійсним договір поруки №222253 Д 11 від 17.04.2008 року, укладений між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 з часу його укладення.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності, позов підтримала та просила задовольнити його у повному обсязі.
Представник відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з'явився, про слухання справи сповіщався належним чином.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про слухання справи сповіщався належним чином.
Вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності, дослідивши матеріали справи, суд вважає|лічить| що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено|установлений|, що 17 квітня 2008 року у виконання зобов'язань за кредитним договором №222253-CRED, укладеним між закритим акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк») та ОСОБА_2, був укладений договір поруки №222253 Д 11 між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 (а.с.9).
Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту цивільних справ є визнання правочину недійсним.
Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Згідно ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Частина 3 ст. 207 ЦК України передбачає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Позивач ОСОБА_1 вказує, що не укладала із ПАТ КБ «Приватбанк» договір поруки та не підписувала його, що стосується відповідача ОСОБА_2, то він є сином ОСОБА_3, у якої вона придбала за договором купівлі-продажу від 25 лютого 2008 року квартиру АДРЕСА_1 (а.с.5-8) та який на підставі заочного рішення Керченського міського суду від 14 грудня 2009 року був знятий з реєстрації по вказаній квартирі (а.с.10).
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Докази є належними та допустимими.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.1 ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків.
Згідно висновку почеркознавчої експертизи № 1397 від 08 жовтня 2012 року, проведеною Кримським науково-дослідним інститутом судових експертиз, підпис від імені ОСОБА_1, розташований у договорі поруки №222253 Д 11 від 17.04.2008 року у графі «Поручитель» виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою (а.с.30-32).
Відповідно до п. 4.22 «Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 86/5 від 09.08.2005 р., свідоцтво (доповнення до нього) дійсне протягом п'яти років для працівників науково-дослідних установ судових експертиз Мінюсту за наявності посвідчення співробітника відповідної установи.
Згідно з п. 4.23 Положення у разі якщо строк дії свідоцтва не продовжений протягом трьох місяців без поважних причин, свідоцтво вважається недійсним.
Кримський науково-дослідний інститут судових експертиз 18 червня 2013 року повідомив, що на засіданні експертно-кваліфікаційної комісії Кримського НДІСЕ від 14.09.2007 року експерту ОСОБА_5 продовжено термін дії свідоцтва № 19 від 14.09.2012 року. Отже на час складання висновку почеркознавчої експертизи №1397 від 08.10.2012 року експерт ОСОБА_5 проходила стажування з метою підтвердження кваліфікації судового експерта та свідоцтво № 19 було дійсним (а.с.83).
Суд вважає, що висновок судової почеркознавчої експертизи від 8 жовтня 2012 року є належним та допустимим, а тому суд приймає його за доказ.
Крім цього, своїм листом від 25.01.2013 року ПАТ КБ «Приватбанк» повідомив позивача, що Служба Безпеки ПАТ КБ «Приватбанк» провела службове розслідування та за результатами проведеної перевірки було встановлено, що договір поруки № 222253 ДП від 17.04.2008 р. на ім'я позивача дійсно було оформлено невідомою особою. Договір поруки було визнано шахрайськими та недійсними (а.с.74-75).
У зв'язку з тим, що волевиявлення позивача на укладення договору поруки від 17.04.2008 року було відсутнє, такий договір поруки вона не укладала та не підписувала, то його слід визнати недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
На підставі ст. 88 ЦПК України з ПАТ КБ «Приватбанк» слід стягнути понесені позивачем судові витрати: по судовому збору 107 грн. 30 коп., за експертизу 1935 грн., а всього 2042 грн. 30 коп.
на підставі висловленого та керуючись ст.ст.10,11,60,88,212,213,215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ|рішав,розв'язав|:
Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору поруки, - задовольнити.
Договір поруки №222253 Д 11 від 17.04.2008 року, укладений між публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 визнати недійсним.
Стягнути із ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2042 грн. 30 коп. (дві тисячі сорок дві грн.. 30 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд АР Крим через Керченський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Кіт М.В.