Вирок від 22.08.2013 по справі 433/527/13-к

Справа № 433/527/13-к

ВИРОК

Іменем України

22 серпня 2013 р., Троїцький районний суд Луганської області у складі: головуючого судді - Ляшенка М.А., при секретарі - Івановій Н.В., за участю прокурора - Дерябіна С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт. Троїцьке, Луганської області, кримінальне провадження № 12013030590000274 від 03 квітня 2013 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Воєводське, Троїцького району, Луганської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, -

за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

19 травня 2012 р., мешканець АДРЕСА_2 - ОСОБА_2, заповідав все своє майно, в тому числі і земельний сертифікат серії ЛГ № 012128956 на право власності на земельну ділянку (пай), яка розташована на території Воєводської сільської Ради Троїцького району Луганської області, на землях колишнього КСП « 50 років Жовтня» - обвинуваченому ОСОБА_1

Незважаючи на наявність заповіту та відсутність осіб, які мали б право на обов'язкову долю у спадковому майні ОСОБА_2, обвинувачений ОСОБА_1, у встановленому законом порядку після смерті ОСОБА_2, спадщину не прийняв та право власності на зазначену земельну ділянку не оформив.

02 листопада 2010 р., рішенням Воєводської сільської виборчої комісії № 13 від 02 листопада 2010 р. «Про встановлення результатів виборів депутатів сільської Ради та Воєводського сільського голови» - обвинуваченого ОСОБА_1, обрано на посаду Воєводського сільського голови.

15 листопада 2010 р., на підставі рішення І сесії Воєводської сільської Ради 6 скликання від 15 листопада 2010 р., № 1/1 обвинувачений ОСОБА_1, приступив до виконання службових обов'язків Воєводського сільського голови, тобто у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», почав на постійній основі здійснювати повноваження головної посадової особи Воєводської сільської Ради Троїцького району Луганської області, які пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій та займав зазначену посаду до 26 березня 2013 р., до часу складання своїх повноважень.

Під час виконання повноважень Воєводського сільського голови, обвинувачений ОСОБА_1, на початку 2012 р., прийняв рішення про переоформлення права власності на зазначену земельну ділянку на ім'я своєї доньки - ОСОБА_3, з використанням свого службового становища, всупереч інтересам служби.

Не встановивши законних підстав для оформлення права власності на зазначену земельну ділянку на ім'я своєї доньки, у обвинуваченого ОСОБА_1, у лютому 2012 р., виник злочинний намір на підроблення офіційних документів, які б надали ОСОБА_3, передбачене ст. 1264 Цивільного Кодексу України право четвертої черги на спадкування за законом на майно померлого ОСОБА_2

Реалізуючі свій злочинний намір, спрямований на скоєння службового підроблення, обвинувачений ОСОБА_1, 09 лютого 2012 р., знаходячись в приміщенні Воєводської сільської ради, розташованої за адресою: вул. Т.Г. Шевченка, буд. № 3-а, с. Воєводське, Троїцького району Луганської області, діючи навмисно, в інтересах третіх осіб - своєї доньки ОСОБА_3, зловживаючи своїм службовим становищем, щодо видачі довідок про спільне проживання мешканців Воєводської сільської ради, передбачених Постановою Правління Пенсійного фонду України від 02.12.2008 р. № 21-3, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-4 від 09.07.2003 р., підробивши підпис секретаря Воєводської сільської ради ОСОБА_4, склав та видав завідомо неправдивий офіційний документ, а саме: довідку за № 47 від 09 лютого 2012 р., в якій зазначив завідомо неправдиві відомості, згідно з якими його донька - ОСОБА_3, на час смерті ОСОБА_2, мешкала в будинку останнього без реєстрації.

Продовжуючи реалізовувати свої злочинні наміри, обвинувачений ОСОБА_1, 10 лютого 2012 р., діючи навмисно, в інтересах третіх осіб, своєї доньки ОСОБА_3, звернувся від імені останньої до Троїцького районного суду Луганської області, із позовною заявою про визнання права власності на земельну ділянку, право власності на яку посвідчено сертифікатом на земельну частку (пай) серії ЛГ № 012128956, що виданий на ім'я ОСОБА_2, в якій зазначив завідомо неправдиві відомості про ступінь родинних стосунків між ОСОБА_3, та ОСОБА_2, згідно з якими останній доводиться дядьком ОСОБА_3, та підписавши позовну заяву від імені доньки, додавши зазначену завідомо неправдиву, складену особисто обвинуваченим ОСОБА_1, довідку.

На підставі зазначених завідомо неправдивих документів, а також поданою та підписаною обвинуваченим ОСОБА_1, від імені своєї доньки - ОСОБА_3, 27 лютого 2012 р., заяви про підтримання в повному обсязі своїх позовних вимог та неможливості участі у судовому засіданні, Троїцьким районним судом Луганської області, 06 березня 2012 р., прийнято рішення про визнання за ОСОБА_3, права власності на земельну ділянку, що розташована на території Воєводської сільської ради Троїцького району Луганської області, право власності на яку посвідчено сертифікатом на земельну частку (пай) серії ЛГ № 012128956, виданого на ім'я ОСОБА_2

Внаслідок дій обвинуваченого ОСОБА_1, майнову шкоду завдано не було, так як останній добровільно відмовився від належного йому за заповітом майна у вигляді земельної ділянки.

Таким чином, своїми навмисними діями, що відобразилися у службовому підробленні, тобто складанні, видачею службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, обвинувачений ОСОБА_1, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, винуватим себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, пояснив суду, що померлий ОСОБА_2, дійсно доводиться йому родичем. Зповіт ОСОБА_2, склав на його користь, а він в свою чергу, вирішив не оформляти земельну ділянку на себе, а оформити землю на свою доньку - ОСОБА_3, таким чином прискоривши процес виготовлення документів. Не заперечує, що зробив службове підроблення. Просив суд суворо його не карати.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності його позиції немає. При цьому, суд обмежився допитом обвинуваченого.

Розгляд провадження провадився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Як особа, обвинувачений ОСОБА_1, характеризується позитивно, одружений, має двох дорослих дітей, серед мешканців села Воєводське, користується повагою. З серпня 1999 р., по 26 березня 2013 р., працював на посаді сільського голови. До адміністративної відповідальності не притягувався.

Відповідно до ст. 66 КК України, до обставин, які пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, за скоєння кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, думку прокурора, з урахуванням наведених обставин та особи обвинуваченого, суд вважає, за вчинення вказаного кримінального правопорушення - обвинуваченому ОСОБА_1, можливо призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 170 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням функцій органів влади та місцевого самоврядування.

Питання про долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Судові витрати по справі - відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у сумі 2890 (дві тисячі вісімсот дев'яносто) гривень з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням функцій органів влади та місцевого самоврядування терміном на 1 (один) рік.

Запобіжний захід не обирався.

Речові докази:

- цивільну справу № 2-51/12 повернути до канцелярії Троїцького районного суду Луганської області;

- документи, які містяться в технічній документації із землеустрою, щодо складання документів, що підтверджує право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_3, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, площею 18,2801 га, серія ЯМ № 722075 - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Луганської області, через Троїцький районний суд Луганської області.

Суддя - М.А. Ляшенко

Попередній документ
33138323
Наступний документ
33138325
Інформація про рішення:
№ рішення: 33138324
№ справи: 433/527/13-к
Дата рішення: 22.08.2013
Дата публікації: 30.08.2013
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Троїцький районний суд Луганської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Службове підроблення