Єдиний унікальний номер 243/7532/13-ц
Номер провадження 2/243/2923/2013
23 серпня 2013 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
- головуючої - судді - Якуші Н.В.
- при секретарі - Дручиніної О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив розірвати шлюб укладений між ними 22 січня 1987 року, посилаючись на те, що на теперішній час шлюбні відносини між ними припинені. Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач зазначає, що між ними зникла щирість, почуття любові та поваги один до одного, тому просить розірвати шлюб. Збереження шлюбу суперечить інтересам позивача. Майнових суперечок та суперечок щодо місця проживання доньки сторони не мають.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак до суду надав заяву, в якій просив позовні вимоги задовольнити, справу розглянути за його відсутності (а.с.17).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, однак до суду надала заяву, в якій просила справу розглянути за її відсутності (а.с.16).
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що шлюб було укладено між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Слов'янську Слов'янського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 58, згідно виданого повторно Свідоцтва Серія НОМЕР_1 від 26 травня 2012 року (а.с.11).
Позивач вважає, що збереження родини неможливе, не бажає у подальшому підтримувати шлюбні відносини, наполягає на розірванні шлюбу.
Спільного господарства сторонами не ведеться. Спору про поділ майна між сторонами немає.
Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлене, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи конкретні обставини справи, стосунки які склалися у подружжі, причини конфлікту, час сумісного не проживання, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження родини стали неможливими, в зв'язку з чим позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про визначення місця проживання неповнолітньої дитини разом з батьком, то суд зазначає наступне.
Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з наданої копії Свідоцтва про народження дитини, актовий запис № 839, серії НОМЕР_2, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану м. Слов'янська Донецької області, позивач та відповідач є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Нормою ст. 141 СК України встановлено, що мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, і розірвання шлюбу між ними не впливає на обсяг їх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У відповідності до вимог ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, повинні забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, а також зобов'язані поважати дитину.
Згідно ч. 3 ст. 160 СК України, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Оскільки між сторонами досягнута домовленість щодо місця проживання дитини з батьком, та відповідачем в заяві не зазначено заперечень щодо цих вимог, тому, суд вважає, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визначення місця проживання дитини з ним є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позивач не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов'язані із зверненням до суду і розглядом цивільної справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 88, 174, 175, 213, 214, 218, ЦПК України, ст.ст. 104, 105, 110, 112, 141, 160 Сімейного кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між громадянами України ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що зареєстрований 22 січня 1987 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Слов'янську Слов'янського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області за актовим записом № 58.
Визначити місце проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 -денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення складено 27 серпня 2013 року.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду Н.В. Якуша